РЕФЕРАТ
ПО В«Педагогіка вищої школиВ»
ТВОРЧІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ
І ЙОГО РОЗВИТОК
Професійна діяльність викладача за своїм характером давно і однозначно віднесена в наукових дослідженнях до творчих видах діяльності і розглядається як вельми нелегкий труд. Її складність проявляється в різноманітті компонентів, в різноплановості взаємозв'язків між ними, а також між цими компонентами і зовнішнім середовищем. Викладацька діяльність нерозривно пов'язана з творчістю. Практично при проведенні кожного заняття доводиться щось змінювати і в змісті навчального матеріалу, і в методиці навчання. Кожне заняття кожного разу виходить новим.
Педагог стає майстром своєї справи, професіоналом у міру того, як він освоює і розвиває педагогічну діяльність, опановує педагогічним капіталом, визнаючи педагогічні цінності. Творчу особистість характеризують такі риси, як готовність до ризику, незалежність суджень, імпульсивність, пізнавальна В«ДійшлістьВ», критичність суджень, самобутність, сміливість уяви і думки. Дані якості розкривають особливості дійсно вільної, самостійної і активної особи.
Під сучасним поняттям В«творча особистістьВ» розуміється такий тип особистості, для якого характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, яка проявляється в органічній єдності з високим рівнем творчих здібностей і які дозволяють їй досягти прогресивних, соціально і особистісно значущих творчих результатів в одному або декількох видах діяльності.
Особливе значення набувають особистісний підхід до аналізу культури та виявленню особливостей формування особистості. Особистісний підхід припускає, що його може здійснювати лише педагог, який усвідомлює особистістю самого себе. Тільки в цьому випадку він може побачити особистість у вихованця, зрозуміти його і будувати своє взаємодія з ним як діалог, як обмін інтелектуальними, емоційними і соціальними цінностями, завдяки чому надає допомогу особі вихованця і розвиває себе як особистість. Найважливішою передумовою творчої діяльності є здатність виділяти своє "Я - професійне" з навколишнього педагогічної діяльності, протиставляти себе як суб'єкта об'єктом свого впливу і рефлексувати свої дії, слова і думки.
Особистісний сенс творчої діяльності вимагає від викладача досить високого ступеня активності, здатності керувати, регулювати свою поведінку відповідно до виникаючими або спеціально поставленими педагогічними завданнями. Саморегуляція як вольове прояв особистості розкриває природу і механізм таких професійних рис особистості викладача, як ініціативність, самостійність, відповідальність.
Всі інші види творчої діяльності поступаються творчості педагогічному по своїй складності і відповідальності саме в силу того, що в процесі педагогічної діяльності відбувається В«творінняВ» і В«створенняВ» особистості.
Викладач вищої школи в силу особливостей професійної діяльності поєднує наукове і педагогічна творчість. Безумовно, характер наукової діяльності, логіка і алгоритм рішення задач детермінують алгоритм вирішення завдань педагогічних.
перше, педагогічна творчість більш В«регламентованоВ» в часі. Етапи творчого процесу - виникнення педагогічного задуму, розробка, реалізація задуму та інші фактори пов'язані в часі, вимагають оперативного переходу від одного етапу до іншого.
друге, відстроченого результатів творчих пошуків педагога, так як результати діяльності викладача втілюються в знаннях, навичках, уміннях, діяльності та поведінці майбутніх фахівців і оцінюються лише частково і щодо.
Особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури розкриває механізм її оволодіння і втілення як творчий акт. Процес присвоєння викладачем вироблених педагогічних цінностей відбувається на особистісно-творчому рівні. Освоюючи цінності педагогічної культури, особистість здатна перетворювати, інтерпретувати їх, що визначається як особистісними особливостями викладача, так і характером його науково-педагогічної діяльності.
Стає очевидним, що педагогічна культура є сферою творчого додатка і реалізацією педагогічних здібностей особистості. У педагогічних цінностях особистість опредмечивает свої індивідуальні сили і опосередковує процес присвоєння моральних, естетичних, правових та інших відносин, тобто особистість, впливаючи на інших, творить себе, визначає свій власний розвиток, реалізуючи себе в діяльності.
Умовами, визначальними ефективність рішення задачі підготовки до творчості в професійної діяльності вчителя, виступають забезпечення повноти елементів пізнавального процесу, їх адекватність змісту і методам професійно-методичної та професійної дослідницької діяльності студентів. Здійснення професійно-методичної підготовки вчителя як підготовки до творчої діяльності передбачає реалізацію провідних, взаємодоповнюючих ідей цих підходів: пріоритетний розвиток активності і самостійності учнів на основі застосування методів самостійної роботи студентів; організація навчальної діяльності, адекватної майбутньої професійної діяльності за рахунок відповідного змісту навчального матеріалу і вибору організаційних форм; розвиток мотиваційної сфери, визначальною професійну і творчу спрямованість особистості майбутнього вчителя. Основними умовами реалізації цих ідей в методичній підготовці вчителя є розробка системи навчальних завдань, за допомогою яких студенти включаються в продуктивну навчально-дослідну діяльність, моделюючу професійну творчу роботу вчителя, що забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання.
До провідних функцій системи методичної підготовки вчителя в педагогічному вузі ми відносимо:
- формування самосвідомості майбутнього вчителя;
- формування спрямованості особистості майбутнього вчителя на творче здійснення своєї професійної діяльності;
- формування необхідного комплексу професійних знань, умінь і навичок для творчого здійснення професійної діяльності вчителя;
- формування досвіду практичної професійної діяльності вчителя, заснованого на дослідному підході.
Творча індивідуальність вчителя - це системне, інтегративне особистісне утворення, що представляє собою сукупність інтелектуальних, мотиваційних, емоційно-вольових та професійно-ціннісних якостей. Дане утворення виникає і розвивається лише у взаємодії суб'єкта зі специфічними творчими формами людської діяльності. Крім того, творча індивідуальність педагога проявляться в неповторному, самобутньому способі здійснення педагогічної діяльності, що передбачає якісне перетворення особистості педагога, розвиток його творчого потенціалу.
Категорія В«потенціалВ» відноситься до числа загальнонаукових понять, методологічне значення яких надзвичайно важливо для педагогіки. Педагогічна функція потенціалу реалізується в спрямовуючої ролі творчої діяльності особистості, яка виступає в якості підстави творчого перетворення своєї життєдіяльності. Термін В«творчий потенціалВ» нерідко ототожнюється з поняттями В«творча особистістьВ», В«креативність особистостіВ», В«обдарованістьВ». У той же час багато дослідників розглядають ці якості як цілісну сукупність.
Зміст поняття В«творчий потенціалВ» в деяких роботах представлено наступним чином:
- сукупність реальних можливостей, умінь і навичок , що визначають рівень їх розвитку (Г.Л. Піхтовніков, Л.Н. Москвичова). Дане визначення спирається, перш за все, на семантичну сутність поняття В«потенціалВ»;
- интегрирующее якість, що характеризує міру можливостей особистостей, що здійснює деятлеьность творчого характеру (І.О. Мартинюк, В.Ф. Овчинников)
- соціально-психологічну установку на нетрадиційне розв'язання суперечностей об'єктивної реальності (А.В. Колесникова);
- спеціальне якість, що характеризує міру відповідності ді...
