Сутність педагогічного Спілкування
Педагогічне Спілкування - ції професійне Спілкування вчителя з усіма учасниками навчально-виховного процесу, його призначення та спрямоване на Створення оптимальних умов для здійснення мети, Завдання виховання и навчання.
Педагогічне Спілкування - ції багатоплановій процес організації, встановлення й розвітку комунікації, взаєморозуміння й взаємодії Між педагогами й учнямі, педагогами и батьками, породжуваній цілямі ї змістом їхньої Спільної діяльності - виховання ДІТЕЙ.
За визначенням О.О. Леонтьєва, В«педагогічне Спілкування - ції професійне Спілкування викладача з учнямі на уроці й поза Його (у процесі навчання й виховання), Що має певні педагогічні функції й спрямоване (ЯКЩО воно повноцінне ї оптимальні) на Створення сприятливі психологічного клімату, а кож на іншого роду псіхологічну оптімізацію навчальної діяльності й відношенні Між педагогом и учнем усередіні учнівського колективу В»[7, 3-10].
Педагогічне Спілкування - ції особистісно ї соціально орієнтована Взаємодія. Педагогічне Спілкування характерізується Як бі потрійною спрямованістю на саму навчально взаємодію учнів (їхній Актуальні стан, перспектівні Лінії розвітку) i на предмет освоєння (засвоєння) У тієї ж годину педагогічне Спілкування візначається ї потрійною орієнтованістю її суб'єктів: особістісною, соціальною й предметно [4, 7].
Спеціфіка педагогічного Спілкування насамперед проявляється в Його поліоб'єктній спрямованості: не Тільки на саму взаємодію учасніків з метою їх особістісного розвітку, альо ї, Що є основним для самої педагогічної системи, на організацію виховного процесу. У силу цього педагогічне Спілкування характерізується, щонайменш, потрійною спрямованістю: на саму Навчально-виховний взаємодію, на учнів (Їхній Актуальні стан, перспектівні Лінії розвітку) i на предмет освоєння (Засвоєння). У тій же година педагогічне Спілкування візначається ї потрійною орієнтованістю Його суб'єктів: особістісною, соціальною й предметною. Учитель (Викладач), працюючих з учнямі, Завжди орієнтує їх на результат усіх прісутніх у класі, и навпаки, працюючих Із класом, тобто фронтально, впліває на шкірного окремого учня. Тому можна вважаті, Що своєрідність педагогічного Спілкування, будучи всією сукупністю названих характеристик, віражається в органічному сполученні елементів особистісно орієнтованого, соціально орієнтованого й предметно орієнтованого навчання. Спеціфіка педагогічного Спілкування обумовлюється кож и тім, Що воно одночасно містіть у собі навчально ї виховний функції, оскількі освітній процес має галі виховний и розвівальній характер.
характеризуючи Зміст педагогічного Спілкування, Кан-Калик відзначає: В«Професійно-педагогічне Спілкування є система (прійоми ї навички) органічної соціально-псіхологічної взаємодії педагога й учнів, змістом Якого є Обмін інформацією, надання виховного впливим, організація взаємін за допомог комунікатівніх засобів. Причому педагог Виступає Як активатор цього процесу, організовуючі Його ї Управляюча ним В»[5, 12-26].
проведення різнобічній аналіз педагогічного Спілкування дозволяє Говорити:
1. про педагогічне Спілкування Як про форму навчальної взаємодії, взаєморозуміння, співробітніцтва вчителя й учнів,
2. про представленість у педагогічному спілкуванні одночасно трьох Його сторін: комунікатівної, інтерактівної ї перцептівної,
3. про педагогічне Спілкування Як про професійне Спілкування, Що має певні функції,
4. про педагогічне Спілкування Як про особистісно ї соціально-орієнтовану взаємодію,
5. про потрійну спрямованість на навчально взаємодію, на тихий, хто навчається ї на предмет освоєння,
6. про широку представленість у педагогічному спілкуванні поряд з вербальні и інших засобів - Образотворче, кінетічніх, сімволічніх.
Функції педагогічного Спілкування:
1. Інформаційно-комунікатівні;
2. Регуляційно-комунікатівні (регулювання поведінкі);
3. Афективного-комунікатівні (визначення, Вплив емоцій людини).
На проблему віділення функцій Спілкування вчителя з учнямі ї визначення головної, провідної існують Різні точки зору. Про інструментальну функцію педагогічного Спілкування говорити О. Леонтьєв. Спілкування, на Його мнение, становіть необхідну ї спеціальну умів прісвоєння суб'єктом Досягнення історічного розвітку людства. Мова вчителя - основний засіб, Що дозволяє прілучіті учнів до культурної спадщини, навчіті їх Як способам мислення, так и Його змісту. Як підкреслює А. Брудний, В«Спілкування вчителя ... інструментальне, ТОМУ ЩО має на меті коордінацію спільніх Дій у навчальному процесі В». Поряд з інструментальною А. Брудний віділяє кож и трансляційну функцію педагогічного Спілкування. На Його мнение, навчальна функція педагогічного Спілкування є провідною, хоча й не самодостатньою. Остання, Як вважає ВІН, Може буті співвіднесена в загальному плані Із трансляційною. [1, 23]
Не Менш істотною є віділена К. Роджерсом функція полегшення, фасілітації Спілкування. Ця функція настількі Важливим, Що К. Роджерс назіває вчителя насамперед фасілітатором Спілкування. Це означає, Що вчитель допомагає учням віразіті собі, віразіті ті одержати позитивні, Що в них є. Зацікавленість педагога в успіху сімейного виховання, доброзічлівій, підтрімуючій контакт, атмосфера Спілкування полегшують педагогічну взаємодію, спріяють самоактулізації учнів та їхньому Подалі розвітку.
Говорячі про соціальну роль педагогічного Спілкування и Його функцій, необхідно відзначіті Наступний:
1. Взаємодія вчителя й учнів полягає насамперед в обміні інформацією пізнавального й афективного-оцінного характеру. І передача цієї інформації здійснюється Як вербальні шляхом, так и за допомог різніх засобів невербальної комунікації. У такий спосіб здійснюється інформаційна функція педагогічного Спілкування.
2. Спілкування Як Діалог розгортається в умів когнітивно складного відбіття людьми один одного. Псіхологічно Грамотне сприйняттів вчителем учнів допомагає Встановити на Цій Основі взаєморозуміння й ефективна взаємодію. Йдеться про соціально-перцептивного функцію Спілкування, про ті психологічні механізмі (Ідентіфікації, емпатії, рефлексії), за допомог якіх спріймається ї пізнається Особистість учнів.
3. Вступаючі у взаєміні з дітьмі, учитель пропонує себе Як партнера по спілкуванню. Це потребує певної актівності вчителя. Бажана, щоб ВІН справивши одержати позитивні враження на учнів. Ця здатність суб'єкта Спілкування формуваті про себе одержати позитивні враження здобула Назв самоподачі.
4. У спілкуванні Завжди відбувається Взаємодія інтелекту людей, їхніх емоційніх сфер и їхньої волі, а Це означає, Що й у педагогічному спілкуванні Фактично Постійно розгортається Взаємодія характерів І, зрозуміло, Взаємодія особистостей: вчителя й учнів, учителя й Батьків, Батьків з дітьмі, а кож Професійна Взаємодія вчителів. Усе Це знаходится Своє відбіття в інтерактівній функції педагогічного Спілкування.
5. Інтерактівна функція педагогічного Спілкування полягає насамперед в організації взаємодії Між вчителем и учнямі, тобто в обміні НЕ Тільки знання й ідеямі, альо ї діямі.
6. Афективного функція Спілкування полягає в емоційній стімуляції, розрядці, полегшенні, псіхологічному комфорті й контролі афекту, Його нейтралізації, корекції або створенні соціально значущих афективного ставлені. У стані комфортного Спілкування Дві особістості - вчитель и учень - почінають утворюваті Певний загальний емоційно-псіхологічній простір, у якому розвівається процес прілучення ДІТЕЙ до людської культури, різнобічного пізнання навколішньої соціальної дійсності й самого себе, своїх можливости и здібностей, тобто розгортається процес соціалізації особістості учня у контексті культурного виховання.
Педагогічне Спілкування за Своїми функціямі ї умів здійснення Може...
