Московський міський педагогічний університет
педагогічний факультет
кафедра теорії і методики дошкільної та початкової освіти
Курсова робота
Способи контролю, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок з курсу В«Трудове навчанняВ» в 1-му класі
Студент -
IV курсу 1 гр. н/о, дн/о
Леонова Т.Н.
Науковий керівник-
професор
Конишева Н.М.
Москва
2003
Зміст
Введення
Глава I. Проблема контролю, перевірки та оцінки на уроках практичного праці в початковій школі
В§ 1. Знання, вміння, навички молодших школярів за курсом В«Трудове навчанняВ»
В§ 2. Сутність контролю та перевірки
В§ 3. Методи і способи контролю і перевірки за курсом В«Трудове навчанняВ» в сучасній вітчизняної початковій школі.
В§ 4.Організація і умови оцінювання ЗУН першокласників з курсу В«Трудове навчанняВ», не викликають психологічної напруженості в учнів
Глава 2.Організація, методи і результат дослідження
В§ 1.Анкетірованіе дітей: ранжування предметів серед учнів 1 класу.
В§ 2. Організація та проведення констатуючого експерименту на уроці трудового навчання в 1-му класі: контрольна робота.
Глава III. Методичні рекомендації для вчителів. Зразкові варіанти контрольних робіт за трудовим навчанню в першому класі.
В§ 1. Організація контрольної роботи.
В§ 2. Зразкові варіанти контрольних робіт для 1 класу з трудового навчання
Висновок.
Література.
Приложение1.
Пріложеніе2
Введення
Мета трудового навчання - загальний розвиток дітей специфічними засобами, притаманними даного предмета. Праця, як вид людської діяльності представляється дуже багатим і складним процесом, в якому, так чи інакше, беруть участь основні функціональні комплекси нашого організму: як сприймають (аналізатори, органи чуття), переробні (мозок), так і моторні (виконавчі функції).
Рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від сформованості дрібних рухів пальців рук. Розвиток дрібної моторики може позитивно вплинути на пізнавальні можливості дітей. Ручна праця виробляє такі вольові якості, як терпіння і наполегливість, послідовність і енергійність у досягненні мети, акуратність і ретельність у виконанні роботи. Різні операції розвивають ті чи інші психофізіологічні функції дитини не в однаковою мірою, але увага розвивається при любих рухах.
Практична діяльність на уроках трудового навчання дозволяє кожній дитині виявити ті якості, які не видно на інших уроках, а вчителю - вивчити індивідуальні особливості та особистісні якості кожного учня. Учитель, спостерігаючи в процесі практичної діяльності за учнями, оцінює і робить певні висновки про стан розвитку дітей, визначає подальші форми і методи роботи з класом і окремими учнями. Оцінювання відбувається на етапі контролю і перевірки як співвіднесення результату діяльності учня із зразком.
Традиційно сучасний процес навчання ділиться на навчальну і перевірочну частини, тому контроль і перевірка результатів навчання є обов'язковим компонентом процесу навчання. Перевірка і оцінка досягнень молодших школярів є дуже істотною складовою процесу навчання й одним із важливих завдань педагогічної діяльності вчителя. Цей компонент поряд з іншими компонентами навчально-виховного процесу (зміст, методи, засоби, форми організації) повинен відповідати сучасним вимогам суспільства, педагогічної та методичної наук, основним пріоритетам і цілям освіти у першій ланці школи. Особливе значення перевірка набуває після вивчення якого-небудь розділу програми і завершення ступеня навчання. Проте у ряді досліджень (Амонашвілі Ш.А., Ушинський К.Д., Сухомлинський В.О., Толстой Л. Н, Ананьєв Б.Г. та ін) виявлено, що багато видів контролю, перевірки результатів навчання не є валідними, створюють психологічну напруженість у учнів, не задовольняють учнів і викликають у них негативні емоції по відношенню до досліджуваного предмета.
Суть перевірки результатів навчання полягає у виявленні рівня засвоєння знань учнями, який повинен відповідати освітньому стандарту з даної програми, предмету. Необхідність контролю навчання як частини дидактичного процесу та дидактичної процедури ставить проблему про функції перевірки та її зміст, видах, формах, методах контролю, про вимірювання та критерії якості знань, вимірювальних шкалах і засобах вимірювання, про успішність навчання.
Проблема дослідження: які не створюють психологічної напруженості в учнів методи і способи контролю, перевірки й оцінювання програмних знань, умінь і навичок (ЗУН) першокласників з курсу В«Трудове навчанняВ» і зміст цих прийомів.
Метою нашого дослідження є визначення не викликають психологічну напруженість у першокласників способів і змісту контролю, перевірки та критеріїв оцінки ЗУН по курсу В«Трудове навчанняВ».
Об'єкт дослідження: знання, вміння, навички молодших школярів за курсом В«Трудове навчання В».
Предмет дослідження: способи та організація контролю і перевірки, критерії оцінки робіт молодших школярів з курсу В«Трудове навчанняВ».
Гіпотеза дослідження: при спеціальній організації оцінної ситуації та підготовці учня до оцінюванню, при ознайомленні дітей з критеріями оцінки ЗУН і відмітки реакція першокласника на оцінну ситуацію не супроводжується підвищеною психологічною напруженістю.
Завдання дослідження:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з метою визначення психолого-педагогічної сутності контролю та оцінювання в сучасній вітчизняній школі.
2. Аналіз програмних ЗУН першокласників з курсу В«Трудове навчанняВ».
3. Виявлення варіантів контролю і перевірки, не викликають психологічної напруженості у першокласників.
4. Визначення умов організації оцінної ситуації та критеріїв оцінювання, не викликають психологічну напруженість у першокласників.
Глава I . Проблема контролю, перевірки та оцінки на уроках практичного праці в початковій школі
В§ 1. Знання, вміння, навички молодших школярів за курсом В«Трудове навчанняВ»
Жодна з існуючих у світі бальна система оцінювання не дасть об'єктивних результатів оцінки без чіткого уявлення про оцінюваних показниках володіння знаннями, вміннями, навичками.
В даний час існує ряд різних програм з трудового навчання, кожна з яких по-своєму трактує зміст знань, умінь і навичок, якими необхідно оволодіти молодшому школяреві. Відмінності в програмних ЗУН полягає в тому, що в кожній програмі є свій принцип, основний напрямок.
Наприклад, Н.А. Цірулік робить опору на розвиток дрібної моторики і збагачення учнів знаннями про художній творчості. Цірулік визначає, крім загальних для всіх програм, такі знання: ліплення та плетіння; розмітка тканини шляхом продергіванія ниток, обробка бахромою. Програмою передбачено знання дітьми термінів, позначають техніку виготовлення виробів (аплікація, мозаїка, орігамі, макраме, колаж, пап'є-маше); оволодіння цими термінами, так само як і назвами операцій, властивостей матеріалів. Програма визначає такі вміння: техніки роботи в ліпленні (розмазування, скочування, примазуванням); плетіння у три пасма; шви (В«вперед голку з перевівомВ»), пришивання гудзиків; словесний опис процедури виготовлення саморобки. У програму вводиться значний обсяг пізнавальних відомостей, що стосуються властивостей використовуваних матеріалів, способів виготовлення тієї чи іншої речі, походження різних видів художньої діяльності. Передбачено знайомство не тільки з різними властивостями одного матеріалу, але і з одним і тим же властивістю різних матеріалів, наприклад властивістю гнучкості. (Цірулік Н.А. Ручне творчість// Програми загальноосвітніх установ. Початков...
