Федеральне агентство з освіти
Смоленський державний університет
Психолого-педагогічний факультет
Кафедра педагогіки
Специфіка виховання дітей молодшого шкільного віку засобами народного мистецтва
Курсова робота з педагогіки
студентка 3 курсу заочного відділення
спеціальності В«Педагогіка і психологіяВ»
Кодіна Ганна Євгенівна
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Самарін Дмитро В'ячеславович
Смоленськ
2008
План
Введення
I. Глава 1. Теоретичні основи виховання дитини молодшого шкільного віку засобами народного мистецтва
1.1 Народне мистецтво в системі естетичного пізнання світу
1.2 Специфіка роботи з дітьми по здійсненню естетичного виховання з використанням засобів народного мистецтва
II. Глава 2. Діагностика виховання дитини молодшого шкільного віку засобами народного мистецтва
Висновок
Список літератури
Введення
Цитуючи слова великого письменника і педагога Льва Миколайовича Толстого, який говорив, що: В«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде хороший вчитель. Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько, мати, він буде краще того вчителя, який прочитав усі книжки, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - досконалий учитель В», - можна відразу зрозуміти і уявити, яким повинен бути педагог в його справжнє призначення. І у відповідь відразу ж з'являється думка про невідповідність цього подання реальності. Характеризуючи суть виховання можна звернутися до слів Бєлінського про те, що: В«Чим молодша дитина, тим безпосередніше повинно бути його моральне виховання, т. е. тим більше повинно його не вчити, а привчати до хорошим почуттям, нахилам і манерам, засновуючи всі переважно на звичкою, а не на передчасному і, отже, неприроднім розвитку понять В». Саме таку мету має бачити перед собою кожен вчитель. Про один із способів і варіантів реалізації цієї мети я й хочу розповісти в даній роботі. А спосіб цей - народне мистецтво як засіб виховання. На перший погляд звучить незвично, недоверітельно і відштовхуюче, але насправді зберігає в собі величезний потенціал. Актуальність обумовлена ​​саме тим розбіжністю, про якому говорилося спочатку. І, мені здається, народне мистецтво - один з найбільш простих, доступних і ефективних способів подолання цієї проблеми, створення умов та реалізації слів Бєлінського на практиці.
Народне мистецтво розглядалося багатьма діячами, але так і не отримало належної реакції. Встановлення і усунення причин цього і присвячена ця робота.
Всі ми були дітьми. Будучи дітьми, виховуючи дітей, онуків - ми ніколи не розлучимося з дитинством. Кожен з нас хоче бачити щасливими своїх дітей. Для цього ми можемо сформувати у них здатність до людського спілкування, взаєморозумінню, співпереживання, інтерес до творчої праці, в якому проявляється особистість. А це можливо зробити як раз через мистецтво, адже мистецтво так само є найсильнішим інструментом в руках педагога.
Формуючи дитини, ми формуємо не лише його - ми створюємо майбутнє нашої країни. І яке ми дамо їм уявлення про щастя, як навчимо їх бути щасливими, таким і буде майбутнє цілих поколінь.
Але все, чого ми можемо навчити дітей, йде від нас і через нас, тому вкрай важливо і самим пам'ятати про культурному, духовному і моральному спадщині. Мистецтво в школі - це зброя, міць якого ми до кінця не розуміємо і мало використовуємо. А вчитель при цьому більш ніж будь-хто творять майбутнє людської культури.
Доказ всього цього можна проілюструвати таким прикладом.
Клас початкової школи був розділений на три частини - і діти, і приміщення. Вчителька розділила між групами однакові матеріали (червоний, жовтий і білий пластилін), але поставила абсолютно різні завдання і застосувала різні методи роботи. Першій групі було дано завдання виліпити однакові за формою, обсягом і кольором предмети з даного зразком (яйце). Другій групі дітей дозволено було ліпити все, що вони захочуть. Третій групі була розказана казка про зайця, білочку і їжачка та запропоновано разом виліпити її персонажів і її предметний світ.
У першій групі вчителька перевіряла відповідність виліплених предметів поставленому завданню (Точний розмір, форма, пропорції). У другій дала повну свободу (якщо питали - радила). У третій організувала бесіду, спільне роздум - хто зробить їжачка, хто білочку, хто морквину, як все це скласти в єдину композицію.
Спочатку у всіх трьох групах атмосфера була однаковою (розділили адже дітей без відбору), але поступово вона почала змінюватися. У першій ставало все напруженіше і тихіше. Під другий - все гучніше і безладності: хтось почав щось робити, хтось нічого не придумав, хтось когось штовхнув під лікоть, хтось жбурнув пластилін і т.д. У третій стояв робочий шумок - хлопці тихо розмовляли, радилися, дивилися, порівнювали, старалися.
До кінця роботи в першій групі на столах були поставлені абсолютно однакові яйця. Діти стояли ззаду них червоні, дуже горді, усміхнені, кожен сам по собі, - і в той же час в чимось, як і їх ліплення, однакові. У другій групі - жодної роботи, але стіни, підлогу, столи і самі хлопці були в розлученнях сліз і пластиліну, хтось когось дубасив, хтось плакав, хтось переможно сидів на столі. У третій групі була виконана колективна робота - цілий розповідь у пластиліні, і хлопці весело говорили з вчителькою [XIX. - С. 7-8].
Ось яке виховання через навчання мистецтву. Яка велика сила нами не використовується.
Але, не дивлячись на всю важливість морального виховання шляхом народного мистецтва, існує проблема: відсутність годинника, засобів, посібників і матеріалів. Інакше вже кожна школа мала б свій кабінет мистецтва, свого педагога-фахівця, образотворче мистецтво і музика викладалися б і в старших класах - самому важливому періоді формування особистості людини.
Філософом Ю.У. Фохт-Бабушкіним вперше отримані експериментальні дані про наявність тісного зв'язку між прилучення людини до мистецтва і його всебічним духовним розвитком, про зв'язок між художнім розвитком людей та успішністю виконання ними виробничо-суспільних функцій [XIX. - С.17].
Виготський блискуче охрестив мистецтво В«громадської технікою почуттівВ» і стверджував що В«всі прикладне значення мистецтва в кінцевому рахунку і зводиться до його виховує дії В»[XIX. - С.18].
Актуальність роботи обумовлена ​​тим, що в молодшому шкільному віці закладаються культурологічні основи морального і естетичного виховання. А від того, яким чином і в якій формі вони будуть закладені, залежить подальший розвиток і майбутнє як окремо взятої особистості дитини, так і підростаючого покоління в цілому.
Ступінь розробленості: по даній темі працювали такі дослідники, як Прасолова Е.Л, Неменський Б.М., Шпікалова Т.Я, Ронделі Л.Д, Чирков Д.А., Альохін О.Д., Мухіна В.С. та інші.
Об'єкт дослідження - процес виховання школяра молодшого віку.
Предмет дослідження - народне мистецтво як засіб виховання школярів.
Мета - визначення специфіки та шляхів оптимізації виховання дитини молодшого шкільного віку засобами народного мистецтва.
Завдання:
1. Проаналізувати види і зміст засобів народного мистецтва;
2. Визначити найбільш ефективні форми і методи роботи з дітьми для здійснення морального виховання шляхом використання засобів...
