Випускна (кваліфікаційна) дипломна робота
Соціалізація особистості дитини-дошкільника на основі взаємодії сім'ї та дошкільного освітнього установи
Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні основи дослідження процесу соціалізації дітей дошкільного віку
1.1 Сутність процесу соціалізації
1.2 Специфіка процесу соціалізації дітей дошкільного віку
1.3 Умови повноцінної соціалізації дітей
Глава II. Технологічні основи забезпечення соціалізації дітей дошкільного віку в процесі взаємодії ДОП та сім'ї
2.1 Процедура дослідження
2.2 Інтерпретація результатів дослідження
2.3 Рекомендації щодо створення умов повноцінної соціалізації дітей дошкільного віку
Висновок
Бібліографічний список
Додатка
Введення
З перших днів свого існування людина оточений іншими людьми. З самого початку свого життя він включений в соціальну взаємодію. Перший досвід спілкування людина набуває ще до того, як навчиться говорити.
Людина - істота соціальна, його прогрес залежить не тільки від біологічних, а, перш за все, від соціальних законів. Тому він формується тільки при наявності суспільних умов життя.
У процесі взаємодії з іншими людьми він отримує певний соціальний досвід, який, будучи суб'єктивно засвоєним, стає невід'ємною частиною його особистості.
Особистість розвивається та вдосконалюється під впливом інших людей, пристосовується до виконання в суспільстві конкретних обов'язків, несе за свою поведінку, дії і вчинки певну відповідальність. Цей процес одержав назву соціалізації, основним змістом якого є передача суспільством соціально-історичного досвіду, культури, правил і норм поведінки, ціннісних орієнтацій, крім того, засвоєння їх індивідом.
В даний час, коли науково-технічний прогрес досяг високого рівня розвитку, суспільству необхідний активний людина з високорозвиненим творчим потенціалом, здатний до швидкого прийняття рішень, гармонійно взаємодіє з оточуючими, конструктивно вирішувати виникаючі проблеми.
На думку багатьох вчених (Л.І. Божович, Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, М.І. Лісіна, Д.Б. Ельконін, С.Л. Рубінштейн та ін), перші роки життя - це критично важливий період для соціального, інтелектуального і особистісного розвитку. Саме в дитячому віці у людини формується самосвідомість і закладаються перші уявлення про самого себе, утворюються стійкі форми міжособистісної взаємодії, моральні та соціальні норми.
У дитячому віці величезний вплив на процес соціалізації надають агенти соціалізації, тобто особи, з якими у дитини відбувається безпосередню взаємодію. Ними можуть бути:
- сім'я (батьки або особи, які постійно піклуються і спілкуються
з дитиною, брати чи сестри);
- дитячий садок (в першу чергу вихователі);
- суспільство (Однолітки, друзі).
По своїй ролі в процесі соціалізації агенти розрізняються в Залежно від того, наскільки вони значущі для дитини, як вибудовується взаємодія з ними, в якому напрямку і якими засобами вони чинять свій вплив.
Важливим чинником у вихованні та розвитку дитини, в придбанні їм соціального досвіду є сім'я (як один із інститутів соціалізації). Дитина в сім'ї вчиться спілкуванню, набуває перший соціальний досвід, вчиться соціальному орієнтуванню. Вивчення освітньої практики показує, що традиційно питань соціального виховання дітей дошкільного віку не приділяється належної уваги, часто ігнорується вплив сім'ї на процес соціалізації дитини-дошкільника. Так як дитячий сад є одним з основних інститутів соціалізації, представляється необхідним звернути увагу на вдосконалення діяльності дошкільного освітнього закладу (ДНЗ) по організації умов для успішної соціалізації дитини, охоплюючи розвиток його поведінкової, емоційно-чуттєвої, пізнавальної, буттєво, морально-етичної, міжособистісної сторін його життя.
Іншими словами, в процесі соціалізації дитини необхідно навчати нормам і правилам поведінки, емоційного реагування на різні ситуації, способам прояву і переживання різних почуттів. Дитина поступово засвоює, яким чином пізнавати навколишній природний і соціальний світ, як організувати свій побут, яких морально-етичних орієнтирів дотримуватися, як ефективно брати участь в міжособистісному спілкуванні та спільній діяльності. Важливо, щоб виховно-освітній процес у дошкільній освітньому закладі охоплював основні види соціалізації дитини (Природно-культурного, соціально-культурного, соціально-психологічного та т.д.) і задавав початкові умови для повної і успішної соціалізації особистості в майбутньому, необхідно організувати умови входження дитини в систему соціальних відносин як компонента цієї системи, тобто дитина повинна стати частиною соціуму.
Для того, щоб ці умови повноцінно виконувалися і приносили відчутний результат, ДОП необхідно підтримувати і розвивати взаємозв'язок з батьками, родиною дитини. Сім'я, як один з головних соціальних інститутів для соціалізації дошкільника, повинна бути безпосередньо взаємопов'язана з ДОП. Очевидно, що сім'я і дитячий садок, виконуючи свої особливі функції, не можуть замінити один одного і повинні взаємодіяти в ім'я повноцінного розвитку дитини.
Психолого-педагогічні дослідження (Є.П. Арнаутова, А.І. Божович, Н.Ф. Виноградової та ін) показали, що сім'я гостро потребує допомоги фахівців на всіх етапах дошкільного дитинства. Тому в дошкільному освітньому установі створюються необхідні умови для повноцінної співпраці з сім'єю.
Актуальність теми дипломного дослідження.
Цінність людини полягає не тільки в його справах і вчинках, але і в його умінні постійно працювати над собою, самовдосконалюватися, все більш глибоко пізнавати свої можливості і максимально використовувати їх у своїй життя і діяльності. Тільки постійне самопізнання і саморозвиток є інструментарієм відкриття свого невичерпного особистісного та творчого потенціалу, виявлення тих сфер життєдіяльності, де цей потенціал може бути використаний в повній мірі (В.Г. Маралів).
В даний час, коли науково-технічний прогрес досяг високого рівня розвитку, особливу цінність набуває активна людина з високим творчим потенціалом, здатний до швидкого і конструктивного прийняттю рішень, гармонійно взаємодіє з навколишнім світом.
Умови та витоки успішної соціалізації особистості крояться в дитячому віці, коли особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набувають тісну співпрацю сім'ї та дитячого садка, їх взаємодоповнюваність для ефективного процесу соціалізації дитини-дошкільника. Очевидно, що сім'я і дитячий садок, виконуючи свої особливі функції, не можуть замінити один одного і повинні взаємодіяти в ім'я повноцінного розвитку дитини.
Встановлюючи взаємовідносини з сім'єю, дошкільна освітня установа створює умови для повноцінного процесу соціалізації дитини-дошкільника. Якщо сім'я дитини буде приймати безпосередню участь у вихованні та розвитку своєї дитини, за допомогою дошкільного закладу, то дитина буде розвинений соціально і як особистість. Цим і визначається актуальність теми дипломної роботи.
Ступінь розробленості проблеми дослідження.
Характерною особливістю досліджень проблеми соціалізації особистості є розгляд її з позицій різних наук: філософії (Е. Дюркгейм, В.В. Зіньківський, І. Кант, Т. Парсонс та ін), соціології та психології (І.С. Кон, В.В. Рубцов, А.Н. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін та ін), педагогіки (С.Т. Шацький, Л.М. Толстой, К.Д. Ушинський та ін) Вивченням цієї проблеми в різний час займалися В.Р. Беспалова , П.П. Блонський , Е.А. Радіна, П.М. Саморукова та ін педагоги .
Елементи соціальної та психолого-педагогічної характеристики процесу соціалізації особистості дитини були висвітлені у свій час А.В. Луначарським, ...
