Курсова робота
Зміст і методика національного виховання молодших школярів
Зміст
Введення
Глава I. Проблема національного виховання молодших школярів в психолого-педагогічній літературі
1.1. Поняття національного виховання молодших школярів
1.2. Зміст національного виховання
1.3 Методичні аспекти національного виховання молодших школярів
Глава II. Експериментальне вивчення змісту і методики національного виховання молодших школярів
Висновок
Введення
Актуальність дослідження.
Роки перебудови, демократизації суспільства сприяли розвитку об'єктивних процесів пробудження самосвідомості всіх етносоціумов багатонаціональної Росії. Це стало наслідком того, що в останні десятиліття мала місце значна деградація національних традицій, багато в чому було втрачено складається століттями народне світобачення.
Результатом здійснення споконвічно порочної ідеї можливості існування культури, національної лише за формою, але уніфікованої та ідеологізованої по змістом, стало насильницьке руйнування вікових традицій, відносин з природою, а також трудових, побутових, морально-культурних цінностей.
Разом з тим, розпад єдиного геополітичного простору, усунення ідеологічних догм, що формували національну політику, напружена соціально-економічна ситуація, обумовлена ​​переходом до ринкової економіки, гостро позначили в країні проблему міжнаціональних відносин, породили насторожуючу тенденцію до національної нетерпимості і роз'єднаності.
В сформованих умовах пошук засобів гармонійного розвитку етнокультур і неконфліктного їх співіснування представляється для багатонаціональної Росії найважливішої державної і соціально-політичним завданням. </p>
Одним з ефективних засобів рішення цієї задачі є система освіти, в рамках якої держава здатна позитивно і цілеспрямовано формувати етнокультурні процеси в суспільстві.
Сьогодні не викликає сумніву думка про те, що визначальним у роботі загальноосвітньої школи повинен стати принцип діалектичної єдності загальнолюдського і національного; політика національної замкнутості, штучної самоізоляції, так само як і ідея національної переваги, неминуче веде до духовного зубожіння, до серйозних моральним втрат.
Культура народу має різноманітними формами свого збереження і вирази, а також ознаками національної приналежності (мова, історія, література, музика і т.п.). Існує і таке джерело збереження, як фольклор, що акумулює смаки, схильності, інтереси народу; його світоглядні, морально-естетичні, історичні, філософські, художньо-естетичні погляди. У фольклорі відображені уявлення народу про цілі, завдання, зміст і засобах виховання.
Національне виховання є однією з важливих складових проблеми виховання особистості. Ця проблема дуже багатогранна. В її рішення внесли вклад представники різних наук. Так, багато питань теорії і практики гуманістичного і національного виховання підростаючого покоління знайшли розгляд у працях Я. Гогебашвілі, М.Є. Евсевьева, Я.А. Каменського, К. Насир, К.Д. Ушинського. В соціально-філософському та історичному плані проблема національного виховання, її місце і роль в теорії та практиці національних відносин, отримала методологічних-теоретичне обгрунтування і розробку в колективних працях і монографіях Г. Абдулатіпова, Ф.С.Бабейко, Р.К.Грдзелідзе,
А.Ф.Дашдамірова, Л.М.Дробіжева, І.І.Серовой, які висвітлюють різні теоретичні і соціологічні аспекти цієї проблеми, розглядають спектр по формуванню національного та міжнаціонального свідомості, переконання і поведінки, по вдосконалення методів і форм.
Психологічні праці Б.Г. Ананьєва. Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, А.Н. Леонтьєва, допомагають усвідомити механізм взаємодії історичних, соціально-економічних, етнокультурних і духовно-ідеологічних факторів, що регулюють відносини людей різних національностей, виявити ситуації спілкування, типові для конкретних національних груп у регіонах.
Найважливіша завдання сучасної педагогіки - множення духовного потенціалу підростаючого покоління, формування його інтелектуальної, морально-естетичної культури через глибокий інтерес до прогресивного минулого свого народу, до національної, вітчизняної та світової культур.
В досвіді кожної нації, будь-якого нечисленного народу, є своє неповторне, здобуте власною думкою, власними зусиллями, власною національною енергією. Знайомство і прилучення до культури, традицій, звичаїв інших народів робить людину більш збагаченим і духовно, і емоційно.
Ідея використання народності естетичної культури в суспільному вихованні вперше в Росії була порушена М.В.Ломоносова, згодом поглиблена Н.И.Новикова, А.Н.Радищева і декабристами. Вона як би передбачила прогресивні погляди передової інтелігенції наступних поколінь на проблему освіти і виховання шляхом вивчення духовної спадщини свого народу.
Нова теорія була розроблена і запропонована російськими революційними демократами В.Г.Бєлінський, Герценом, Н.А.Добролюбова, М. Г. Чернишевським, виховання в дитині Людину через пізнання прекрасного використовуючи народний матеріал (рідна мову, казка, прислів'я, приказки, народні пісні і т.д.)
Актуальність проблеми визначається зрослими вимогами до самовдосконалення, саморозвитку особистості, її естетичної культури; необхідністю найбільшого використання національно-особливого в культурному надбанні народу, в цілях оволодіння особистістю багатством загальнолюдської культури.
Об'єкт дослідження : національне виховання в школі.
Предмет дослідження : національне виховання молодших школярів.
Мета дослідження : вивчити зміст і методику національного виховання молодших школярів.
Гіпотеза дослідження заснована на положенні, згідно з яким національне виховання в педагогічній практиці буде найбільш успішним, якщо:
- сформувати установку на оволодіння учнями традицій національної культури;
- розробити методику національного виховання в початковій школі з урахуванням її психолого-вікових та регіонально-етнічних особливостей;
- доповнити зміст освіти сучасної школи народними традиціями взаємодії, визначити можливості введення національної культури в навчально-виховний процес школи.
В Відповідно до поставленої мети, об'єктом, гіпотезою і предметом дослідження були визначені наступні завдання:
- розкрити сутність і структуру національного виховання школярів;
- виявити специфіку національного виховання молодших школярів, його змістовні та методичні аспекти;
- експериментально вивчити зміст і методику національного виховання молодших школярів.
Глава I. Проблема національного виховання молодших школярів в психолого-педагогічній літературі
1.1 Поняття національного виховання молодших школярів
Народна культура виховання являє собою основу якої культури. Початкова школа неодмінно повинна бути послідовно національної, це - школа рідної мови, природне продовження В«школи материнськоїВ».
Національне виховання лежить в основі такої науки як етнопедагогіка.
Етнопедагогіка вивчає процес соціальної взаємодії і громадського впливу, в ході якого виховується, розвивається особистість, засвоює соціальні норми, цінності, досвід; збирає і систематизує народні знання про виховання та навчанні дітей, народну мудрість, відбиту в релігійних вченнях, казках, оповідях, билинах притчах, піснях, загадках, прислів'ях і приказках, іграх, іграшках і пр., в сімейному і громадському укладі, побут, традиції, а також філософсько-етичні, власне педагогічні думки і погляди, тобто весь педагогічний потенціал, який впливає на процес історико-культурного формування особистості.
Видатні педагоги минулого багато уваг...
