Контрольна робота
по курсу
Загальні основи педагогіки (Загальна педагогіка. Педагогіка)
Тема: В«Зміст, організаційні форми і методи спільної роботи освітнього установи та сім'ї щодо виховання дітей В».
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичний аналіз проблеми організації спільної діяльності освітньої установи і сім'ї по вихованню дітей.
1.1. Методи спільної роботи освітнього закладу та сім'ї.
1.2. Форми спільної роботи освітнього закладу та сім'ї
Глава 2. Експериментальні дослідження.
2.1. Аналіз та узагальнення педагогічного досвіду
Література
Додаток
Введення.
Єдності поглядів в визначенні процесу виховання немає. Його специфіка виявляється тільки при зіставленні з процесами розвитку і формування особистості. Формування, розвиток - Мета, виховання - засіб її досягнення. Виховання - процес цілеспрямованого формування особистості. Це спеціально організоване, кероване і контрольоване взаємодія вихователів і вихованців, кінцевою своєю метою має формування особистості, потрібною і корисною собі та суспільству. У сучасному розумінні виховання - це ефективна взаємодія (Співробітництво) вихователів і вихованців, спрямована на досягнення заданої мети.
Виховний процес має ряд особливостей. Перш за все це процес цілеспрямований. Найбільшу ефективність забезпечує така його організація, при якій мета виховання перетворюється в мету, близьку і зрозумілу вихованцю. Саме єдністю цілей, співпрацею при їх досягненні характеризується сучасний виховний процес. Разом з тим процес виховання - багатофакторний , в ньому проявляються численні об'єктивні й суб'єктивні чинники, обумовлюють своїм сукупною дією неймовірну складність процесу. Складність виховного процесу полягає в тому, що його результати не так виразно відчутні і не так швидко виявляють себе, як, наприклад, в процесі навчання. Процес виховання динамічний, рухливий, мінливий і, крім того, відрізняється тривалістю . По суті, він триває все життя. Одна з особливостей виховного процесу - його безперервність . Шкільне виховання - це безперервне, систематичне взаємодія вихователів, вихованців та їх батьків. Якщо процес виховання переривається, йде від випадку до випадку, то вихователю постійно доводиться заново прокладати В«слідВ» у свідомості учня, замість того щоб, поглиблюючи його, виробити стійкі звички. Процес виховання - комплексний , що означає єдність цілей, завдань, змісту, форм і методів виховного процесу, підпорядковане ідеї цілісності формування особистості. Виховному процесу притаманні значна варіативність (неоднозначність) та невизначеність результатів.
У сучасній школі процес виховання передбачає:
- цілісне формування особистості з урахуванням мети всебічного, гармонійного розвитку;
- формування моральних якостей особистості на основі загальнолюдських цінностей, соціально орієнтованої мотивації, гармонійності інтелектуальної, емоційної і вольової сфер розвитку особистості;
- залучення школярів до суспільним цінностям в галузі науки, культури, мистецтва;
- Виховання життєвої позиції, відповідної демократичним перетворенням суспільства, правам і обов'язкам особистості;
- розвиток схильностей, здібностей та інтересів особистості з урахуванням її можливостей і бажань, а також соціальних вимог;
- організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиваючої індивідуальне і суспільну свідомість;
- організацію особистісної і соціально цінної, різноманітної діяльності, стимулюючої формування обумовлених метою виховання якостей особистості;
- розвиток найважливішою соціальної функції особистості - спілкування в умовах, що змінюються трудової діяльності та підвищення соціальної напруженості.
Предметом дослідження контрольної роботи є зміст, організаційні форми і методи спільної роботи освітньої установи і сім'ї по вихованню дітей.
Об'єкт дослідження - це вивчення спільної роботи освітнього закладу та сім'ї по вихованню дітей.
Мета дослідження: виявити, обгрунтувати умови спільної роботи освітньої установи і сім'ї по виховання дітей.
Завдання дослідження:
1) вивчення літератури з проблеми;
2) вивчення теоретичних особливостей спільної роботи освітнього закладу та сім'ї по вихованню дітей;
3) підбір діагностичних методик, позакласних заходів, класних годин з досліджуваної проблемі.
Глава 1. Теоретичний аналіз проблеми організації спільної
діяльності освітньої установи і сім'ї по
вихованню дітей.
1.1. Методи спільної роботи освітнього закладу та
сім'ї.
Методи виховання дітей у сім'ї - це шляхи (способи), за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку дітей. Методи виховання мають свою специфіку:
- вплив на дитину індивідуальне, засноване на конкретних вчинках і пристосоване до особистості;
- вибір методів залежить від педагогічної культури батьків: розуміння мети виховання, батьківської ролі, уявлень про цінності, стилю відносин у сім'ї і т.д.
Тому методи сімейного виховання несуть на собі яскравий відбиток особистості батьків і невіддільні від них. Скільки батьків - стільки різновидів методів. Наприклад, переконання у одних батьків - м'яке навіювання, у інших - загроза, крик. Коли в сім'ї стосунки з дітьми близькі, теплі, дружні, головний метод - заохочення. При холодних, відчужених стосунках, природно, превалюють строгість і покарання. Методи дуже залежать від встановлених батьками пріоритетів: одні хочуть виховати послух, і тому їх методи націлені на те, щоб дитина безвідмовно виконував вимоги дорослих. Інші вважають більш важливим вчити самостійного мислення, прояву ініціативи і, природно, знаходять для цього відповідні методи.
Всіма батьками використовуються загальні методи сімейного виховання: переконання (пояснення, навіювання, рада); особистий приклад, заохочення (похвала, подарунки, цікава для дітей перспектива), покарання (позбавлення задоволень, відмова від дружби, тілесні покарання). У деяких сім'ях за порадою педагогів створюються і використовуються виховні ситуації.
Різноманітні засоби вирішення виховних завдань в сім'ї. Серед цих засобів: слово, фольклор, батьківський авторитет, природа, традиції, радіо, преса, музеї та виставки, ігри та іграшки, спорт, фізкультура, свята, символи, атрибути, реліквії і т.д.
Вибір і застосування методів батьківського виховання спираються на ряд загальних умов.
1. Знання батьками своїх дітей, їх позитивних і негативних якостей: що читають, ніж цікавляться, які доручення виконують, які відносини з однокласниками і педагогами, дорослими, маленькими, що понад усе цінують в людях і т.д. Прості, здавалося б, відомості, але 41% батьків не знають, які книги читають їхні діти; 48% - які фільми дивляться; 67% - яка музика їм подобається, більше половини батьків нічого не можуть сказати про захоплення своїх дітей. Тільки 10% учнів відповіли, що в їхніх сім'ях знають, де вони бувають. З ким зустрічаються, хто їх друзі.
2. Особистий досвід батьків, їх авторитет, характер стосунків у сім'ї, прагнення виховувати особистим прикладом також позначаються на виборі методів. Ця група батьків зазвичай вибирають наочні методи, порівняно частіше використовуються привчання.
3. Якщо батьки віддають перевагу спільної діяльності, то зазвичай превалюють практичні методи. Інтенсивне спілкування під час спільної праці, переглядів телепередач, походів, прогулянок дає гарні результати:...
