В«Для розвитку дитини
вирішальним є не
формування продукту у вигляді
понять і уявлень, а
сам пройдений до нього шлях В»
(А. Лобок).
План
I . Введення
1. Оновлення освітнього процесу - змістовний ресурс переорієнтації шкіл.
II . Сучасні моделі організації навчання
1. Модель навчання - систематизований комплекс.
2. Класифікація сучасних моделей навчання.
3. Цілісна модель організації навчання в В«Школі самовизначенняВ» м. Москва:
а) цінності, принципи, цілі;
б) зміни в навчально-виховному процесі;
в) особливості початкової школи;
г) особливості освітнього процесу школи;
д) освітні ефекти;
е) ризики моделі.
III . Заключна частина
1. Моделі - ключові характеристики освітнього процесу.
Введення
Освіта як система являє собою мережу установ різного типу та рівня.
Основні елементи освіти як макросистеми, має державний статус, - це системи дошкільного, шкільного, середнього спеціального, вищої та післявузівської додаткової освіти.
Протягом століть складалися і продовжують з'являтися особливо організовані школи, що відрізняються своїми принципами і певною специфікою, і, відповідно, що носять різні назви. Так, в педагогічному світі відомі В«Школа радостіВ», В«Вальдорфська школаВ», В«Школа Френе В»,В« Гуманітарна школа В»,В« Спортивна школа В»,В« Школа життя В»і т. д.
Практикою доведено, що сучасна освіта вже не може успішно функціонувати в колишніх і - Світ - педагогічних формах. Це означає, що нова школа, освітня система з необхідністю вимагають застосування інших способів управління, що припускає переосмислення базових умов організації шкільного життя: переформулювання цілей, завдань, засобів, способів оцінювання та комунікації.
Останнім часом цілі шкільної освіти стали формулюватися більш чітко, конкретно, результати задаватися набором завдань (Причому далеко не завжди відносяться до предмету і (або) освітньої області), які повинен бути здатний вирішувати випускник. Це пов'язано з тим, що як показала практика, ступінь осягнення учнем завдань школи (щабля, класу, навчального предмета), сформульованих через цілі - орієнтири, практично НЕ проверяєма і носить декларативний характер. Дійсно, неможливо визначити, в якій мірі випускник середньої школи усвідомив природно - наукову картину світу або зрозумів значення творчості Достоєвського для становлення вітчизняної письменницької школи ХХ ст. Ще важче відповісти на питання: В«Перевірка яких учнівських досягнень дозволяє нам говорити про вирішення сформованих школою освітніх завдань? В».
Подібні формулювання розмивали поняття В«хороша школа В», робили практично нерозв'язною проблему достовірного визначення якості роботи освітньої установи, рівня досягнень учня, не пов'язаних з набуттям ним певного набору знань, та й багатьох складних умінь.
Відповіддю на зміну розуміння цілей освіти стало поява навчальних (освітніх) програм, різних сучасних моделей, сконструйованих як послідовність вирішення конкретних завдань.
За задумом авторів, учень може тепер зустрічатися зі словосполученням В«природно - наукова картина світуВ», але зобов'язаний, наприклад, пробрести і вміння відрізняти фундаментальні експерименти від решти; він повинен бути здатний навіть, не прочитавши всіх творів Достоєвського, по уривку одного з романів провести аналіз виразних засобів, якими користувався великий письменник. Так прагматичний, В«задачнийВ» підхід в освіті починає займати важливе місце, поступово витісняючи суто В«концептуально - цільовийВ».
Функціонування будь-якої освітньої моделі підпорядковане тієї чи іншої мети.
Освітні цілі - це свідомо визначені очікувані результати, яких прагне досягти дане суспільство, країна, держава за допомогою сформованої системи освіти в цілому в даний час і в найближчому майбутньому. Ці цілі соціально залежні від різних умов: від характеру суспільства, від державної освітньої політики, від рівня розвитку культури і всієї системи освіти і виховання в країні, від системи головних цінностей.
Цілі освітньої системи - це конкретний опис програми розвитку людини засобами освіти, опис системи знань, тих норм діяльності і відносин, якими повинен оволодіти навчається за закінчення навчального закладу. Неодноразово робилися спроби представити таку програму у вигляді моделі випускника школи або вузу, у вигляді професіограми фахівця конкретного навчального закладу. В сучасних умовах при відборі цілей звичайно враховуються як соціальний запит держави й суспільства, так і мети окремої людини, що бажає отримати освіту в конкретному освітньому процесі.
Цілі навчання конкретної дисципліни уточнюють і визначають цілі освіти сучасної людини як такі й мети конкретної установи з урахуванням специфіки дисципліни, обсягу годин навчального курсу, вікових та інших індивідуальних особливостей учнів.
Як правило, цілі показують загальні стратегічні орієнтири і напрямки діяльності педагогів та учнів.
Сучасні моделі організації навчання
Модель навчання - систематизований комплекс основних закономірностей учня і викладача при здійсненні навчання, підрозділяється на два види моделей - педагогічні та андрагогічний.
Сучасні моделі організації навчання можна розділити на дві групи : до першої відносяться ті, в основі яких лежать педагогічні конструкції (цілі - ідеали), до другої - ті, які побудовані на нових можливостях дидактичних засобів навчання. Поворот російської освіти до людини, його звернення на новому витку історії до гуманістичних ідей викликало підвищений інтерес освітян до побудови різних моделей навчання, спрямованих на розвиток сутнісних сил людини.
Сучасна модель навчання відображає психологічні закономірності організації і здійснення процесу освіти, які навчаються різного віку і в різних умовах.
Найбільш уживаною в педагогічній практиці вважається класифікація за характером і змістом протиріч у навчальній проблемі:
1. невідповідність між наявними в учнів знаннями і новою інформацією;
2. різноманіття вибору єдиної правильної або оптимального варіанту рішення;
3. нові практичні умови використання учнями вже наявних у нього знань;
4. протиріччя між теоретично можливим шляхом рішення задачі та її практичної неосуществимостью або доцільністю;
5. відсутність теоретичного обгрунтування практично досягнутого результату.
Класифікація сучасних моделей навчання свідчать про варіативності організації та здійснення процесу освіти, про можливість врахування особливостей розвитку індивідуальності учня, умов, в яких протікає процес утворення; модель освіти як державно-відомчої організації, модель розвиваючого освіти, традиційна модель освіти, раціоналістична, феноменологічна, неинституционального.
Відомо, що система змінює свої властивості, якщо змінюються її елементи. Системоутворюючим фактором педагогічного процесу є його мети. Від того, які ставляться цілі, залежить сутність самого процесу навчання. Якщо метою є формування знань, то процес навчання набуває пояснювально - ілюстративний характер, якщо - формування пізнавальної самостійності, то процес набуває рис частково, проблемного навчання, якщо ставить мету розвитку індивідуальності школяра і його особистісних якостей, то процес є справді розвиваючим, тобто цілісним процесом проблемно - розвиваючого навчання.
Процес навчання в своєму генезі пройшов ря...
