Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Сучасні умови функціонування освітніх систем

Реферат Сучасні умови функціонування освітніх систем

Категория: Педагогика

Міністерство освіти РФ

Ставропольський державний університет

РЕФЕРАТ

з педагогіки

на тему: В«Сучасні умови функціонування освітніх систем В»

Виконала: Чапліна Галина

Ставрополь, 2003

Зміст

Введення. 3

1. Поняття освітньої системи, її властивості. 4

2. Соціальне замовлення як мета функціонування освітньої системи .. 9

3. Функціонування освітніх систем в рамках єдиного освітнього простору. 10

4. Функціонування освітніх систем на регіональному рівні. 11

5. Інформаційні технології у відкритих освітніх системах. 12

Висновок. 14

Література. 15


Введення

Освіта являє собою соціальний інститут, найбільшою ступеня визначає шляхи розвитку суспільства. Будучи зв'язаним з іншими соціальними інститутами і схильним до впливу з боку базисних соціальних структур і надбудови, він значною мірою відображає всі їх соціально-політичні і економічні протиріччя, незважаючи на свою відносну автономність. Крім того, освіта, в силу специфічних особливостей свого становлення і функціонування, виявляється досить інертним в умовах реформування, що призводить до певних, часом негативних соціальних наслідків. Доказом цього можуть слугувати результати шкільних реформ в Росії, вживаються на різних етапах розвитку системи шкільної освіти. Причини невдач реформаторів криються в недостатньому прогнозуванні результатів, в ігноруванні системного характеру інституту освіти, його зв'язків з іншими соціальними інститутами, в недостатньому врахуванні специфіки освіти як процесу.

В останні роки з'явилися роботи, присвячені аналізу функціонування і структурних особливостей окремих видів освіти, дослідження, присвячені різним сторонам життєдіяльності суб'єктів освіти, проектування моделі фахівця, проблемам ефективності управління освітою і навчанням. Як свідчать результати численних досліджень, в процесі розвитку система освіти регулярно приходить в протиріччя з потребами розвитку науки і виробництва. Перехід до нових технологіям, до нових засобів комунікації, системам управління людьми вимагає корінних перетворень і в підходах до навчання новим знанням.


1. Поняття освітньої системи, її властивості

У науковій літературі міститься безліч формулювань поняття В«СистемаВ». При цьому виділяється два основних підходи до її формування: 1) вказівку її цілісності в якості істотного ознаки всякої системи; 2) розуміння системи як безлічі елементів разом з відносинами між ними.

Під системою розуміється В«цілеспрямована цілісність взаємопов'язаних елементів, яка має нові інтегративні властивості, відсутні у кожного з них, пов'язана з зовнішнім середовищем В»[13, c.8].

У спеціальній літературі (В.Г. Афанасьєв, П.К. Анохін, Н. Кузьміна, Ю.А. Конаржевскій, В.А. Якунін та ін) зазначається, що будь-яка система має: мета, завдання, функції, ознаки, структуру, атрибути, відносини або взаємодії, наявність двох або більше типів зв'язку (прямого і зворотного), рівні ієрархії [5, c.6].

Серед багатьох видів соціальних систем виділяють педагогічні системи. За своїми характеристиками педагогічні системи мають реаль-ний (по походженням), соціальний (по субстанціональної ознакою), складний (за рівнем складності), відкритий (за характером взаємодії з зовнішнім середовищем), динамічний (за ознакою мінливості), імовірнісний (за способом детермінації), цілеспрямований (за наявністю цілей), самоврядний (по ознакою керованості) характер. За умови цілеспрямованості і динамічності вони ще володіють розвиваються властивостями, що проявляється в їх постійній мінливості. Педагогічні системи є відкритими, тому між ними і навколишньою дійсністю відбуваються інформаційні процеси [13, с.9].

Багато видатні вчені присвятили свої роботи системному підходу, в яких різною мірою повноти розглядається таке явище, як педагогічна система. Різні автори дають наступні формулювання поняття В«СистемаВ»:

1) безліч взаємопов'язаних компонентів, що становлять певну ціле у своїй будові і функціонуванні (С.І. Архангельський) [10, с.8];

2) певна спільність елементів, що функціонують за внутрішньо властивим їй цілям (Ю.К. Бабанський) [10, с.9];

3) виділене на основі певних ознак впорядковане безліч взаємопов'язаних елементів, об'єднаних спільною метою функціонування і єдністю управління і виступаючих у взаємодії з середовищем як цілісне єдність (Т.А. Ільїна) [10, с.12]. В якості педагогічної системи розглядається і навчальний процес, і засоби, методи, організаційні форми навчання;

4) будь-який процес, що проходить в певних умовах, в сукупності з цими умовами (В.П. Беспалько) [10, с.11]. Системи, в яких протікають педагогічні процеси, визначаються як педагогічні системи, що володіють певними елементами або об'єктами і їх взаємозв'язками або структурами та функціями. В якості системи може виступити вуз, технікум і т.д., в складі яких підрозділяються адміністративна, господарська та ін підсистеми. Але провідним елементом в них є педагогічна підсистема, вона ж одночасно і система. Педагогічна система, як і будь-яка інша система, має свою структуру (дидактична задача, технологія навчання, суспільно-державне замовлення, суб'єкти освітнього процесу). Також під педагогічною системою розуміється певна сукупність взаємопов'язаних засобів, методів, процесів, необхідних для створення організованого цілеспрямованого і навмисного педагогічного впливу на формування особистості із заданими якостями.

Педагогічна система є В«соціально обумовлена ​​цілісність взаємодіють на основі співпраці між собою, навколишнім середовищем і її духовними і матеріальними цінностями учасників педагогічного процесу, спрямована на формування та розвиток особистості В»[12, c.58]. Це В«відносно стійка сукупність елементів, організаційне з'єднання людей, сфер їх дії, порядку виконання функцій, просторово-часових зв'язків, відносин, способів взаємодії та структури діяльності в інтересах досягнення певних освітньо-виховних цілей та результатів, рішення запланованих культурно-розвиваючих завдань виховання і навчання людини В»[5, c.7].

У рамках системного підходу (С.І. Архангельський, В.П. Беспалько, В.І. Звєрєва, Ю.А. Конаржевскій, П.І. Третьяков, Т.К. Чекмарьова, Т.І. Шамова, С.В. Яблонський та ін) освітня установа розглядається як складна соціально-педагогічна система, тобто як сукупність взаємопов'язаних між собою елементів. У ній можна виділити велика різноманітність освітніх систем. Так, цілісний педагогічний (Освітній) процес являє собою систему. Процес навчання, будучи підсистемою цілісного освітнього процесу, також розглядається як освітня система. Навчальне заняття - підсистема процесу навчання і, в свою чергу, являє собою складну освітню систему.

Кожна окремо взята педагогічна система (зокрема, ВУЗ як освітня система) є складною тому, що сама в своєму складі має підсистеми у вигляді груп, класів і т.п., але і сама ця система входить в якості підсистеми в систему освіти.

Педагогічну систему щодо закритого типу характеризує чітко виражена внутрішня структура, часто ієрархічна; вона будується за певними правилами, і індивід підпорядковується в ній групі. Навпаки, для відкритої педагогічної системи характерні висока ступінь індивідуалізму, мінімум прагнення членів колективу до підтримання як внутрішніх, так і зовнішніх кордонів.

Функціонування, розвиток і саморозвиток освітнього процесу як педагогічної системи - головна умова його існування. Розвиток і саморозвиток - це, в основному, реальний засіб функціонування, тобто в широкому розумінні - наслідок цілеспрямованої діяльності. Наприклад, розвиток будь-якої людини є наслідок його діяльності і спілкування. Всяка освітня система створюється з метою забезпечення розвитку зростання якісної зміни учнів, в першу чергу, на основі їх взаємодій з викла...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок