МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Елабужском ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КУРСОВА РОБОТА
Система профорієнтаційної роботи класного керівника
Виконала: студентка 215 гр.
Носкова Е.Е.__________ (підпис)
Науковий керівник:
к.ф.н., доцент Савіна М.М.
_______________ (підпис)
Курсова робота захищена
В«____В» ____________ 2006
Оцінка _____________
Єлабуга
2006
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА О™. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ профорієнтаційної роботи Класний керівник
1.1. Загальне положення професійної орієнтації школярів
1.2. Сутність класного керівника з організації діяльності самовизначення школярів
РОЗДІЛ О™О™. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ класного КЕРІВНИКА з профорієнтації В СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ
ГЛАВА О™О™О™. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ НАВЧАЮТЬСЯ В СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
ВСТУП
Здійснювана на сьогоднішній день система профорієнтаційної роботи класного керівника в основній та старшій школі це, перш за все сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності з формування освітньої середовища, що сприяє самовизначенню учнів. Актуальність даної проблеми зросла в нашій країні зі зміною соціально-економічного устрою держави.
Проблема орієнтації учнів на професію присвячено чимало дисертаційних досліджень. Однак, незважаючи на очевидний інтерес вчених, недостатньо досліджений аспект, що стосується управлінського сприяння сільським школярам у виборі сільськогосподарської професії на початковому (допрофесійна) етапі.
До цих пір ніхто не розглядав у комплексі фактори, що впливають на вибір сільських дітей. Не визначений склад, і умови системного впливу управлінських заходів на вирішення школярів про прийдешній професії на регіональному та місцевих рівнях.
У процесі професійного самовизначення учнів нерідко спонукає стороною виявляється класний керівник, в обов'язки якого входить напрямок і підтримка.
Метою курсової роботи є вивчення системи профорієнтаційної роботи класного керівника.
У процесі вивчення ставляться наступні завдання:
1. Розкрити зміст, форми і методи роботи класного керівника по професійному самовизначенню учнів;
2. Розглянути особливості діяльності профорієнтації класного керівника в сільській школі;
3. Вивчити практичні рекомендації з організації педагогічної підтримки самовизначення школярів навчаються в сільській школі;
4. Побудувати систему управлінського сприяння сільським школярам у виборі сільськогосподарської професії.
ГЛАВА О™. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ профорієнтаційної роботи класного керівника
1.1 Загальне положення професійної орієнтації школярів
У концепції модернізації російського освіти на період до 2010 року серед умов, необхідних для підвищення якості загальної освіти, акцентується увага на створенні в системі професійної орієнтації молоді умов для психологічної підтримки молоді, наданні школярам допомоги у виявленні професійних інтересів, схильностей, визначення реальних можливостей в освоєнні тієї чи іншої професії.
Дана ідея знаходить свій подальший розвиток і уточнення в концепції профільного навчання, де зазначено, що профільне навчання - засіб диференціації та індивідуалізації навчання, дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників у відповідно до їх професійними інтересами та намірами щодо продовження освіти.
Однак, як показують результати соціологічних опитувань (дані Центру соціально-професійного самовизначення молоді Інституту змісту і методів навчання РАО), 67% учнів випускного класу не мають уявлень ні про зміст подальшого освіти, ні про майбутню роботу. Багато хто з них сподіваються на випадок (В«як вийде В»), 27% вважають, що про їх подальшої трудової та життєвої кар'єрі повинні подбати батьки. І тільки 4% опитаних висловлюють припущення, що у вирішенні цих важливих питань їм може допомогти школа. [13, с. 15]
Серйозні труднощі також відчувають і учні випускного дев'ятого класу початкової школи у виборі профілю навчання в старшій школі. Як правило, вони роблять цей вибір під впливом випадкових факторів: за компанію з товаришами, за порадою дорослих (які, як правило, переоцінюють або недооцінюють здібності і можливості дітей). Часто школярі потрапляють під вплив засобів масової інформації та громадських стереотипів.
В умовах масового введення в вітчизняній школі предпрофільной підготовки та профільного навчання суттєво загострюється протиріччя В«старихВ» В«новихВ» цілей і цінностей профорієнтаційної роботи.
Метою профорієнтаційної роботи в доперебудовний час були формування соціально схвалюваної моделі майбутнього учасника трудових відносин та допомогу школяру у виборі типових сценаріїв професійного становлення, переважно в умовах індустріальної економіки.
В даний час від школи потрібно створення умов для формування у підлітка індивідуального освітнього запиту, особистісної потреби у зваженому виборі напрямку продовження освіти, готовності до подальшої самореалізації в обраному освітньому профілі, а також подальшої професійної самоідентифікації в нових економічних та соціокультурних умовах. [13, с. 17]
При цьому в педагогічній практиці доцільно виходити з розуміння слова В«орієнтаціяВ» не як маніпулятивного впливу на підлітка, а як його формованої здатності розбиратися в сформованих зовнішніх обставин, запитувати і отримувати психолого-педагогічну допомогу з боку освітньої установи, використовувати інформаційні ресурси.
1.2 Сутність класного керівника з організації діяльності самовизначення школярів
Педагогічна підтримка самовизначення школярів в основній і старшій школі - це сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу під взаємодії з соціальними партнерами школи з формування освітньої середовища, що сприяє самовизначенню учнів. Актуальність даної проблеми зросла в нашій країні зі зміною соціально-економічного устрою держави.
Поняття педагогічна підтримка прийшло у вітчизняну педагогіку разом зі зміною парадигми освіти, розумінням того, що учень є не об'єктом педагогічного впливу, а суб'єктом самопізнання, самовизначення, саморозвитку, здійснюваного в процесі навчання, при якому учень і вчитель є партнерами. Це особлива сфера діяльності педагога, орієнтована на прилучення підлітків до соціально-культурним, моральним, екологічним та професійним цінностям, необхідним для самореалізації в трудовій сфері і особистому життєвому просторі. [5, с. 45]
Педагогічна підтримка з боку класного керівника (куратора), спрямована на зменшення сили впливу випадкових факторів і на збільшення значущості нахилів та здібностей суб'єкта в самовизначенні.
Педагогічна підтримка класного керівника профільного та професійного самовизначення школярів включає комплекс заходів, здійснюваних в загальноосвітньому закладі, спрямованих на закріплення навичок самостійної, творчої діяльності в предпочитаемой сфері (психолого-діяльнісний блок); на формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок); на профільну та професійну орієнтацію (орієнтаційний блок).
Готовність школярів до профільного і професійному самовизначенню формується поступово, тому підтримка класного керівника є безперервним процесом, основа якого закладається...
