Зміст
Введення
1. Основні напрямки виховання і навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
2. Особливості виховання і навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
3. Завдання трудового виховання і навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Висновок
Список літератури
Введення
Діти з порушенням функції опорно-рухового апарату вже кілька десятиліть є об'єктом пильної уваги спеціальних педагогів. За даними Держкомітету Російської Федерації кожен 10-й дитина-інвалід є інвалідом через захворювань опорно-рухового апарату.
Діти з порушенням опорно-рухового апарату - це поліморфна в клінічному і психолого-педагогічному відношенні категорія осіб. Залежно від причини і часу дії шкідливих факторів відзначаються такі види патології опорно-рухового апарату.
1. Захворювання нервової системи: дитячий церебральний параліч, поліомієліт.
2. Вроджена патологія опорно-рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошия, аномалії розвитку хребта, аномалії розвитку пальців кисті, артрогрипоз.
3. Придбані захворювання та ушкодження спинного мозку, головного мозку і кінцівок, поліартрит, захворювання скелета і ін
При всій різноманітності вроджених, рано придбаних захворювань і ушкоджень опорно-рухового апарату у більшості хворих дітей спостерігаються подібні проблеми. Провідним у клінічній картині є руховий дефект.
В даний час необхідність вдосконалення організації психолого-педагогічної допомоги дітям з порушеннями опорно-рухового апарату тим більш очевидна, так як ця патологія надзвичайно поширена і має тенденцію до зростання, особливо значно збільшується число хворих дітей з дитячим церебральним паралічем.
1. Основні напрямки виховання і навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Основною метою виховної та педагогічної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату є надання дітям медичної, психологічної, педагогічної, логопедичної та соціальної допомоги, забезпечення максимально повної і соціальної адаптації, загального та професійного навчання. Дуже важливо розвиток позитивного ставлення до життя, суспільству, родині, навчанню і праці. Ефективність лікувально - педагогічних заходів визначається своєчасністю, взаімосвязностью, наступністю у роботі різних ланок. Лікувально-педагогічна робота повинна носити комплексний характер. Важлива умова комплексного впливу - узгодженість дій фахівців різного профілю.
Комплексний характер виховно-педагогічної роботи передбачає постійний облік взаємовпливу рухових, мовних, психічних порушень у динаміці триваючого розвитку дитини. Внаслідок цього необхідна спільна стимуляція розвитку усіх сторін психіки, мови і моторики, а також попередження і корекція їх порушень.
Корекційна робота будується не з урахуванням віку, а з урахуванням того, на якому етапі психо-мовного розвитку знаходиться дитина.
При виховно-педагогічних заходах стимулюється провідний для даного віку вид діяльності.
При порушеннях опорно-рухового апарату важливо розвиток скоординованої системи межаналізаторних зв'язків, опора на всі аналізатори з обов'язковим включенням рухово -кінестетичного аналізатора. Бажано спиратися одночасно на кілька аналізаторів. Необхідно гнучке поєднання різних видів і форм виховно-педагогічної роботи.
Батьки - найважливіші учасники педагогічної роботи, яку організує з дитиною. Вони відпрацьовують, закріплюють навички та вміння у дітей, сформовані фахівцями. Це прискорює процес відновлення порушених функцій.
Виховно-педагогічна робота реалізується в кілька етапів. Кожен етап має свої напрямки в роботі. Серед основних етапів слід виділити:
- розвиток ігрової діяльності;
- розвиток мовного спілкування з оточуючими (з однолітками і дорослими). Збільшення пасивного і активного словникового запасу, формування зв'язного мовлення. Розвиток і корекція порушень лексичного, граматичного і фонетичного ладу речи;
- розширення запасу знань і уявлень про навколишній;
- розвиток сенсорних функцій. Формування просторових і часових уявлень, корекція їх порушень. Розвиток кінестетичного сприйняття і стереогноза;
- розвиток уваги, пам'яті, мислення (наочно-образного і елементів абстрактно-логічного);
- формування математичних уявлень;
- розвиток ручний вмілості і підготовка руки до оволодіння письмом;
- виховання навичок самообслуговування і гігієни.
2. Особливості виховання і навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Метою роботи з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату є виправлення і доразвитем психічних і фізичних функцій аномальної дитини в процесі загального його освіти, підготовка до життя і праці.
Щоб правильно визначити зміст освітньої та виховної роботи, необхідно пов'язати дані компоненти соціалізації з усіма основними компонентами системи освіти і лише після цього розглядати внутрішні структури підсистеми та їх змістовно-педагогічну роль.
Сам термін В«освітаВ» і сутність цього процесу у багатьох дослідженнях трактуються неоднозначно. Але найбільш повне визначення поняттю В«освітаВ» дав В.С. Ледньов, в якому показав і структуру цього поняття: В«Освіта - це суспільно організований і нормований процес постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціально значущого досвіду, представляє собою в онтогенетичному плані біосоціальних процес становлення особистості. У цьому процесі, який характеризується змістом, формами, виділяються три основні структурні аспекти: пізнавальний, що забезпечує засвоєння досвіду особистістю; виховання типологічних властивостей особистості, а також фізичне та розумовий розвиток. Провідною діяльністю в освіті є навчальна В».
Таким чином, освіта включає в собі три основні частини: навчання, виховання і розвиток. Навчання безпосередньо спрямоване на засвоєння учнями досвіду, а виховання і розвиток здійснюються опосередковано. Всі три процеси - виховання, навчання і розвиток - виступають єдино, органічно пов'язані один з одним, і виділяти, розмежовувати їх практично неможливо, та й недоцільно в умовах динаміки спрацьовування системи.
Поряд з навчанням і вихованням важливу роль відіграє корекція, корекцію, як правило, зв'язують найчастіше з розвитком дитини. Це обгрунтовано, оскільки вона націлена на виправлення вторинних відхилень у розвитку аномальних дітей. Але коли говорять про корекційно-педагогічної роботі, то вона не може виокремлювати з триєдиної схеми освіти: навчання, виховання, розвиток.
У практичному здійсненні навчально - виховної роботи з дітьми з порушенням опорно-рухового апарату корекційна розвиток як спеціально організовуваний і направляється процес невиразний і не може існувати поза корекційного навчання і виховання.
Оскільки розвиток учнів здійснюється в ході навчання і в процесі виховання, то й корекційна вплив буде присутніми в цій діяльності. Отже, спеціальна, так само як і загальне, освіта триєдиної і складається з корекційного навчання, корекційного виховання і корекційного розвитку.
корекційна навчання - засвоєння знань про шляхи і засоби подолання недоліків психічного і фізичного розвитку та засвоєння способів застосування отриманих знань.
Коррекционное виховання - виховання типологічних властивостей і якостей особистості, інваріантних предметної специфіки діяльності (Пізнавальної, трудової, естетичної та ін), що дозволяють адаптуватися в соціальному середовищі.
Коррекционное розвиток - виправлення (подолання) недоліків розумового і фізичного розвитку, вдосконалення психічних і фізичних функцій, збереженій сенсорної сфери та нейродинамічні механізмів компенсації дефекту.
Будь-яке навчання і виховання одночасно в якійсь мірі р...
