Магістерська робота
"Самостійна робота Як засіб актівізації пізнавальної діяльності молодших школярів "
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи організації Самостійної діяльності учнів у навчальному процесі
1.1 Актівність и самостійність школяра в навчальній роботі Як наукова проблема
1.2 педагогічні Умови Використання Самостійної роботи учнів у навчальному процесі
1.3 Психолого-педагогічні Особливості молодших школярів и забезпечення їх самостійності в учбовій діяльності
Розділ II. Проблеми організації Самостійної учбової діяльності молодших школярів у практіці роботи вчителів початкової школи
2.1 Підвіщення ефектівності Самостійної роботи на різніх етапах навчання молодших школярів в практіці роботи передових вчителів
2.2 Організація Самостійної учбової діяльності молодших школярів творчими Вчитель сучасної початкової школи
2.2.1 Самостійна робота на уроках читання та мови
2.2.2 Самостійна робота на уроках природознавства
2.2.3 Особливості Самостійної роботи на уроках математики
2.3. Організація та Підсумки експериментального Дослідження
Висновки
Список використаних джерел
додатка
Вступ
В Умова, коли Якість навчання майбутніх віпускніків школи набуває особливого значення, проблема самостійності и Самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі повстає особливо ГОСТР. У державних документах про освіту В«Освіта. Україна XXI століття В»,В« Доктрина національної освіти в Україні В»та інших йдеться про необхідність докорінного реформування навчального процесу у сучасній школі, про забезпечення особистісно-орієнтованого навчального процесу, з чім и пов `язаний Перехід до концептуально Нової організації учбової організації школярів.
На сьогоднішній день зростає Значення початкової освіти. Початкова ланка школи Повинності не Тільки дати учням Певного торбу знань, а й формуваті в них навички самостійного учіння. Для цього проводяться пошуки таких методів и організаційніх форм навчання, які спріятімуть розвітку самостійності учнів.
Проблема розвітку самостійності учнів у дідактіці є традіційною. Вона прівертала УВАГА багатьох видатних педагогів минулого.
РОЗВИТКУ самостійності в процесі навчальної діяльності Займан Такі Вчені, Як В. Буряк, І. Малкін, П. Підкасістій, Б. Єсіпов. Смороду стверджувалі, Що самостійність включає в себе Такі сторін: ставлені вчителя до проявів самостійності учня; уміння учнів самостійно плануваті свою навчально роботові; уміння віділяті головне и другорядне; оцінку учнем труднощів у вівченні матеріалу; Наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, Який вівчається; самостійне застосування засвоєніх знань; Оцінка учнем своєї роботи и її результатів.
аналіз розвітку ідей з Проблеми дозволяє віділіті 3 напрямки, в рамках якіх проблема Самостійної діяльності обговорюється впродовж багатьох віків розвітку школи.
представник Першого навпростець можна вважаті давньогрецький вчених (Сократ, Платон, Арістотель), які глибоко и всебічно обґрунтувалі значення активної и самостійного оволодіння учнямі знань.
Другий напрямок бере Свій початок у працях Я. Коменського, змістом Якого є розробка організаційно-практичних харчування учнів у самостійній діяльності.
Третій напрямок характерізується тім, Що Самостійна діяльність учнів НЕ Тільки декларується Як педагогічний засіб або метод викладання, альо и є предметом Дослідження.
У працях прогресивних міслітелів и педагогів минуло Західної Європи Гірськолижний Я. Коменського, Ж.Ж. Руссо, І.. Песталоцці, Ф. Дістервега не раз підкреслювалось Значення самостійності учнів у оволодінні знаннями, вміннямі и навичками. Я. Коменській у "Великій дідактіці" писав, Що: В«Людей необхідно вчитува спостерігаті самим природу, а не Тільки пам'ятати чужі спостереження и ПОЯСНЕННЯ з книжок В» [26, с.179].
Помітнім явищем в Теорії роз В¬ витку самостійності учнів на тій годину булі роботи Є.. Голанта, у якіх навчань Визначіть три види самостійності школярів: організаційно-технічну самостійність, самостійність у практічній діяльності, самостійність у процесі пізнавальної діяльності.
Про Значення Самостійної роботи, Яка спріяє розвітку розумово здібностей дитини, писали и візначні діячі прогресивної педагогікі, зокрема К. Ушинський, М. Бунаков, В. Водовозов, О. Герд, П. Лесгафт, В. Вахтєров та ін. Так К. Ушинський вважаєтся, Що навчання ДІТЕЙ винне здійснюватіся переважно на Основі вражень, здобутя ними безпосередню з НАВКОЛИШНЬОГО світу. ВІН вісунув и розробив положення про значення знань, здобутя самими дітьмі [64, с.252].
вихованя самостійності учнів особливого Значення надавайте відомій навчань методист О. Герд. У своїх працях ВІН позначають, Що вчитель винен розвинутості в учнів Інтерес до самостійного Вивчення Явища природи, передаватися їм Потрібні Практичні Відомості и прійоми. Його книжки и методичні посібники містять десятки класних и домашніх Завдання для Самостійної роботи учнів.
Самостійна робота - ції вища форма навчальної діяльності учня, Що є формою самоосвіті.
В. Буряк розглядав самостійну роботу Як вид учбової діяльності школярів. Вона має буті передусім досвідченою, внутрішньо вмотівованою діяльністю. Самостійна робота є різнобічнім, поліфункціональнім явищем и має НЕ Тільки навчально, а й особістісне, Суспільне значення. Сутність цього складного и багатогранного Явища, на мнение цього дослідніка, галі термінологічно точно не визначена.
Найбільш Правильно Варто візнаті визначення Самостійної роботи, дяни Б. Єсіповім: В«Самостійна робота учнів, Що включається в процес навчання, Це така робота, Що віконується без особістої участі вчителя, за Його Завдання в спеціально Надання для цього годину; при цьому учні Свідомо прагнуть досягті поставленої мети, вжіваючі Свої зусилля и віражаючі в тій чи іншій формі результат розумово чі фізічніх (чі тихий та інших разом) Дій В»[16, с. 15].
дидактів и методистами Виконала велика робота по вивченості и опису різніх відів самостійніх робіт. Найбільш повно проблему Самостійної роботи учнів у навчальному процесі та підході до класіфікації цього методу за характером пізнавальної діяльності представлено в роботах Б.Єсіпова та П. Підкасістого [16; 45; 46; 47], які узагальнілі передових Досвід застосування самостійніх робіт учнів у навчанні в структурі традіційного уроку середини 50-х РОКІВ, призначення Якого, Як відомо, в основному пролягав у тому, щоб Створити необхідні Умови й атмосферу успішного засвоєння учнямі знань, умінь и навічок.
психологічні Дослідження учених Б. Єсіпова та Д. Вількєєва, показали, Що істотною особлівістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боці, інтенсівне зростання їх пізнавальних потреб, а з іншого - недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливіть [16, 17].
Для того, щоб дитина могла Вільно и міцно засвоюваті знань, потребує розвіваті її аналітічне мислення, навчаті віділяті істотне у навчальному матеріалі, порівнюваті, робіті узагальнення, доводіті окремі положення, оцінюваті Явища и Події, встановлюваті причинно-наслідкові зв'язки. Цього можна досягті у процесі актівної Самостійної діяльності. Самостійна учбових діяльність молодших школярів забезпечує більш ефективне засвоєння навчального матеріалу, ЯКЩО її організація має системний характер, забезпечує Оптимальний Рівень пізнавальної актівності школярів, поєднує репродуктивну и продуктивно діяльність учнів та за змістом погліблює засвоєній материал. Відомо, Що часто застосовувана Самостійна робота розвіває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркуваті, запобігає формалізму в засвоєнні знань и взагалі формує самостійність Як особлівість мислення и рису хар...
