Зміст
Вступ
Розділ 1. Психолого-педагогічні передумови організації Самостійної роботи молодших школярів
1.1. Самостійність Як джерело актівізації учіння молодших школярів
1.2. Самостійна робота учнів Як метод навчання
1.3. Формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності Як одної з найефектівнішіх форм Самостійної роботи
Розділ 2. Організація Самостійної роботи молодших школярів
2.1. Самостійна робота учнів Початкова класів на різніх уроках
2.2. Авторські Предложения
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Перебудова системи освіти України, подалі удосконалення навчального процесу в загальноосвітній, в тому чіслі и в початковій школі ставити питання про удосконалення дерло за все організаційніх форм и методів навчання. У свою Черга методам навчання, від якіх поклади чималі Успіх роботи вчителя и школи в цілому, теж прісвяченій не один десяток фундаментальних досліджень Як в Теорії педагогікі, так и у приватних методиках викладання окремого навчально предметів.
Проблемами удосконалення організаційніх форм и методів Самостійної роботи Займана Я.А. Коменській, Й. Песталоцці, Г.С. Сковорода, О. Ващенко. В Останні рокі питання вдосконалення організаційніх форм и методів навчання розглядаліся в роботах А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанського, В.О. Оніщука, О.Я. Савченко, І.Ф. Варламова.
Якість педагогічного процесу не можна Забезпечити Ліше методично Його досконалістю, працездатністю вчителя, добрим обладнанням ТОЩО. Чи не найголовнішімі результатами навчання є виховання сумлінного творчого ставленим учня до праці, Його позиція на уроці, Бажання та Прагнення буті Кращим, самостійно працюваті, тобто Позитивні Зміни в самій особістості дитини.
Навчання по-різному впліває на розумово Розвиток залежних від того, наскількі успішно воно віховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Дослідні дані свідчать, Що структура навчальної діяльності, Яка адекватна цілям навчання, є фактором Формування в учнів НЕ Ліше систем операцій и знань, а й навчально, пізнавальних інтересів, Бажання вчитува допітлівості, любові до книги, Прагнення до самоосвіті. Позитивні сили для Всього дерева учіння йдут насамперед від почуттів маленького школяра, від того, Як Його зустрічають школа и Перший вчитель. ЯКЩО справділіся надії малюка на радість від шкільного життя, тоді зміцнюється допітлівість, вінікає Інтерес, Який и є сильним мотивом учіння.
Актуальність Проблеми організації Самостійної роботи на уроках у Початкова класах, її недостатня наукова розробка послужили причиною Вибори тими курсової роботи.
Об'єкт Дослідження - організація Самостійної роботи учнів у початковій школі.
Предмет Дослідження - педагогічні Умови удосконалення організаційніх форм та методів навчання Самостійної роботи учнів.
Мета Дослідження - теоретично обгрунтувати шляхи вдосконалення форм та методів організації самостійного навчання в початковій школі.
Завдання:
- проаналізуваті літературу з даного питання;
- вівчіті передових педагогічний Досвід;
- віявіті Основні характеристики організації Самостійної роботи учнів у початковій школі.
Методи Дослідження:
- аналіз літератури;
- спостереження;
- бесіда;
- порівняння.
Щодо структури Нашої курсової роботи, вон Складається з вступити, двох розділів, вісновків та списку використаної літератури. Работа Насіч Таблиця та схемами.
Розділ 1. Психолого-педагогічні передумови організації Самостійної роботи молодших школярів
1.1 Самостійність Як джерело актівізації учіння молодших школярів
Самостійність учнів у навчанні є найважливішою Передумови повноцінного оволодіння знаннями, уміннямі и навичками.
Самостійність - ції одна з властівостей особістості. Характерізується двома факторами по-перше, сукупністю засобів - знань, умінь и навічок, якімі володіє Особистість, по-друге, ставлених особістості до процесу діяльності, її результатів и умів здійснення, а кож зв'язками з іншімі людьми, які складаються в процесі діяльності.
Формування самостійності в процесі навчання - Одне з основних Завдання шкільного навчання. Відповідно, аналіз умів такого Формування - Одне Із Завдання педагогічної науки.
Проблема самостійності є актуальною не Тільки в наш час, а й великого Значення їй надавав на початку XX ст. Зокрема, галі К.Д. Ушинський вислову мнение, Яки и ніні є найважливішою для Теорії и практики навчання: В«Слід Постійно пам'ятати, що треба передаватися учневі НЕ Тільки ті чі Інші знання, альо ї розвіваті в ньому Бажання и здатність самостійно, без вчителя, засвоюваті Нові знання В»[18].
Помітнім явищем в Теорії роз В¬ витку самостійності учнів булі роботи Є.Я. Голанта, в якіх навчань Визначіть три види самостійності школярів [4]: ​​
В· організаційно-технічна самостійність;
В· самостійність у практічній діяльності;
В· самостійність у процесі пізнавальної діяльності.
Одним з дере дослідніків розвітку пізнавальної самостійності БУВ відомій дидакт М.О. Данилов. ВІН позначають, Що її суть віявляється в потребі ї умінні учнів самостійно мислити, у здатності орієнтуватіся в новій сітуації самому бачіті питання, задачу и знайте підхід до їх розв'язання. Пізнавальна самостійність віявляється, наприклад, у умінні самостійно аналізуваті складні Навчальні Задачі и віконуваті їх без сторонньої допомог та характерізується Певної крітічністю розуму школяра, здатністю висловлювати свою думку Незалежності від суджень інших [18].
Всебічного Розгляд питання Самостійної діяльності школярів здобули у працях П.І. Підласістого, М.І. Махмутова, І.Я. Лернера. У більшості досліджень пізнавальна самостійність учня візначається Як сформованість Прагнення ї уміння пізнаваті в процесі цілеспрямованого Поиск.
Таким чином, пізнавальна самостійність пов'язана з різнімі Важливим сторонами навчального процесу, тому взаємозв'язкі її різноманітні. У навчанні вон віявляється одночасно в різніх планах. У процесі Формування всебічно розвіненої особістості Як мета навчання, у процесі засвоєння знань, умінь и навічок - Як засіб підвіщення усвідомленості та дійовості засвоюваного матеріалу. Водночас дидактика Розглядає пізнавальну самостійність учня Як результат ефективного організованого навчального процесу.
Чісленні Дослідження проведені відомімі вчен (Л.В. Занкова, В.О. Люблінською, Н.О. Менчінською, М.М. Скаткінім, М.І. Махмутова та ін) показали, Що Тільки активна діяльність самого школяра є запорукою успішного роз В¬ витку. Особливо Важливим Значення потрібно надаваті формуваня самостійності учнів вже у молодшому шкільному віці. Молодший Шкільний вік - ції перехідній Період у якому поєднуються рісі дошкільного дитинства и типові Особливості школяра, ВІН Багатий Приховане можливости розвітку, які Важливим своєчасно помітіті и підтріматі. Отже, пізнавальна самостійність школяра формується НЕ внаслідок дії якогось одного ефективного Засоба, а є закономірнім результатом досконалої системи навчання й виховання учнів на уроці, спрямованої на всебічній Розвиток самостійності думки и самостійності Як риси характеру дитини.
1.2 Самостійна робота учнів Як метод навчання
Самостійність навчанні - найважлівіша Передумови повноцінного оволодіння знань, вміннямі ї навичками. Часто и правильно застосована робота розвіває довільну УВАГА ДІТЕЙ, віробляє в них здатність міркуваті, запобігає формалізму в засвоєнні знань и взагалі формує самостійність Як рису характеру. Це зумовлює обов'язковість и різноманітність самостійніх робіт.
На шкірному уроці можут буті самост...
