Зміст
Введення
Глава I. Теоретичне обгрунтування проблеми розвитку образної мови старших дошкільників засобами російської народної казки
1.1 Психолого-педагогічні дослідження в області розвитку образної мови старших дошкільників засобами російської народної казки
1.2 Особливості розвитку образної мови дітей в старшому дошкільному віці
1.3 Російська народна казка як засіб розвитку образної мови дітей старшого дошкільного віку
Висновки по чолі I
Глава II. Опис і аналіз дослідно-експериментальної роботи з проблеми розвитку образної мови старших дошкільників засобами російської народної казки
2.1 Виявлення початкового рівня розвитку образної мови дітей старшого дошкільного віку
2.2 Аналіз системи занять з розвитку образної мови дітей старшого дошкільного віку засобами російської народної казки
2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з проблеми розвитку образної мови дітей старшого дошкільного віку засобами російської народної казки
Висновки по чолі II
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
Дошкільний вік є важливим періодом для розвитку мовлення дитини. В ході свого розвитку мова дітей тісно пов'язана з характером їх діяльності і спілкування. Розвиток мови йде в декількох напрямках: вдосконалюється її практичне вживання в спілкуванні з іншими людьми, разом з тим мова стає основою перебудови психічних процесів, знаряддям мислення.
У дітей старшого дошкільного віку мова досягає високого рівня, накопичується значний запас слів, зростає питома вага простих поширених і складних пропозицій; у дітей виробляються критичне ставлення до граматичним помилок, вміння контролювати свою мову. Розвиток мови тісно пов'язане з пізнанням навколишнього світу, розвитком особистості в цілому.
Важливим моментом у розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку є збільшення кількості узагальнюючих слів і зростання придаткових пропозицій. Це свідчить про розвиток у старших дошкільнят відстороненого мислення. Ці досягнення в мовному розвитку дітей так значні, що можна говорити не тільки про формування фонетики, лексики, граматики, але й про розвиток таких якостей зв'язного мовлення, як правильність, точність, виразність.
Дослідження психологів і педагогів (Л.С. Виготський, В.В. Давидов. М.М. Под'ддяков, С.Л. Рубінштейн, Ф.А. Сохін, Д.Б. Ельконін та ін) показують, що до старшого дошкільного віку у дітей розвивається осмислене сприйняття, що виявляється в розумінні змісту та морального змісту твору, в здатності виділяти і помічати засоби художньої виразності, тобто у дітей розвивається розуміння образної сторони мови.
А.М. Бородич, Н.В. Гавриш, В.В. Гербова, О.С. Ушакова, Є.М. Струніна, Є.В. Савушкина довели, що формування образної мови має величезне значення для розвитку зв'язного мовлення, що є основою виховання і навчання в старшому дошкільному віці. Діти здатні більш глибоко осмислювати зміст літературного твори і оцінювати деякі особливості художньої форми, що виражає зміст, тому можливість формування образної мови виникає саме в старшому дошкільному віці.
У методиці розвитку мовлення старших дошкільників є чимало досліджень, присвячених використанню казки в розвитку мови дітей: Е.Н. Водовозової, Н.В. Гавриш, Е.М. Струниной, О.С. Ушакової В.Н. Макарової, Е.А. Ставцевой, М.Н. Мірошкін та ін Всі вони свідчать про можливості ефективного використання російської народної казки для розвитку образної мови дітей.
В ході експериментальної роботи в ДОУ нами були виявлені суперечності:
1) між тим, що в теорії існує досить багато досліджень з проблеми розвитку образної мови і тим, що дані дослідження не повною мірою використовуються в ДОУ;
2) між тим, що російська народна казка є ефективним засобом розвитку образної мови і тим, що її недостатньо використовують з цією метою в ДОУ.
У зв'язку з цим виникає проблема: які можливості використання російської народної казки як засобу розвитку образної мови дітей.
Виходячи з проблеми, метою нашого дослідження було виявлення можливостей російської народної казки як засобу розвитку образності мовлення дітей старшого дошкільного віку.
Об'єктом нашого дослідження є процес розвитку образної мови дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: російська народна казка, як засіб розвитку образності мови дітей старшого дошкільного віку.
Гіпотеза дослідження: ми припускаємо, що система занять по російській народній казці буде сприяти розвитку образності мовлення дітей старшого дошкільного віку при дотриманні ряду умов:
- відбору образних виразів з урахуванням поступового ускладнення їх структури і семантики, дитячого досвіду;
- елементарного усвідомлення дітьми ролі образних слів і висловів висловлюванні;
- активізації в мовленні образних слів і висловів у ході вільної діяльності дітей.
Мета, об'єкт і предмет і гіпотеза дослідження визначили необхідність постановки та вирішення наступних завдань:
1) Вивчити теоретичні основи використання казки у формуванні образності мовлення дітей старшого дошкільного віку;
2) виявити особливості розвитку образної мови на основі російської народної казки;
3) розробити та апробувати систему занять з використанням російської народної казки у розвитку образності мовлення старшого дошкільного віку;
4) простежити динаміку зміни рівня розвитку образної мови дітей в процесі експериментальної роботи.
В ході вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи, як вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, спостереження, бесіди з вихователем, аналіз календарних планів вихователів, педагогічний експеримент.
Методологічною основою нашого дослідження є теорії розвитку дитячої мови (О.С. Ушакова, Е.М. Струніна, Н.В. Гавриш), психолого-педагогічні дослідження особливостей мови (А.Н. Гвоздьов, К.С. Виготський, Д.Б. Ельконін).
База дослідження: дане дослідження проводилося на базі МДОУ № 53 у старшій групі дитячого садка.
Практична значимість дослідження полягає в можливості використання отриманих даних у практиці дошкільних освітніх установ.
Структура дослідження: робота складається з вступу, трьох глав (шість параграфів), висновку, списку використаної літератури, додатків.
Глава I. Теоретичне обгрунтування проблеми розвитку образної мови старших дошкільником засобами російської народної казки
1.1 Психолого-педагогічні дослідження в області розвитку образної мовлення старших дошкільників засобами російської народної казки
Культура мови є найважливішою умовою виховання загальної і внутрішньої культури людини. Володіння літературною мовою, постійне вдосконалення мовних навичок складає необхідний компонент освіченості та інтелігентності. Під культурою мовлення зазвичай прийнято розуміти дотримання норм літературної мови, вміння передавати свої думки у відповідності з призначенням і метою висловлювання граматично правильно, логічно, точно, виразно.
Становлення і розвиток мови (словника, граматичної будови, звуковий і інтонаційної сторони), вміння створювати різні типи зв'язного висловлювання відбувається в період дошкільного дитинства. Ці досягнення дитини так значні, що можна говорити не тільки про формування фонетики, лексики, граматики, але й про розвиток таких якостей зв'язного мовлення, як правильність, змістовність, точність, виразність, і такого важливого показника мовленнєвої культури, як образність [43; 146].
На необхідність залучення дітей до краси рідного слова, розвитку культури мовлення вказували такі вчені, як К.Д. Ушинський, Є.І. Тихеева, Е.А. Флерина, А.П. Усова, Н.В. Гавриш та ін
Ідеї К.Д. Ушинського є основоположними у вітчизняній педагогіц...
