Зміст
Введення
Глава 1. Психолого-педагогічне обгрунтування ролі екскурсій у процесі формування спостережливості
1.1 Спостережливість як одна з психологічних особливостей молодшого шкільного віку
1.2 Роль екскурсій у розвитку спостережливості у молодших школярів
1.3 Історія запровадження екскурсій в курс "Навколишній світ "
Глава 2. Методичні особливості формування спостережливості в ході екскурсій з предметів "Навколишній світ"
2.1 Методика підготовки і проведення екскурсій по природознавству
2.2 Аналіз програм з природознавства з погляду екскурсійного руху та формування спостережливості
2.3 Дослідно-експериментальна робота
Висновок
Список літератури
Додатка
Додаток 2
Введення
На початку 90-х років XX століття в країні почався процес оновлення початкової освіти, орієнтований на принципова зміна в розумінні цілей навчання. На перший план були висунуті розвивальна функція навчання, становлення і розвиток особистості молодшого школяра. Розвиток спостережливості - одна з пріоритетних цілей, яку вчитель повинен реалізувати при організації вивчення навколишнього світу.
Правильно сплановані і доцільно організовані спостереження розвивають пізнавальну діяльність школярів, їх інтерес до навколишнього світу. Спостереження можуть здійснюватися в процесі екскурсій - цієї спеціальної форми організації навчання або як частина уроку.
Спостереження навколишньої дійсності надають глибоке вплив на всебічний розвиток особистості дитини. У процесі спостереження в дитини включені всі аналізатори: зоровий, слуховий, дотиковий, нюховий.
Екскурсія є такою формою організації навчально-виховного процесу, яка дозволяє проводити спостереження, безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах, тим самим, розвиваючи пізнавальну активність молодшого школяра.
Таким чином, екскурсія розвиває: уміння дивитися і точно сприймати зовнішній вигляд об'єкта, що спостерігається, бачити істотне, не виділяється з навколишнього (спостережливість); кмітливість судження; ініціативність і допитливість; мистецтво передбачати явища та прискорювати діяльність конструює уяви; а також сприяє розвитку тонкого і чуйного уваги до об'єктів природи.
Не випадково багато прогресивні вчені та методисти минулого неодноразово підкреслювали важливість розвитку спостережливості на екскурсіях. Це такі відомі вчені як Вахтерів В.П., Герд А.Я., Зуєв В.Ф., Новиков Н.І., Скаткін М.Н., Сонгайла К.А., Ушинський К.Д. та ін Сприяло цьому також поширення робіт чеського педагога А.Я. Коменського. Рекомендації щодо проведення екскурсій з'явилися в "Статуті народних училищ" (1786), в "Шкільному уставі" (1804).
У той же час, на практиці ми бачимо, що кількість екскурсій в порівнянні з класними уроками трохи - зазвичай не більше 3-5 на рік. Це пов'язано з тим, що далеко не всі досліджувані об'єкти і явища можна спостерігати в околицях школи, свого населеного пункту.
Тим не менш, з огляду на високу ефективність правильно організованої екскурсії, вчителю доцільно використовувати кожну можливість для екскурсійного вивчення навколишнього світу, питань взаємовідносин людини і природи.
Таким чином, актуальність проблеми, її наукова і практична значущість зумовили вибір теми дослідження - роль екскурсій в розвитку спостережливості у молодших школярів.
Мета дослідження - обгрунтувати роль екскурсій у розвитку спостережливості у молодших школярів.
Об'єкт дослідження - екскурсії з природознавства в початкових класах.
Предмет - вплив екскурсій на розвиток спостережливості молодших школярів.
Гіпотеза - систематичне проведення природознавчих екскурсій з використанням серії психолого-педагогічних прийомів нададуть позитивний вплив на розвиток спостережливості як якість особистості молодшого школяра.
Завдання дослідження:
вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу за темою дослідження;
визначити особливості психічних процесів молодших школярів;
вивчити і проаналізувати методику впровадження екскурсій в процес природничонаукового навчання молодших школярів;
розробити і впровадити в процес природничонаукового навчання серію природознавчих екскурсій з використанням психолого-педагогічних прийомів, що сприяють розвитку спостережливості молодших школярів.
Методи дослідження:
спостереження;
дослідно-експериментальна робота;
бесіда;
тестування.
Глава 1. Психолого-педагогічне обгрунтування ролі екскурсій у процесі формування спостережливості
1.1 Спостережливість як одна з психологічних особливостей молодшого шкільного віку
Молодший шкільний вік (з 6-7 до 9-10 років) визначається важливим зовнішнім обставиною в житті дитини - вступом до школи. Молодший шкільний вік обіцяє дитині нові досягнення у новій сфері людської діяльності - навчанні. На основі навчальної діяльності при сприятливих умовах навчання і достатньому рівні розумового розвитку дитини виникають передумови до теоретичного свідомості і мислення [34, с.250].
У цьому віці діти мають значними резервами розвитку; закріплюються і розвиваються основні пізнавальні процеси (сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення і мова).
Розвиток мови. До моменту вступу до школи словниковий запас дитини збільшується настільки, що він може вільно порозумітися з іншою людиною по будь-якому приводу, що стосується повсякденного життя і що входить до сфери його інтересів.
Потреба в спілкуванні визначає розвиток мови. На Протягом всього дитинства дитина інтенсивно освоює мова. Освоєння мови перетворюється на мовну діяльність.
Навчальна діяльність вимагає розвитку вищих психічних функцій - довільності уваги, пам'яті, уяви. Увага, пам'ять, уява молодшого школяра вже набувають самостійність - дитина починає володіти спеціальними діями, які дають можливість зосередитися на навчальній діяльності, зберегти в пам'яті побачене або почуте, уявити собі щось, що виходить за рамки сприйнятого раніше.
Розвиток уваги. Пізнавальна активність дитини, спрямована на обстеження навколишнього світу, організує його увага на досліджуваних об'єктах досить довго, поки не висохне інтерес.
Молодший школяр певною мірою може і сам планувати свою діяльність. При цьому він словесно проговорює те, що він повинен і в якій послідовності буде виконувати ту чи іншу роботу. Планування, безумовно, організує увагу дитини.
Розвиток пам'яті. У шкільні роки триває розвиток пам'яті.
У школі дитина встає перед необхідністю запам'ятовувати довільно. Навчальна діяльність неухильно вимагає від дитини запам'ятовування. Довільна пам'ять стає функцією, на яку спирається учбова діяльність, і дитина приходить до розуміння необхідності примусити працювати на себе свою пам'ять.
Розвиток уяви. У молодшому шкільному віці дитина у своїй уяві вже може створювати найрізноманітніші ситуації.
В умовах навчальної діяльності до уяви дитини пред'являють спеціальні вимоги, які спонукають його до довільних дій уяви. Учитель на уроці пропонує дітям уявити собі ситуацію, в якій відбуваються якісь перетворення предметів, образів, знаків. Ці навчальні вимоги спонукують розвиток уяви.
Розвиток мислення. Дитина прагне до знань, а саме засвоєння знань відбувається через численне "навіщо?", "як?", "Чому?". Він змушений оперувати знаннями, представляти ситуації і намагатися знайти можливий шлях для відповіді на питання. Дитина уявляє собі реальну ситуацію і як би діє в ній у своїй уяві. Таке мислення, в якому рішення задачі, відбувається в результаті внутрішніх дій з образами, називається наочно-образним. ...
