Челябінський державний педагогічний коледж № 2
Контрольна робота
Методика розвитку мови
"Роль рідної мови у розвитку дітей дошкільного віку"
Студентки 402 групи
Філінський Т.С.
р. Челябінськ, 2009 р.
План
1. Методологічні характеристики мови й мови
2. Рідна мова як засіб розумового, морального і естетичного виховання дошкільнят
3 Вплив мовної середовища на дитячу мова
Список літератури
1. Методологічні характеристики мови й мови
Методологічні характеристики мови і мовлення:
мову як продукт суспільно-історичного розвитку;
мову як засіб людського спілкування;
Мова як форма існування свідомості, нерозривний зв'язок мови і мислення.
Методологічною основою методики розвитку мови є положення матеріалістичної філософії про мову як продукті суспільно-історичного розвитку, як найважливішому засобі спілкування і соціальної взаємодії людей, про його зв'язку з мисленням. Такий підхід відбивається в розумінні процесу освоєння мови як складної людської діяльності, в ході якої здобуваються знання, формуються вміння, розвивається особистість. Знання методологічних основ необхідно для розуміння сутності онтогенезу мови звідси - для визначення загальної спрямованості педагогічного впливу на дітей і, нарешті, для розуміння більш приватних методичних питань.
Найважливішим, значущим для методики стану є те, що мова - це продукт суспільно-історичного розвитку. У ньому відбиваються історія народу, його традиції, система соціальних відносин, культура в широкому сенсі. Мова, мова виникли і в діяльності і є однією з умов існування людини і здійснення його діяльності. У мові, як продукті цієї діяльності, відображені її умови, зміст, результат.
Наступною методологічно значущою для методики характеристики мови є визначення його як найважливішого засобу людського спілкування, соціальної взаємодії. Без мови принципово неможливо справжнє людське спілкування, а, отже, і розвиток особистості. Спілкування з оточуючими людьми, соціальна Середа виступають чинниками, що визначають мовленнєвий розвиток. У процесі спілкування дитина не пасивно приймає мовні моделі дорослого, а активно присвоює мову як частину загальнолюдського досвіду.
Характеристика мови як засоби людського спілкування відображає його комунікативну функцію і визначає комунікативний підхід до роботи з розвитку мовлення дітей в дитячому саду. У методиці звертається особлива увага на роль розвиваючої соціальної середовища, спілкування з оточуючими людьми, "мовної атмосфери"; передбачається з самого раннього віку розвиток мовлення як засіб спілкування, пропонуються прийоми організації мовного спілкування. У сучасній методиці засвоєння дітьми всіх сторін мови розглядається з позиції розвитку у них зв'язного мовлення, комунікативної доцільності.
Третя методологічна характеристика мови стосується його взаємозв'язку і єдності мислення. Мова є знаряддя мислення і пізнання. Він робить можливим планування інтелектуальної діяльності. Мова - засіб вираження (формування й існування) думки. Мова розглядається як спосіб формулювання думки посредствам мови.
Разом з тим мислення і мова - не тотожні поняття. Мислення - вища форма активного відображення об'єктивної реальності. У мові безпосередньо відображається і закріплюється специфічно людське - узагальнене відображення дійсності. Обидва ці поняття утворюють складне діалектичне єдність, кожне з яких має свою специфіку. Виявлення та опис взаємозв'язку мови і мислення дають можливість визначити більш цілеспрямовані та точні прийоми розвитку мовлення та мислення.
У розвитку мови на першому місці варто накопичення її змісту. Змістовність мови забезпечується зв'язком процесу оволодіння мовою з процесом пізнання навколишнього світу. Мова є засобом логічного пізнання, саме з оволодінням мовою пов'язано розвиток розумових здібностей дитини. З іншого боку, мова спирається на мислення. Цю закономірність можна простежити на прикладах освоєння дітьми всіх рівнів мовної системи. Методика орієнтує практичних працівників на формування у дітей мовних спілкувань, елементарного усвідомлення явищ мови і мови. В результаті підвищується рівень розвитку, як мовлення, так і мислення.
Такі найбільш значущі філософські характеристики мови й мови, що визначають вихідні, методологічні принципи методики, а також загальну спрямованість, цілі та принципи розвитку мовлення і навичок мовного спілкування.
2. Рідна мова як засіб розумового, морального і естетичного виховання дошкільників
Оволодіння рідною мовою, розвиток мовлення є одним із самих ванних придбань дитини в дошкільному дитинстві і розглядається в сучасному дошкільному вихованні як загальна основа виховання і навчання дітей.
Розвиток мови найтіснішим чином пов'язано з розвитком свідомості, пізнанням навколишнього світу, розвитком особистості в цілому. Рідна мова є засобом оволодіння знаннями, вивчення всіх навчальних дисциплін в шкільному та подальшому освіті. На основі тривалого вивчення процесів мислення й мови Л.С. Виготський прийшов до наступного висновку: "Є всі фактичні і теоретичні підстави стверджувати, що не лише інтелектуальний розвиток дитини, але і формування його характеру, емоцій і особистості в цілому знаходиться в безпосередній Залежно від мови ". Дослідження вітчизняних психологів і психолингвистов довели, що оволодіння мовою не просто додає до розвитку дитини, а перебудовує всю його психіку, всю діяльність.
Щоб показати роль оволодіння мовою і розвитку мови, необхідно проаналізувати функції, які виконують мова і мова. Це характеристики, що забезпечують: а) соціальні, б) інтелектуальні і в) особистісні функції людини.
У першу групу входять характеристики, згідно з якими мова - засіб.
Другу групу складають характеристики мови, посредствам яких реалізуються інтелектуальні функції людини. Тут мова характеризується як знаряддя інтелектуальної діяльності взагалі, знаряддя формування "мовної свідомості" людини, як вирішальний фактор розумового розвитку людини.
Третю групу складають "особистісні" характеристики мови. Дана група характеристик мови показує його роль в самопізнанні особистості. У зв'язку з цією групою характеристик слід говорити про ролі мови в моральному розвитку дітей. Навчання рідної мови допомагає вирішувати завдання морального виховання. Дитина засвоює через мову норми моралі, моральні оцінки, які при правильному вихованні стають еталонами його власної поведінки, ставлення до навколишнього світу, до людей, до собі.
У цих функціях мова виступає з самого раннього віку дитини. Їх аналіз дозволяє побачити роль рідної мови і мови в соціальному, розумовому, моральному розвитку дітей.
Мова є фундаментальним підставою культури в широкому розумінні. "Привласнюючи" суспільний досвід попередніх поколінь людей, дитина оволодіває мовою як частиною національної культури.
У дошкільному віці діти освоюють рідну мову і в його естетичної функції. Естетичне виховання в процесі навчання рідної мови - це формування естетичних почуттів. В словесній формі відображаються природа, суспільство, особистість людини, мистецтво. Формуючи мовні вміння рідною мовою, ми одночасно виховуємо естетичне ставлення до природи, людини, суспільства, мистецтву. Сам рідну мову як предмет засвоєння володіє рисами прекрасного, здатний викликати естетичні переживання. Вихователь привертає увагу дітей до образним засобам виразності, звучності і мелодійності, доречності використання мовних засобів і тим самим закладає основи естетичного ставлення до мови. Особливу значення для естетичного розвитку мають художнє слово, словесне творчість та художньо-мовленнєва діяльність самих дітей.
Разом з тим, говорячи про роль мови і мовлення...
