Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Роль курсу "Суспільствознавство" у формуванні правової самосвідомості особистості школяра

Реферат Роль курсу "Суспільствознавство" у формуванні правової самосвідомості особистості школяра


Курсова робота

Тема: Роль курсу В«СуспільствознавствоВ» у формуванні правового самосвідомості особистості школяра


Зміст

Введення

1 Роль курсу В«СуспільствознавствоВ» у формуванні правової самосвідомості особистості школяра

1.1 Предмет В«СуспільствознавствоВ»

1.2 Концептуальні підходи до освітнього стандарту за курсом В«СуспільствознавствоВ»

2 Політологічний підхід при вивченні суспільствознавства (з досвіду роботи вчителя суспільствознавства Акшінской ЗОШ В.Е. Попова)

2.1 Підходи до навчання учнів суспільствознавства

2.2 Від теорії до практики

2.3 урочної напрямок політологічного підходу при вивченні суспільствознавства

2.4 Позаурочний напрямок політологічного підходу при вивченні суспільствознавства

2.5 Практичне напрямок політологічного підходу при вивченні суспільствознавства

2.6 Деякі напрямки діяльності педагога В.Е.Попова при використанні політологічного підходу при вивченні суспільствознавства

2.7 Теоретична інтерпретація педагогічного досвіду

Висновок

Список використаної літератури


Введення

Суспільствознавство - що це за предмет? У чому його особливості та значення? Суспільствознавство займає особливе місце серед суспільних і гуманітарних дисциплін, які викладаються в школі. Особливість його полягає в тому, що даний курс є не власне наукою або її розділом в системі наукового знання, а навчальною дисципліною, покликаної ознайомити як з основами життя суспільства, так і ввести в комплекс соціальних, суспільних і гуманітарних наук, які будуть вивчатися в вузах. Але суспільствознавство є наукою в тому розумінні, що знання, які воно дає, отримані, доведені, систематизовані методами, прийнятими в науці.

Отже, перш за все, суспільствознавство покликане познайомити учнів з тим, що таке суспільство, за якими законами воно живе і розвивається. Те ж саме робить і знайома наука історія, але між ними є принципова різниця. Історія вивчає ті події і явища, які відбувалися в певному місці і в певний час. Суспільствознавство прагне виявити і показати ті загальні, подібні, типові риси, які були притаманні і властиві зараз всім людським суспільствам в будь-якому місці і в будь- час. Чому це важливо? Та тому, що без знання загального неможливо зрозуміти нічого окремого, особливого, конкретного. Наприклад, якщо ми не знаємо, що така держава взагалі, якими ознаками воно володіє, навряд чи зрозуміємо, що являє собою російське держава чи держава в будь-який інший країні.

друге, суспільствознавство покликане дати цілісну картину суспільного життя, а саме розглянути всі компоненти соціальної і суспільного життя. Тому зміст суспільствознавства буде включати в себе широке коло тем від філософії до політології, від соціології до етики та естетики. Можна сказати, що воно являє собою введення в загальний комплекс філософських, соціальних та гуманітарних наук, які в подальшому вивчатимуться у вузах. Тим самим, суспільствознавство покликане розширити горизонт сприйняття навколишнього світу.

третє, розширення горизонту сприйняття буде складатися не тільки в тому, що суспільствознавство буде формувати уявлення про суспільство, але і в тому, що воно покликане закласти елементарні початку теоретичного мислення, навчити здатності мислити, саме завдяки обобщающему погляду на речі. Тим самим завдяки формуванню теоретичного мислення ми не тільки зможемо отримати вже наявні знання, але і отримаємо можливість здобувати нові знання.

Все вищесказане обгрунтовує актуальність обраної теми.

Об'єкт: правова освіта і правове виховання учнів.

Предмет: роль курсу В«СуспільствознавствоВ» у формуванні правового свідомості учнів.

Мета роботи: розгляд теоретичних і методичних аспектів курсу В«СуспільствознавствоВ» в формуванні правової свідомості учнів в процесі навчання.

Виходячи з мети, об'єкта і предмета вирішені наступні завдання:

1. Проведено теоретичний аналіз курсу В«СуспільствознавствоВ».

2. Досліджено сучасний досвід при вивченні курсу В«СуспільствознавствоВ», а саме політологічний підхід (з досвіду роботи вчителя суспільствознавства Акшінской ЗОШ В.Е.Попова).

Робота складається з вступу, двох частин, висновку і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи 29 сторінок.


1 Роль курсу В«СуспільствознавствоВ» у формуванні правового

самосвідомості особистості школяра

1.1 Предмет В«СуспільствознавствоВ»

Суспільствознавство - в РФ навчальний предмет в старших класах середньої школи, на старших курсах середніх спеціальних навчальних закладів.

Вперше В«СуспільствознавствоВ» у радянській школі було введено в 1920-х рр.. минулого століття. Курс інтегрував в собі відомості про історію, економіці і праві, і повинно було прищепити учням цілісне марксистське світогляд, розуміння революційного характеру соціалістичного будівництва і підготувати до безпосередньої участі в ньому. У середині 30-х рр.. Суспільствознавство як навчальний предмет було скасовано. Знову введено по пост. ЦК КПРС з 1962/63 навчального року, проте шкільна практика виявила низьку ефективність цього предмета з точки зору освітньо-виховних завдань. Викладання курсу давало результати, протилежні очікуваним: зіставляючи інформацію, отриману на уроках, з дійсністю, учні переймалися недовірою до догмам, яке нерідко переносилося і на все ідейні основи радянської держави і суспільства. [1]

У 2-й пол. 80-х рр.. в СРСР почалося переосмислення предмета з урахуванням вимог, адекватних розгорнулися процесам демократизації товариств, життя і утвердження гласності. Досвід розробки якісно нового навчального предмета показав його доцільність як синтезу курсів історії, права та власне суспільствознавства, при цьому можливі різні варіанти інтеграції навчального матеріалу та його поєднання з іншими навчальними курсами. При визначенні змісту курсу пріоритет віддається соціальним потребам людини, яка живе в реорганізують суспільстві. Найважливішими в курсі виступають юридичні, етичні, економічні та екологічні проблеми. [2]

Внесок суспільствознавства у формування правової культури учнів та їх цивільної відповідальності в даний час досить вагомий.

Курс включає теми, як правило, комплексно розкриваються в ході вивчення: людина, політика, економіка (праця, професія); мораль, держава і право; знання про релігії; інтернаціоналізм і патріотизм, захист Батьківщини; сім'я; дбайливе ставлення до природи; культура; виховання в дусі миру; фізична здоров'я.

Виховне значення В«суспільствознавстваВ» полягає в можливості досягнення органічного зв'язку між придбанням учням знань про людину, суспільство, формуванням особистості. Реалізація виховної можливостей курсу пов'язана з вирішенням основних завдань:

1) сполученням всієї навчально-виховної роботи характеру діяльності, спрямованої на розвиток здібностей учнів до самостійного усвідомленню людського суспільства і себе як особистості, що розвивається в цьому суспільстві;

2) забезпеченням максимальної відповідності досліджуваного матеріалу реальним динамічним товариств, процесам, що відображає суперечливий характер перебігу перетворення суспільства;

3) діалектичні зв'язки досліджуваного матеріалу з конкретної практикою учнів, їх діяльністю в різних сферах товариств, життя.

В результаті вирішення цих завдань створюються передумови для вироблення у школярів мотивів суспільної діяльності, відповідних громадським мотивами, і особистісних потреб, що відповідають товариств, потребам, тобто закладаються основи громадянськості особистості, реалізуються найважливіші цільові установки громадянського ви...


Страница 1 из 5 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...