Введення
В дошкільному віці гра має найважливіше значення в житті маленької дитини. Потреба в грі у дітей зберігається і займає значне місце і вперше роки їх навчання в школі. В іграх немає реальної обумовленості обставинами, простором, часом. Діти - творці сьогодення і майбутнього. У цьому полягає чарівність гри.
У кожну епоху суспільного розвитку діти живуть тим, чим живе народ. Але навколишній світ сприймається дитиною по-іншому, ніж дорослим. Дитина - В«НовачокВ», все для нього повно новизни.
У грі дитина робить відкриття того, що давно відомо дорослому. Діти не ставлять в грі яких інших цілей, ніж грати.
В«Гра, є потреба зростаючого дитячого організму. У грі розвиваються фізичні сили дитини, твердіше рука, гнучкіше тіло, вірніше очей, розвиваються кмітливість, винахідливість, ініціатива В»- так писала видатний радянський педагог Н.К. Крупська. Вона так само вказувала на можливість розширення вражень, уявлень в грі, входження дітей в життя, про зв'язок ігор з дійсністю, з життям [3; 53].
Для хлопців дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них - навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу.
Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.
У грі дитина здобуває нові знання, вміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника в цілому.
Величезну роль в розумовому вихованні відіграє математика. В даний час, в епоху комп'ютерної революції зустрічається точка зору, що виражається словами: В«Не кожен буде математиком ", безнадійно застаріла.
Сьогодні, а тим більше завтра математика буде необхідна величезному числу людей різних професій. У математиці закладені величезні можливості для розвитку мислення дітей, в процесі їх навчання з самого раннього віку.
Навчання математиці в дитячому саду грунтується на конкретних образах і уявленнях. Ці конкретні уявлення готують фундамент для формування на їх основі математичних понять.
Без збагачення чуттєвого пізнавального досвіду неможливе повноцінне володінням математичними знаннями та вміннями.
Теорія і практика навчання накопичили певний досвід використання різних методів в роботі з дітьми.
В розробку методів навчання внесла багато нового Є.І. Тихеева, складені нею гри - заняття поєднували в собі слово, дія, наочність. Гру як метод навчання Є.І. Тихеева пропонувала вводити в міру того, як те чи інше числове подання вже витягнуто дітьми з самого життя. [22; 89]
Істотний внесок у розробку дидактичних ігор та включення їх у систему навчання дошкільнят внесли Т.В. Васильєва, Т.А. Мусейбова, А.І. Сорокіна, Л.І. Сисуева, Є.І. Удальцова, М. Монтессорі, Ф. Фребель і ін
В даний час значення дидактичних ігор применшується на увазі того, що багато вихователі погано володіють методикою їх проведення, унаслідок чого активність грають загальмовується або дидактичні ігри часом перетворюються на заняття, де вихователь виступає в ролі керівника, який диктує, що треба робити, а не в якості партнера по грі - в результаті обмежується самостійність дітей.
Наявність в дидактичній грі 2-х елементів (пізнавального й ігрового) призводить до того, що перший часто пригнічує другий - це збіднює гри, знижує інтерес дітей до ним, і самостійно в ці ігри вони майже не грають.
Виходячи з вищесказаного перед нами стоїть проблема : яка роль дидактичних ігор в самостійної пізнавальної діяльності дітей.
Об'єкт дослідження : процес самостійної пізнавальної діяльності дітей в ході дидактичної гри.
Предмет дослідження: педагогічні умови використання дидактичних ігор у самостійної пізнавальної діяльності дітей.
Мета дослідження : вивчення особливостей застосування дидактичних ігор у ході самостійної пізнавальної діяльності дітей; здійснення цілеспрямованої роботи з використання дидактичних ігор.
Гіпотеза: роль дидактичних ігор у самостійної пізнавальної діяльності дітей буде значущою, якщо педагогічна робота по їх використанню буде носити цілеспрямований і планомірний характер.
Для досягнення мети та перевірки гіпотези необхідно вирішити наступні завдання :
1. Визначити та проаналізувати яка роль дидактичних ігор в самостійної пізнавальної діяльності дітей.
2. Розробити та апробувати методику використання дидактичних ігор в самостійної пізнавальної діяльності дітей.
3. Перевірити у дослідній роботі ефективність використання методики використання дидактичних ігор.
У процесі роботи над даним дослідженням були використані наступні методи дослідження: вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент: констатуючий, формує і контрольні етапи; педагогічне спостереження, бесіда, тестування; статистичні методи обробки матеріалів.
1. Психолого-педагогічне обгрунтування проблеми ролі дидактичних ігор у самостійної пізнавальної діяльності дітей
1.1 Характеристика самостійної пізнавальної діяльності
Активізація розумової діяльності на заняттях по формуванню елементарних математичних уявлень шляхом різноманітних засобів і прийомів веде до розвитку самостійності, формуванню активної позиції дитини в навчанні.
Показниками розумової активності на заняттях по формуванню елементарних математичних уявлень слід вважати наявністю інтересу у дітей до навчальної задачі і процесу її рішення, прояви самостійності в пошуку рішення, вміння помічати і виправляти свої помилки і помилки товариша, задавати питання, висувати пізнавальне завдання в конкретній ситуації.
Цілеспрямована пізнавальна діяльність поза заняттями є ефективною формою розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників [19; 140].
Керівництво пізнавальною діяльністю дітей на заняттях складається:
- в чіткій постановці навчально-пізнавальних завдань перед дітьми та відповідної віку мотивації: навчальної, практичної, ігровий;
- у використанні різних форм організації пізнавальної діяльності дітей: фронтальної, групової, індивідуальної. При фронтальній формі роботи беруть участь всі діти, їх активність забезпечується постановкою різноманітних питань. Групова форма роботи передбачає диференціювання завдань з урахуванням індивідуальних можливостей, рівня розвитку дітей. Індивідуальна робота забезпечує високий рівень самостійності дітей, формування вмінь і навичок, контроль за засвоєнням;
- в активізації навчання через зміст, методи, прийоми, форми організації.
В самостійної пізнавальної діяльності удосконалюються, поглиблюються і розширюються уявлення дітей про числах, співвідношеннях розмірів, різноманітності геометричних форм, різної тривалості часових відрізків, просторових відносинах. Її організація можлива лише при певному рівні математичного розвитку дітей, наявності різноманітних дидактичних, ігрових матеріалів, ігор математичного змісту, керівництві цієї діяльністю дорослим.
Крім цього, діти повинні вміти самостійно виконувати деякі дії, викликані інтересом.
Ознаками самостійної пізнавальної діяльності є інтерес до неї з боку дітей, прояв ними творчої ініціативи, самостійності у виборі гри та способи реалізації задуманого. Це можуть бути ігри дітей з дидактичними матеріалами, розвиваючі і навчальні ігри, цікаві завдання і вправи, сюжетно-рольові ігри з використанням об'єктів, що виникають у трудової і побутової діяльності. Активні ігрові дії дітей ви...
