МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Тернопільський державний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра рідної мови и
методики її викладання
Д І П Л О М Н А Р О Б О Т А
Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
Виконавець:
студентка ІІІ-го курсу
групи 31
факультету ПВПК
Мацько І.Г.
Науковий Керівник:
канд. пед. наук, доц.
Наумчук М.М.
Тернопіль 2009
А н о т а ц и я
Мацько І.Г. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання -Рукопіс.-ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. -
У діпломній роботі розкріваються Основні положень проблеми розвітку мовленнєвої діяльності на уроках читання в початково класах, досліджується сутність та Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів, визначаються возможности уроків читання у формуванні мовленнєвих умінь и навічок учнів початково класів; віявляються Основні характеристики читання Як увазі мовленнєвої діяльності; аналізуються методичні Особливості проведення різніх відів вправі з розвітку мовлення молодших школярів на уроках читання.
Представлена розробка Експериментальної методики організації и проведення роботи з розвитку мовленнєвої діяльності на уроках читання в початково класах, а кож експериментальне обгрунтування проаналізованіх теоретичних положень.
Дипломна робота містіть 112 Сторінок, на якіх представлені: вступ, два розділи, Висновки, 78 використаних науково-методичних джерел.
Ключові слова: мовленнєвий розвиток, мовленнєва діяльність, читання, збагачення, уточнення, актівізація Словниковий запасу.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
1.1. Сутність та Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів
1.2. Характеристика читання Як увазі мовленнєвої діяльності
1.3. Возможности уроків читання у формуванні мовленнєвих умінь и навічок учнів початково класів
Розділ 2. Експериментальне Дослідження розвітку мовленнєвої діяльності на уроках читання у початковій школі
2.1. Організація и Зміст експериментального Дослідження
2.2. Перевірка ефектівності розвітку мовленнєвої діяльності молодших школярів в експериментальних дослідженні
Висновки
Список використаної літератури
додатка
Вступ
Навчання української мови, Як зазначається у Концепції мовної освіти 12-річної школи, має буті передусім націлене на відродження й подалі Розвиток української мови на всьому терені України, формування мовної особістості Як гаранта забезпечення й подалі розвітку національної культури й державності. [64, с.4]
Віконаті поставлених Завдання можливости Ліше за умов реалізації усіх змістовіх напрямів шкільного курсу рідної мови - комунікатівного, мовознавчого, культорологічного. У сучасній науково-методічній літературі знаходимо різноманітні технології навчання, відповідні методи й прійоми, вікорістовуючі які, вчитель досягатіме високого рівня ЯКОСТІ уроків, продуктивного Використання навчального годині, перетворення класу в справжніх педагогічну Майстерня.
Уміння Говорити здавна прівертало УВАГА людства. Про Це яскраво свідчіть народна педагогіка, в якій питання мови й мовної підготовкі людини посіло Одне з центральних місць. Ідеї вЂ‹вЂ‹народної педагогікі Щодо роз В¬ витку усного мовлення передувалі Багата науковим методично рекомендаціям, які викладу в працях відоміх педагогів и лінгвістів. Відомо, Що Основним и найважлівішім Показники рівня культури людини, її мислення, інтелекту є мовлення. Воно з являється вперше у Ранн дітінстві у вігляді окремого слів, які галі не мают чіткого граматичного оформлення, альо поступово воно збагачується й ускладнюється. У процесі мовленнєвої практики дитина оволодіває фонетічною Будова и лексики, засвоює закономірності словозміні ї словотворення, логіку и композіцію вісловлення, відшліфовує віразність свого мовлення. В«Висока культура усного й писемна мовлення, добре знання и чуття рідної мови, писав Академік В. В. Виноградов,-найкраща опора, найвірніша підмога й найнадійніша рекомендація для кожної людини в її суспільному жітті и творчій діяльності В». [25, с.47]
Проблеми розвітку мовлення Почаїв вісвітлюватіся в педагогічній літературі галі в 20-30 роках XX ст. Однак практика Вивчення рідної мови в сучасній школі свідчіть, Що Розвиток мовлення учнів НЕ посідає належности Місця в сістемі педагогічної роботи й часто перетворюється в нудний и часто незрозуміле для дитини заучування сухих мовних категорій.
У Програмі середньої загальноосвітньої школи зазначається, Що Розвиток мовлення-це принцип у роботі з читання, граматики и правопису. Работа над Правильно вімовою, чіткістю й віразністю усного мовлення, над збагачення словника, правильно и точно вживании слова, над словосполучення и зв'язного вісловленням, над орфографічно грамотним письмом має стати основою шкірного уроку. [70, с.24]
Работа з розвитку мовлення молодших школярів включає Такі напрями:
- вдосконалення звуковімові учнів и підвіщення їхньої вімовної культури;
- збагачення, уточнення й актівізація Словниковий запасу молодших школярів;
- уміння вжіваті слова у властівому для них значені, корістуватіся віражальнімі Засоба мови залежних від сітуації и мети висловлювань;
- послідовно и логічно вікладаті думки;
- удосконалення граматичного ладу мовлення ДІТЕЙ;
- оволодіння нормами українського Літературного мовлення;
- засвоєння найважлівішіх етичним правил Спілкування.
Перелічені напрями роботи з розвитку мовлення становляит основу для Формування в молодших школярів умінь сприйматися, відтворюваті ї будуваті зв'язні вісловлення різніх тіпів и стілів.
Розвиток мовлення ДІТЕЙ Як Одне Із основних Завдання їхнього інтелектуального виховання має стати серцевину, основою роботи класовода з читання. Навчіті школярів самостійно будуваті зв'язні вісловлення, корістуватіся діалогом, говорити чітко, правильно й виразно можна Ліше завдякі систематичність и цілеспрямованім зусилля вчителя Протяг трівалого годині. Цю роботу потрібно здійснюваті НЕ Тільки на спеціально відведеніх уроках, а й у процесі Вивчення різніх тим, опрацювання Всього програмного матеріалу з читання.
Необхідність навчання ДІТЕЙ зв'язного висловлювати Свої думки названо терміном В«зв'язного мовлення В», Який закріпівся в методіці викладання мов у початково класах. Під ЦІМ терміном розуміється процес, діяльність мовця, послідовний усній чи письмовий викладу думок, знань. Наслідком Такої діяльності стає текст-сукупність взаємопов'язаніх самостійніх речень, об'єднаних спільнім предметом (темою) й основною думкою висловлювань за допомог мовних (лексічніх, граматичний та інтонаційніх) засобів. У методіці ці два поняття - зв'язного мовлення и текст - стояти поряд.
На Розвиток мовлення, на Формування комунікатівніх умінь заочною мірою впліває художній текст, Який збуджує емоції, збагачує мнение. Розвіває уяву, Що є обов'язковою Ознакою творчого мислення. В«Художній текст є системою образів, які на тлі загальновжіваної нейтральної лексики вібудовуються сув'яззю емоційно-експресівної лексики, різніх відів сінонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; Використання Зі стілістічною метою історізмів, архаїзмів, діалектізмів, просторічніх елементів В»[57, с. 251].
Таким чином, художньому тексту властіві образність, Що віявляється у МАЙСТЕРНЯ змалюванні картин и образів Засоба образно-поетичного слова, та конкретно-чуттєвій елемент, Який бере участь у створенні чуттєво-емоційніх вражень. Саме ЦІМ відрізняються тексти художнього стилю від інших. Як лінгвістічне Поняття...
