МОСКОВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Дипломна робота
Рання корекційна допомога в будинках дитини
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні аспекти проблеми дослідження
1.1 Особливості психомоторного розвитку дітей раннього віку (від народження до трьох років)
1.2 Основні види депривації, впливають на психічний розвиток дітей раннього віку, які виховуються в умовах Будинку дитини
1.3 Особливості психічного розвитку дітей раннього віку, які виховуються в умовах Будинку дитини
Глава 2. Зміст і організація експериментальної частини дослідження
2.1 Мета і завдання експериментальної частини дослідження
2.2 Характеристика учасників експерименту
2.3 Методика констатуючого експерименту
2.4 Методика формуючого експерименту
Глава 3. Аналіз результатів експериментальної частини дослідження
3.1 Аналіз результатів констатуючого експерименту
3.2 Аналіз результатів контрольного експерименту
Література
Введення
Актуальність проблеми
Перші роки життя є періодом найбільш інтенсивного розвитку, коли потенційні можливості дитини надзвичайно великі, коли закладається фундамент фізичного і психічного здоров'я. Від того, в яких умовах буде протікати ранній розвиток дитини, багато в чому залежить його майбутнє.
Дитина раннього віку, що знаходиться в депріваціонних умовах, незважаючи на свою здатність до розвитку, з плином часу все більше віддаляється від вікової норми.
Психічна депривація дитини раннього віку, виховується в умовах закритого дитячого закладу, призводить до широкого спектру різних порушень психічного розвитку. За статистикою, вже до трьох - чотирьом рокам практично у 100% вихованців Будинків дитини формується та чи інша ступінь затримки нервово-психічного розвитку (42).
У вітчизняній і зарубіжній спеціальній педагогіці в останні роки значно зріс інтерес до можливо більш ранньої корекції відхилень у розвитку дітей. Ранній початок корекційно-педагогічної роботи має особливе значення в установах інтернатного типу, де з перших місяців життя виховуються діти, що залишилися без піклування батьків, розвиток яких зумовлений поєднанням біологічних факторів ризику з несприятливими соціально-психологічними факторами.
Вивченням особливостей розвитку дітей-сиріт раннього віку займалися: Л.Ф. Мейер (1914); Н.М. Щелованов (1938); R.A. Spitz (1945); Т.М. Землянухина, М.І. Лісіна (1982); С.Ю. Мещерякова (1982); Л.М. Царегородцева (1987); Л.Н. Галігузова (1990), М.В. Лещенко (1999); Ю.А. Разєнкова (1997, 1998, 1999); Р.Ж. Мухамедрахімов, (2001) та ін Розроблено різні гіпотези, що пояснюють причини своєрідності психічного розвитку вихованців дитячих закритих установ.
Однак, незважаючи на значну кількість теоретичних робіт і експериментальних досліджень, корекційно-педагогічне спрямування вивчено недостатньо, що обумовлює актуальність вивчення цього напрямку на сьогоднішній день.
Мета дослідження - вивчення особливостей психомоторного розвитку дітей другого року життя, які виховуються в умовах Будинки дитини; визначення умов і розробка змісту корекційно-педагогічної допомоги.
Об'єкт дослідження - особливості психомоторного розвитку дітей другого року життя, які виховуються в умовах Будинку дитини.
Предмет дослідження - корекційно-педагогічні умови, що сприяють компенсації порушень психомоторного розвитку дітей другого року життя, які виховуються в умовах Будинку дитини.
В основу роботи покладена наступна гіпотеза: реалізація індивідуальної психокорекційної програми з дитиною, виховуються в умовах закритої дитячого закладу, дозволить згладити і частково подолати негативний вплив різних депріваціогенних факторів.
Завдання дослідження:
1. Вивчити літературу з проблеми впливу депріваціогенного фактора на психомоторне розвиток дітей, які виховуються в умовах Будинку дитини.
2. Визначити зміст методики констатуючого експерименту.
3. Вивчити особливості психомоторного розвитку дітей другого року життя, які виховуються в умовах Будинку дитини.
4. Визначити зміст корекційної допомоги вихованцям Будинку дитини.
5. Апробувати запропонований комплекс заходів щодо подолання порушень психомоторного розвитку дітей і визначити його ефективність.
Методи дослідження
1. Аналіз спеціальної літератури з проблеми дослідження;
2. Вивчення медико-педагогічної документації;
3. Спостереження за дітьми;
4. Констатуючий експеримент;
5. Формуючий експеримент;
6. Контрольний експеримент;
7. Кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Практична значимість дослідження.
Запропонована програма з подолання порушень психомоторного розвитку дітей другого року життя може бути використана в процесі корекційно-педагогічної роботи в Будинках дитини.
Глава 1. Теоретичні аспекти проблеми дослідження
1.1 Особливості психомоторного розвитку дітей раннього віку (Від народження до трьох років)
Психомоторне розвиток дітей дитячого віку (від народження до року).
Моторне розвиток немовлят.
Вже з перших днів народження дитина є не просто В«реагує апаратомВ», але істотою, володіє хоча і дуже дифузної, але все ж своєї індивідуальної психічної життям. В нього є первинні потреби (в їжі, теплі, русі), потреби, пов'язані з фундаментальним розвитком мозку (наприклад, потреба в нових враженнях), і, нарешті, соціальні потреби, що з'являються і розвиваються протягом першого року життя: потреба в іншій людині, у спілкуванні з ним, у його уваги та підтримки.
Немовля вже при народженні володіє чималим запасом практично готових до вживання, складних сенсорних і рухових здібностей - інстинктів, що дозволяють йому пристосовуватися до світу і швидко прогресувати у своєму розвитку. У немовляти з народження, наприклад, є чимало складних рухів, що розвиваються в основному за генетично заданою програмою в процесі дозрівання організму, в тому числі рефлекторних, виникаючих відразу й без спеціального навчання з перших годин життя під впливом відповідних внутрішніх і зовнішніх стимулів, закодованих в якості ключових в програмах розвитку цих рухів.
У перші два місяці життя дитина демонструє здатність до рефлекторного повороту голови у відповідь на дотик якого предмета до куточка рота, сильно стискає долоні при торканні їх поверхні, здійснює спільні некоординовані рухи руками, ногами і головою. У нього є також здатність зорового стеження за рухомими об'єктами, повороту голови в їх сторону. У пологових будинках діти в перші дні їх життя інстинктивно повертаються обличчям в бік вікна, з якого ллється денне світло.
Немовля здатний розрізняти речовини на смак. Він безумовно віддає перевагу солодкі рідини іншим і навіть здатний визначити ступінь солодощі. Новонароджений відчуває запахи, реагує на них поворотом голови, змінами в частоти серцебиття і дихання. Ці рухові і фізіологічні реакції аналогічні тим, які спостерігаються у дорослих людей при підвищеній увазі та особливому інтересі до чого-небудь.
Слід також назвати групу вроджених процесів, що сприяють самозбереження та розвитку дитячого організму. Вони пов'язані з регуляцією травлення, кровообігу, дихання, температури тіла, обмінних процесів і т. п. Безсумнівно вродженими є смоктальні, захисні, орієнтовні, хапальні, опорно-рухові і ряд інших рефлексів; всі вони чітко виявляються вже на другому місяці життя дитини.
Готовність до функціонуванню з народження виявляють не тільки основні органи чуття, але й головний мозок. Кількість нервових клітин в корі головного мозку у новонародженого майже таке ж, як у дорослої людини, однак ці клітини ще незрілі, а зв'язки між ними слабкі. Дозрівання мозку й організму ...
