Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи розвитку у дітей почуття часу як естетичного феномена в психолого-педагогічної та методичної літератури
1.1 Поняття "Відчуття часу" в психолого-педагогічній літературі
1.2. Вікові особливості сприйняття часу у дітей дошкільного віку
1.3.Значеніе гри в розвитку дітей дошкільного віку
1.4. Аналіз сучасних освітніх програм для дошкільних освітніх установ
Висновки по першому розділі
Глава 2. Експериментальне дослідження процесу розвитку у дітей старшого дошкільного віку фізичного, психічного та художнього почуття часу
2.1. Діагностика розвитку почуття часу в дітей старшого дошкільного віку
2.2. Особливості розвитку почуття часу в дітей старшого дошкільного возраста2.3. Система педагогічної роботи, спрямована на розвиток почуття часу у дітей старшого дошкільного віку
2.4. Динаміка розвитку почуття часу в дітей старшого дошкільного віку
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Актуальність проблеми і теми дослідження.
Сучасна цивілізація характеризується небаченими швидкостями, різкою зміною ритмів і нестачею часу. Сьогодні людині будь-якого віку, професії, спеціальності вимагається вміння аналізувати час, тонко його почувати, раціональніше використовувати і набагато більше цінувати. Сучасні виробничі технології розраховані на високу культуру тимчасових сприйнять людини, тому людям необхідно швидко реагувати на час, гнучко перебудовуючи свою поведінку і діяльність з урахуванням крайньої нестабільності життя, що протікає в постійно мінливих умовах.
Дитині життєво необхідна орієнтування у часі, воно служить базисом його особистісної культури. Діти, ще не мають життєвого досвіду, яким володіють дорослі, але вони мають перевагу в тому, що у них ще збереглися колосальні природні можливості, до яких, зокрема, відноситься розвиток природосообразного естетичного почуття часу. Маючи розвиненим почуттям часу, діти здатні керувати собою і будь-якою ситуацією, в якій вони виявляються. Їх адекватність і активність значно підвищуються, здійснювані дії відрізняються послідовністю і обдуманість.
У сучасній методиці проблема розвитку почуття часу трактується неоднорідне, вона досліджується вченими практично у всіх науках.
Наприклад, проблему біологічного часу вперше позначив в середині минулого століття Карл Ернест фон Бер. Надалі проблему біологічного часу, а також механізм почуття часу розробляли І.І. Шмальгаузен, Т.А. Детлаф та ін У географії час досліджували А.Д. Ар-манд, В.А. Канке. Проблема об'єктивного і суб'єктивного часу була предметом обговорення в дослідженнях П.Жане (він спробував розглянути психологічну еволюцію особистості в реальному тимчасовому протіканні, співвіднести вікові фази і біографічні ступені життєвого шляху, зв'язати біологічне, психологічне і історичний час у єдиній системі координат еволюції особистості), Ш. Бюлер (вона встановила закономірності в зміні фаз життя, в зміні домінуючих тенденцій, в зміні життєвої активності в залежності від віку, зробила спробу інтегрувати біологічне і психологічне часи життя в єдиній біографічної системі координат), Ж. Піаже,
К. Левіна, М.М. Бахтіна і ін [8]
Проблемою розвитку уявлень про час у дітей дошкільного віку займалися Т.Д. Ріхтерман, Т.І. Тарабарина, Є. І. Соколова, Л.М. Маневцова, Р. Л. Непомняща, О.Е. Дрени, А.Ф. Яфальян та інші.
Аналіз наукової, психолого-педагогічної та методичної літератури, а також практика організації освітньої діяльності в дошкільному освітньому установі дозволили виділити провідні суперечності між:
В· сучасними потребами суспільства в активній, мобільного і легко адаптується до різних умовам особистості, і недостатньою розробленістю психолого-педагогічних умов, що забезпечують гармонійне її розвиток;
В· потребою в гармонійної особистості та відсутністю теоретичного обгрунтування методичного забезпечення по розвитку почуття часу як властивості і якості особистості дітей.
Дані протиріччя зумовили проблему дослідження: чи може ігрова діяльність стати природним, соціально значимим засобом розвитку почуття часу в дітей старшого дошкільного віку як якості особистості? Рішення даної проблеми зумовило вибір теми дослідження: В«Розвиток почуття часу у старших дошкільників у процесі ігрової діяльності В».
Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити розроблену систему роботи, спрямовану на розвиток почуття часу в дітей старшого дошкільного віку.
Об'єкт дослідження: процес розвитку почуття часу в дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: система роботи, спрямована на розвиток почуття часу у дітей старшого дошкільного віку.
Гіпотеза: процес розвитку почуття часу в дітей старшого дошкільного віку буде ефективним, якщо:
В· розглядати почуття часу як естетичний феномен, що включає фізичний, психічний і художнє час;
В· дотримуватися принципи систематизації та інтеграції в організації ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку;
В· система роботи повинна забезпечити включення дітей в різні види ігрової діяльності;
В· проводити цілеспрямований розвиток почуття часу не тільки на спеціально організованих заняттях, але і у вільній діяльності.
В Відповідно до мети і гіпотезою дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Виявити естетичний зміст, особливості прояву почуття часу як властивості і якості особистості в психолого-педагогічній і методичній літературі;
2. Розробити систему ігор з розвитку почуття часу для дітей 5-7 років.
3. Експериментально перевірити вплив розробленої системи ігор на розвиток почуття часу у дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми дослідження;
емпіричні: цілеспрямоване спостереження за процесом розвитку дітей, аналіз освітніх програм, діагностичні зрізи розвитку дітей, педагогічний експеримент, кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Дослідження проводилося в три етапи.
Перший етап (2008) полягав у пошуку літератури по темі дослідження, в підборі засобів, методів і прийомів роботи з розвитку почуття часу у дітей старшого дошкільного віку, у визначенні предмета, мети, гіпотези, завдань дослідження.
На другому етапі (2009) були визначені критерії, показники та рівні прояву почуття часу як якості особистості, проведені констатуючий та формуючий експерименти.
На третьому етапі (2009) завершений формує і проведений контрольний експерименти, сформульовані висновки та оформлена курсова робота.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають у теоретичному оновленні підходів до розвитку почуття часу в дошкільників, суть якого полягає в позначенні ціннісного сенсу часу в життєдіяльності людини, в обгрунтуванні змісту поняття В«почуття часуВ» як природосообразного властивості і естетичної якості особистості, характеризується здатністю особистості відчувати, гармонізувати, синхронізувати віртуальний і реальний світ.
Практична значущість дослідження полягає в розробці й експериментальній апробації системи ігор з розвитку у дітей старшого дошкільного віку почуття часу.
Структура дослідження. Курсова робота викладена на 36 стор, містить вступ, два розділи, висновок, список літератури і додаток. Бібліографія включає 25 джерел.
Глава 1. Теоретичні основи розвитку у дітей почуття часу як естетичного феномена в психолого-педагогічної та методичної літератури
1.1 Поняття В«почуття часуВ» в психолого-педагогічний літературі
Почуття часу - природосообразно естетична здатність особистості відчувати, ...
