Зміст
Введення
ГЛАВА 1. Теоретичні основи розвитку відчуття гумору у дошкільнят через твори образотворчого мистецтва
1.1 Психологічні особливості розвитку почуття гумору у дошкільнят
1.2 Види творів образотворчого мистецтва, розвиваючих почуття гумору
1.3 Використання гумористичних творів образотворчого мистецтва в освітньому процесі дитячого садка
РОЗДІЛ 2. Якісний і кількісний аналіз результатів дослідження
2.1 констатує дослідження
2.2 Проект програми з розвитку у дітей почуття гумору
2.3 Рекомендації вихователю дитячого садка по розвитку почуття гумору у дошкільнят
Висновок
Бібліографічний список
Додатка
Введення
Основна завдання виховання дошкільнят - гармонійний розвиток особистості дитини, яке відбувається в процесі залучення дітей до багатства людської культури, до досвіду, накопиченому попередніми поколіннями. Образотворче мистецтво - складова частина цього досвіду, що грає важливу роль у становленні особистості, розвитку почуттів, у тому числі і почуттів гумору.
Розвиток почуття гумору - Це цілеспрямований процес формування здатності особистості дошкільника до повноцінного сприйняття і правильного розуміння сатири в мистецтві і дійсності.
Оскільки найбільш привабливою діяльністю в дошкільному віці є образотворча, тому найбільш доцільно, на наш погляд, розвивати почуття гумору дітей через вказаний вид діяльності.
Накопичуючи певні моменти проживання і фіксації на почутті гумору через використання гумористичних творів образотворчого мистецтва, дошкільник зможе створити свій власний В«емоційний фондВ», за допомогою якого він зможе орієнтуватися у власному почутті гумору і в почутті гумору людей, які його оточують.
У загальноосвітніх дошкільних закладах заняття з образотворчого мистецтва є частиною навчально-виховного процесу.
Однак наявні програми, за якими в даний час здійснюється навчально-виховна діяльність в дошкільних установах, не відводять належну роль розвитку почуття гумору своїх вихованців через твори образотворчого мистецтва.
Тому дане дослідження обумовлено необхідністю вивчення процесу розвитку почуття гумору у дітей старшого дошкільного віку через твори образотворчого мистецтва. У цій роботі ми узагальнюємо накопичений теоретичний і методичний досвід вітчизняних дослідників у даній області.
Об'єкт дослідження : процес розвитку у дітей старшого дошкільного віку почуття гумору через твори образотворчого мистецтва.
Предмет дослідження : психолого-педагогічні умови розвитку у дітей старшого дошкільного віку почуття гумору через твори образотворчого мистецтва.
Метою роботи є дослідження та аналіз розвитку у дітей старшого дошкільного віку почуття гумору через твори образотворчого мистецтва на прикладі ДОП № 45 В«КазкаВ».
Досягненню мети буде сприяти рішення наступних завдань :
- провести аналіз літератури по темі дослідження;
- розглянути теоретичні основи розвитку почуття гумору в дошкільнят через твори образотворчого мистецтва, в тому числі психологічні особливості розвитку почуття гумору в дошкільнят, види творів образотворчого мистецтва, розвиваючих почуття гумору, використання гумористичних творів образотворчого мистецтва в освітньому процесі;
- провести якісний і кількісний аналіз результатів дослідження;
- представити проект програми з розвитку у дітей почуття гумору;
- розробити рекомендації вихователю дитячого садка по розвитку почуття гумору в дошкільнят.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку і додатків.
ГЛАВА 1. Теоретичні основи розвитку почуття гумору в дошкільнят через твори образотворчого мистецтва
1.1 Психологічні особливості розвитку почуття гумору в дошкільнят
Л. Рубінштейн виділяв три виду емоційної чутливості. Перший - рівень органічної афективно-емоційної чутливості, коли почуття виражає стан організму, що у певних реальних відносинах з навколишнім дійсністю. Більш високий рівень емоційних проявів складають предметні почуття, відповідні предметного сприйняття і предметного дії. На цьому рівні почуття є не чим іншим, як вираженням в усвідомленому переживанні ставлення людини до світу. Цінність, якісний рівень цих почуттів залежать від їх змісту, від того, яке відношення і до якого об'єкту вони виражають. Нарешті, над предметними почуттями піднімаються більш узагальнені почуття, якось: почуття гумору, іронії, почуття піднесеного, трагічного і т.д. [26, c. 89]
Під почуттям гумору мається на увазі комплекс перцептивних, когнітивних, емоційних, фізіологічних і поведінкових процесів. Відсутність почуття гумору може виступати об'єктом іронії [24, c. 134].
Почуття гумору дається людині при народженні, але починає проявлятися і розвивається в ранньому дитинстві під впливом навколишнього середовища, анекдотів і т. п. Відсутність передумов для його розвитку призводить до формування прямолінійного характеру, людина з таким крайнім типом особистості може мати проблеми в соціальної адаптації.
Існують дослідження, в яких була зроблена спроба виміряти почуття гумору у різних людей і пов'язати його з іншими характеристиками людини. Оцінки почуття гумору виробляються з точки зору різних наукових дисциплін, таких як лінгвістика, соціологія, психологія, антропологія. Існує порядку сотні теорій гумору. Багато теорії стверджують, що призначення гумору в тому, щоб розряджати напруженість і стрес, а також у тому, щоб спонукати до пошуку нових інтерпретацій ситуацій. Згідно з цими теоріями, кожна жарт супроводжується наростаючим увагою в міру її викладу з подальшою розрядкою, коли жарт висловлена. Нові інтерпретації виникають тому, що жарт показує несподівану асоціацію незв'язаних або навіть конфліктуючих обставин. Деякі теорії затверджують, що гумор дозволяє розрядитися агресії. Однак під багатьох спільнотах людей (солдати на війні, міліція, кримінальники, лікарі) процвітає особливий гумор, іноді званий чорним.
Почуття гумору визначають, як здатність людини бачити смішне в оповіданні, оточенні або ситуації. Виділяють також здатність жартувати. Це тенденція людини робити гумористичні коментарі або вести себе смішно в якихось ситуаціях. Дослідники вважають, що гумор є фізіологічною захисною функцією [4, c. 25].
Дошкільна дитинство - Абсолютно особливий період розвитку дитини. А.Н. Леонтьєв дає наступну загальну характеристику дошкільного дитинства: В«Це період первісного фактичного складу особистості, період розвитку особистісних В«механізмівВ» поведінки. У дошкільні роки розвитку дитини зав'язуються перший вузли, встановлюються перші зв'язки і відносини, які утворюють нову, вищу єдність діяльності і разом з тим нове, вище єдність суб'єкта - єдність особистості. Саме тому, що період дошкільного дитинства є період такого фактичного складання психологічних механізмів особистості, він так важливий В».
У цьому віці перебудовуються все психічне життя дитини та її ставлення до навколишнього світу. Суть цієї перебудови полягає в тому, що в дошкільному віці виникає внутрішня регуляція поведінки. І якщо в ранньому віці поведінку дитини збуджується і спрямовується ззовні - дорослим або сприйманої ситуацією, то в дошкільному віці сама дитина починає визначати власну поведінку.
Почуття гумору, з одного боку, є В«індикаторомВ» стану дошкільника, з іншого - самі істотним чином впливають на його пізнавальні процеси і поведінку, визначаючи спрямованість його уваги, особливості сприйняття навколишнього світу, логіку суджень.
Відмінною особливістю по...
