Курсова робота
Тема: Розвиток творчої уяви в процесі роботи над казками
ЗМІСТ
Введення
Глава 1 Теоретичні основи розвитку творчої уяви дошкільників у процесі роботи над казками
1.1 Поняття творчого уяви
1.2 Види уяви
1.3 Особливості творчої уяви у дітей
1.4 Роль казки в розвитку творчої уяви дошкільнят
Глава 2 Організація роботи з розвитку творчої уяви при роботі над казками
2.1 Методичні рекомендації з використання казки у виховно-освітньої роботі з дошкільнятами
2.2 Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку В«Весняна казкаВ»
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення в суспільстві диктують необхідність формування творчо активної особистості, що володіє здатністю ефективно і нестандартно вирішувати нові життєві проблеми. У зв'язку з цим перед дошкільними установами постає важливе завдання розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління, що у свою чергу вимагає вдосконалення навчально-виховного процесу з урахуванням психологічних закономірностей всієї системи пізнавальних процесів.
Тема розвитку творчої уяви дітей актуальна тим, що цей психічний процес є невід'ємним компонентом будь-якої форми творчої діяльності дитини, її поведінки в цілому. В останні роки на сторінках психологічної і педагогічної літератури все частіше ставиться питання про роль уяви в розумовому розвитку дитини, про визначення сутності механізмів уяви.
Як показали дослідження Л. С. Виготського, В. В. Давидова, Є. І.
Ігнатьєва, С. Л. Рубінштейна, Д. Б. Ельконіна, В. А. Крутецкий і інших, уява виступає не тільки передумовою ефективного засвоєння дітьми нових знань, але і є умовою творчого перетворення наявних у дітей знань, сприяє саморозвитку особистості, тобто в значній мірі визначає ефективність навчально-виховної діяльності в ДОУ.
Творча уява дітей представляє величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу в навчанні і вихованні. Великі можливості для розвитку творчої уяви представляє образотворча діяльність дітей.
Уява і фантазія - це найважливіша сторона життя дитини. Засвоїти якусь програму без уяви неможливо. Воно є вищою і необхідної здатністю людини. Разом з тим саме ця здатність потребує особливої вЂ‹вЂ‹турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, то в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом із зменшенням здатності фантазувати у дітей збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, до творчої діяльності. Для того щоб розвивати творче уяву у дітей, необхідна особлива організація образотворчої діяльності.
Об'єкт дослідження - процес розвитку творчої уяви.
Предмет дослідження - казки як засіб розвитку творчого уяви дітей
Мета дослідження - вивчити особливості та можливості розвитку і активізації творчої уяви дошкільників у процесі роботи над казками.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити ряд завдань:
В· Вивчити літературу по темі дослідження;
В· Розглянути поняття творчої уяви;
В· Охарактеризувати види творчої уяви;
В· Розкрити особливості творчої уяви дітей дошкільного віку;
В· Визначити роль казки в розвитку творчої уяви дошкільників;
В· Розробити рекомендації щодо використання методів і прийомів розвитку творчого уяви дітей при роботі з казкою.
Структура дослідження: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку з 17 джерел.
ГЛАВА 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО УЯВИ ДОШКІЛЬНЯТ У ПРОЦЕСІ Роботи над казкою
1.1 Поняття творчої уяви
Бажання зрозуміти і пояснити уяву, привернуло увагу до психічним явищам у минулому, підтримувало і продовжує його будити в наші дні. Більшість наукових діячів, які вивчають феномен уяви дотримуються, одного і того ж думки, що уява характерно тільки для людини, яке дивним чином пов'язане з діяльністю організму, будучи в той же час самим В«психічнимВ» з усіх психічних процесів і станів.
До цих пір так і невідома справжня природа уяви. Вчені не можуть пояснити механізм уяви, його анатомо-фізіологічну основу. Невідомими залишаються такі факти, як місце локалізації уяви в мозку людини, з роботою яких відомих науці нервових органічних структур воно пов'язано.
Виникнення роботи уяви не можна звести ні до якого закону, воно є наслідком сходження в одній точці, часто випадкового, різних, вивчених попередньо чинників.
Уява є основою наочно-образного мислення, дозволяє людині орієнтуватися в ситуації та виконувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій. Воно багато в чому допомагає йому в тих випадках життя, коли практичні дії або неможливі, або ускладнені, або просто недоцільні (небажані). [11, с.260-261]
Уява - це психічний процес, який полягає в здатності створення нових уявлень і думок на основі наявного досвіду, здатність представляти відсутній або реально не існуючий образ утримуючи його у свідомості і подумки маніпулюючи їм.
За І. Кантом і Хайдеггеру уяву виступає як одна з здібностей душі, основа пізнання і усвідомлення світу. [11, с.268-270]
Дуже багато відомо про те, яке значення уяву має у життя людини, як воно впливає на його психічні процеси і стани і навіть на організм.
Завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська матеріальна і духова культура є продуктом уяви і творчості людей, а яке значення ця культура має для психічного розвитку і вдосконалення виду В«HomosapiensВ», вже досить добре відомо. Уява виводить людину за межі його миттєвого існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє.
Володіючи багатою уявою, людина може В«житиВ» в різному часу, що не може собі дозволити жодна інша жива істота в світі. Минуле зафіксовано в образах пам'яті, довільно воскрешається зусиллям волі, майбутнє представлено в мріях і фантазіях.
Уява людини виражається:
1) у побудові образу засобів і кінцевого результату предметної діяльності;
2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю;
3) в продукуванні образів, які не програмують, а замінюють, симулюють дійсність;
4) у створенні образів, відповідних опису об'єкта. Має аналітико-синтетичний характер, як і інші психічні процеси (мислення, пам'ять, сприйняття). [17, с.35]
Найважливіше призначення уяви в тому, що воно дозволяє представляти результати праці до його початку, тим самим орієнтуючи людини в процесі діяльності. Уява дозволяє прийняти рішення навіть при відсутності належної повноти знань, необхідних для виконання завдання. Однак в цьому і обмеженість уяви - намічені з його допомогою шляхи вирішення проблеми нерідко недостатньо точні (Степанов С., 2005).
Отже, уява орієнтує людину в процесі діяльності - створює психічну модель кінцевого або проміжного продуктів праці, що і сприяє їх предметного втілення.
Уява тісно пов'язана з мисленням. Подібно мисленню, воно дозволяє передбачати майбутнє. Так само як і мислення, уява виникає в проблемної ситуації, тобто в тих випадках, коли необхідно відшукати нові рішення; так само як і мислення, воно мотивується потребами особистості. Реальному процесу задоволення потреб може передувати ілюзорне, уявне задоволення потреб, тобто живе, яскраве уявлення тієї ситуації, при якій ці потреби можуть бути задоволені. Але випереджаюче відображення дійсності, здійснюване в процесах фантазії, відбувається в конкретнообразной формі, у ви...
