Випускна кваліфікаційна робота
з педагогіки
Тема: Розвиток колективізму у школярів тринадцяти років
Олексіївка 2005
В В Е Д Е Н Н
На мій погляд, проблема формування почуття колективізму у школярів актуальна в даний час, тому Зараз спостерігається тенденція відокремлення особистості. У наш час люди дуже відокремлені один від одного. Кожного цікавлять тільки особисті проблеми, а проблеми колективу йдуть на другий, а деколи на третій і четвертий план. Ця тема особливо актуальна в наш час, коли в країні склалася дуже складна ситуація. Особливо зараз необхідно СПЛАЧУЙ людей і в першу чергу наше майбутнє, тобто дітей.
Проблема розвитку колективізму виникла дуже давно. Вона виникла ще в первісному суспільстві, коли слово В«колективВ» було синонімом слова В«життяВ». Ця проблема переходила із століття в століття і досягла наших часів.
У В«основних принципах розвитку виховання В»підкреслювалося, що:В« у вихованні найпрекраснішою завданням є створення шкільного колективу, спаяного радісним і міцним товариством ... В»
Необхідність розвитку колективізму в учнів в умовах цілеспрямованої навчально-виховної роботи широко пропагували А.В. Луначарський, Н.К. Крупська, А.С. Макаренко, С.Т. Шацький та інші видатні педагоги, і громадські діячі.
Основною метою виховання, вважав А.В. Луначарський, має бути всебічний розвиток такої особистості, яка вміє содружествовать, яка пов'язана з іншими співчуттям і думкою соціально. В«Ми хочемо, - писав він, - виховати людину, яка була б колективістів нашого часу, жив би суспільним життям набагато більше, ніж особистими інтересами В».
Сучасна концепція виховного колективу (Т.А. Куракін, А.І. Новікова, О.В. Мудрик.) розглядає його як своєрідну модель суспільства, що відображає не стільки форму його організації, скільки ті відносини, які йому притаманні, ту атмосферу, яка йому властива, ту систему людських цінностей, яка в ньому прийнята. При цьому дитячий колектив розглядається як модель, в якій відображаються відносини сьогоднішнього дня, суспільства і тенденції його розвитку. Для суспільства дитячий колектив, будучи його осередком, є засобом досягнення поставлених перед ним завдань, а для дитини він виступає, перш за все, своєрідною середовищем її проживання та освоєння досвіду, накопиченого попередніми поколіннями.
В даний час досліджуються такі питання теорії колективу, як масове, групове і індивідуальне в колективі, проблема колективного целепологанія; формування соціальної спрямованості особистості та розвитку творчої індивідуальності членів колективу; ідентифікація і відособлення в колективі в їх єдності; педагогічного керівництва, самоврядування і саморегуляції; тенденції розвитку колективу, як суб'єкта виховання та ін
В основі згуртування дитячого колективу може лежати не тільки праця, а й спілкування, пізнання, гра та інші види діяльності, організації яких необхідно приділяти спеціальну увагу.
З причини того, що розробка цієї проблеми почалася дуже давно, і в ній було задіяно велику кількість педагогів і громадських діячів, літератури по даній темі достатньо.
Проблема: відсутність почуття колективізму у сучасних школярів.
Метою нашої дипломної роботи є: реалізація позакласних форм роботи сприяють формуванню почуття колективізму.
Об'єктом нашої дипломної роботи є: розвиток у школярів почуття колективізму і предметно-особистісних відносин.
Предмет: колективні форми позакласної роботи.
Завдання:
В· Аналіз теоретичних основ колективізму.
В· Розробити та реалізувати систему виховання колективізму у дітей 13 років.
В· Розкрити етапи розвитку колективу та міжособистісних відносин.
В· Дати характеристику методики формування колективізму у школярів.
В ході проробленої роботи ми висунули таку гіпотезу: формування почуття колективізму відбуватиметься ефективно в колективі школярів при дотриманні наступних умов:
В· Своєчасна діагностика міжособистісних відносин, моральної вихованості.
В· Облік індивідуальних особливостей дітей.
В· Наявність комплексної програми роботи.
В· Позитивний мікроклімат в колективі однолітків.
теоретичні основа Колективізм .
В§ 1. Колективізм як соціальне і психолого-педагогічне
явища.
Латинське слово В«КоллектівусВ» переводять по-різному - збіговисько, натовп, спільне зібрання, об'єднана група.
дивно, що воно стало дуже не чітким, ясно лише те, що колектив - це група людей.
Різні автори дають різні визначення колективу і колективізму.
Колектив - (від латинського слова collectivus - збірний) соціальна спільність людей, об'єднаної на основі громадської значущих цілей, спільних ціннісних орієнтацій, спільною діяльністю і спілкування.
У психології колектив - це контактні групи людей, що знаходяться в безпосередній взаємодії.
У педагогіці колектив - це організовані спільності дітей і дорослих.
У тлумачному словнику дається наступне визначення колективу: колектив - це група осіб, об'єднаних спільною працею, інтересами.
На основі аналізу свого досвіду А.С. Макаренко визначив, що колектив - це така група дітей, яку об'єднують спільні, мають суспільно цінний сенс мети і спільна діяльність, що організується для їх досягнення.
З поняття колектив з'явилося ще одне поняття - колективізм. Як і колектив, це поняття має кілька трактувань.
Колективізм (від латинського слова collectivus - збірний) - моральний принцип, який стверджує пріоритет інтересів і цілей колективу над устремлінням індивіда, і характеризує високий рівень групової згуртованості.
Зі словника російської мови: колективізм - принцип спільності, колективне початок (у праці, в якої діяльності і т.д.).
Таким чином, розглянувши різні підходи до визначення колективу можна зробити висновок, що єдиного поняття не існує.
Але можна сказати, що найбільш загальним визначенням колективу є:
Колектив - це така група дітей, яку об'єднують спільні мають суспільно цінний сенс мети і спільна діяльність, організована для їх досягнення.
Так позначив колектив А.С. Макаренко.
В§ 2. Проблема колективізму в теорії педагогіки.
Ідея колективізму виникла на самій ранній стадії розвитку людського суспільства, тому в цьому з'явилася крайня необхідність. Близько трьох мільйонів років тому з'явилися перші предки людини, і з тих пір почався процес розвитку та виховання, який, як і всі інші форми існування людини пробивався через жівотнообразние форми в умовах формування соціуму.
Переходу колективного способу життя до почуття колективізму сприяв працю. Праця приводила в рух всі природні сили людини і поступово люди зрозуміли, що колектив це єдино вірний шлях розвитку. У древніх громадах удосконалювалися колективно-групова господарська діяльність.
Загальна еволюція колективної діяльності вела до збільшення і різноманітністю харчового раціону, поліпшенню загальних умов життя. Стали з'являтися постійні стійбища, створювалися більш сприятливі умови росту чисельності дітей, подовження періоду дитинства, збереження життя працездатних людей похилого віку.
В турботі старших про підростаючому поколінні відбуваються якісні зміни, виховання дітей ставати колективною справою, а представники старшого покоління виступають у ролі педагогів. Відбувається зародження самих примітивних форм виховання, де головну роль грає навколишнє дитини соціальне середовище, в якій колектив є основною формою життя. Однак спеціально організоване виховання в ранніх періодах відсутня.
Життя в суворих умовах громади змушувала дітей рано дорослішати, до 13...
