Федеральне агентство з утворення
Кузбасская державна педагогічна академія
Фізико-математичний факультет
Кафедра методики викладання фізики
Курсова робота
Тема: В«Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання фізики В»
Зміст
Введення
1. Актуальні проблеми розвитку критичного мислення при вивченні фізики
1.1 Необхідність розвитку критичного мислення
1.2 Зміни в сучасній школі у зв'язку з В«інформаційним вибухом В»
1.3 Фізика як основа для розвитку критичного мислення
2. Формування критичного мислення
2.1. Поняття критичного мислення
2.2 Етапи формування критичного мислення
2.3 Способи формування критичного мислення
3. Спецкурс
3.1 Тематичний план спецкурсу з розвитку критичного мислення
3.2 Зміст уроків
Висновок
Додаток 1
Додаток 2
Список використаної літератури
Введення
"У щоденній навколишнього нас життя творчість є необхідна умова існування, і все, що виходить за межі рутини і в чому полягає хоч йота нового, зобов'язане своїм походженням творчому процесу людини ".
Л.С. Виготський
Рівень комп'ютеризації суспільства ХХI століття робить безкрайнє інформаційне поле доступним кожному. Без перебільшення можна сказати, що уміння своєчасно отримувати необхідну інформацію для прийняття, після її обробки та аналізу, відповідного рішення - ключ до успіху в кар'єрі та житті сучасного людини. На перший план виходить завдання розвитку критичності мислення. Зараз необхідно не тільки оволодіти інформацією, але й критично її оцінити, осмислити, застосувати. Зустрічаючись з новою інформацією, учні повинні вміти розглядати нові ідеї вдумливо, критично, з різних точок зору, роблячи висновки щодо точності і цінності даної інформації.
Вчити дітей так, щоб у них розвивалося критичне мислення, важче, ніж просто повідомляти їм окремі факти і закономірності. Наприклад, для розвитку вміння обгрунтовувати свої висновки і рішення, вчителі повинні зацікавити учнів незвичайними завданнями та матеріалами. [1]
У перебігу останніх 10 років в американських школах намагаються вчити дітей вчитися і критично мислити; індивідуалізувати навчання, враховуючи рівень дитини і властивий йому стиль навчання; створювати умови для самостійного, саморегулируемого - в плані рівня та темпів - вчення. При гарній організації навчання в таких групах діти переймаються духом співробітництва, а не суперництва у вченні [6, с.480-481]
Грунтуючись на всьому вищесказаному можна сміливо сказати, що проблема розвитку критичного мислення дуже актуальна сьогодні, а також буде актуальна і В«завтраВ». Так як технології не стоять на місці, і кожен новий день несе нам незліченну кількість нової інформації.
Отже, у своїй роботі мені необхідно отримати відповіді на питання: Наскільки розвивається критичне мислення в учнів сьогодні, яким чином його можна розвивати, які етапи формування критичного мислення? Метою мого дослідження можна позначити створення спецкурсу з фізики, спрямованого на розвиток критичного мислення в учнів.
Об'єктом дослідження є критичне мислення в учнів, а предметом дослідження - Розвиток критичного мислення на уроках фізики. Завданням свого дослідження я ставлю розробити спецкурс з фізики для учнів старших класів, спрямований на розвиток критичного мислення. Методом дослідження є аналіз методичної літератури, в тому числі електронних посібників.
1. Актуальні проблеми розвитку критичного мислення при вивченні фізики
1.1 Необхідність розвитку критичного мислення
Обсяг знань, який людина може засвоїти в період шкільної освіти, природно, обмежений як абсолютно, так і в ще більшому ступені щодо: сучасне стан науки і суспільства, динамічний соціальний прогрес, збільшення обсягу нової інформації різко скорочують частку знань, одержуваних людиною в період шкільної освіти по відношенню до інформації, необхідної йому для повноцінної діяльності в суспільстві, що змінюється. На перший план виходить завдання інтелектуального розвитку, і перш за все таких його компонентів, як інтелектуальна сприйнятливість, тобто здатність до засвоєння нової інформації, і інтелектуальна рухливість, гнучкість мислення, що є в сучасному суспільстві істотною умовою щодо безболісної адаптації людини до мінливих життєвих обставин.
Мета конкретної людини складається по суті, в тому, щоб зайняти в суспільстві положення, яке дає можливість максимально розкрити свої творчі можливості і забезпечує одночасно адекватну оцінку його внеску в розвиток суспільства, належну повагу з боку суспільства до його особистості як до самостійної цінності. Ніколи раніше система освіти не готувала учнів до таких динамічним змінам.
Оскільки всі більше і більше суспільство ставати на шлях переходу до ринкової економіки та демократичному суспільству перед педагогами стало питання: як найкраще підготувати учнів до демократичної і економічно продуктивного життя? Для учнів же центральним завданням є навчитися ефективно, знаходити знання і критично мислити. Вони повинні вміти сприймати нову інформацію, ретельно і критично її досліджувати. А також вміти врівноважувати у своїй свідомості різні точки зору, вміти піддавати ідею м'якому скепсису, перевіряти окремі ідеї на можливість їх використання. [3]
Крім того, вчені вважають, що більше двадцяти п'яти відсотків тих видів діяльності, які будуть затребувані в XXI сторіччі, сьогодні ще не існують, а ті, які зараз є, суттєво зміняться. Тому людям будуть потрібні абсолютно нові знання та навички. Першопричиною цих проблем став інформаційний вибух і технологічний вибухи в сфері інформаційного забезпечення, які спровокували екстраординарне виробництво інформації. З технологією CD-ROM і Інтернету великі обсяги інформації (наприклад, найвідоміші бібліотеки і всілякі банки даних) стали доступними для всіх бажаючих. [3]
1.2 Зміни в сучасній школі у зв'язку з В«Інформаційним вибухомВ»
Всі, сказане в попередньому розділі приводить до думки, що за період навчання в школі вже неможливо буде передати дітям ту кількість знань, яке знадобитися їм протягом усього життя. Конкретна інформація, яку ми можемо дати нашим дітям, становить лише невелику частину будь-якої області знань. Які зміни у зв'язку з цим очікують нашу школу?
Давно відмічено, що в процесі навчання, як правило, школярі лише "вбирають" в себе нову інформацію - форми же їх активності відрізняються монотонністю, а джерела навчання не відрізняються різноманітністю. І якщо дитина залишається пасивним на уроці день у день, з тижня в тиждень, то розвиток його пізнавальних здібностей обмежується лише простим відтворенням змісту предмета. Як правило, і вчитель задає частіше стереотипні питання, спрямовані на відтворення матеріалу уроку. На те, щоб учні могли висловити свою думку, не залишається часу.
В результаті, більша частина школярів, часто не розуміє того, що чує, про що читає та навіть того, що їм кажуть. Від учнів очікується лише вміння "переварювати", запам'ятовувати інформацію; вони зараз не розвивають активне, зацікавлене, критичне ставлення до реальності, - тому мотивація до навчання відсутня. Внаслідок цього треба міняти рішення радикальним чином змінити форму ведення уроків. Так чи інакше, але спілкування на традиційному уроці мало сприяє пробудженню мотивації учнів.
Тому педагоги докладають величезних зусиль для вдосконалення процесу навчання: учні повинні набувати в школі ті знання і вміння, які вони змогли б використовувати в реальному житті. Безумовно, що знання мають цінність тільки тоді, коли інформація критично осмислена, творчо перероблена і застосовується в різних вид...