ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Теоретичні основи розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури
1.1 Розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку
1.2 Педагогічні умови розвитку логічного мислення у молодших школярів
1.3 Система роботи в початковій школі з формування логічного мислення в процесі малювання з натури
Глава 2. Дослідно-експериментальна робота з розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури
2.1 Діагностика рівнів сформованості логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку
2.2 Реалізація умов розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку в процесі малювання з натури
Висновок
Бібліографія
Додатка
Введення
Необхідною умовою якісного оновлення суспільства є множення його інтелектуального потенціалу. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від побудови освітнього процесу. Більшість існуючих освітніх програм орієнтовано на передачу навчаним суспільно необхідної суми знань, на їх кількісний приріст, на відпрацювання того, що дитина вже вміє робити. Однак уміння використовувати інформацію визначається розвиненістю логічних прийомів мислення і, в ще більшій мірі, ступенем їх оформлене систему. Потреба в цілеспрямованому формуванні логічного мислення в процесі вивчення конкретних освітніх дисциплін вже усвідомлюється психологами та педагогами.
Робота над розвитком логічного мислення дитини йде без усвідомлення значущості психологічних прийомів і засобів у цьому процесі. Це призводить до того, що більшість учнів не опановують прийомами систематизації знань на основі логічного мислення навіть у старших класах школи, а ці прийоми необхідні вже молодшим школярам: без них не відбувається повноцінного засвоєння матеріалу
. У молодшому шкільному віці діти мають значними резервами розвитку. З надходженням дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх його пізнавальних процесів. Саме молодший шкільний вік є продуктивним у розвитку логічного мислення. Це пов'язано з тим, що діти включаються в нові для них види діяльності і системи міжособистісних відносин, вимагають від них наявності нових психологічних якостей.
Проблемами розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку займалися багато зарубіжні (Ж. Піаже, Б. Інельдер, Р. Гайсон, Ф. Тайсон та ін) і вітчизняні (П. П. Блонський, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, П. Я. Гальперін, А. Н. Леонтьєв, А. Р. Лурія, П. І. Зінченко, А. А. Смирнов, Б. М. Величковський, Г. Г. Вучетич, З. М. Істоміна, Г. С. Овчинников та ін) дослідники.
Проблема полягає в тому, що учням початкової школи для повноцінного засвоєння матеріалу потрібні навички логічного аналізу. Проте дослідження показують, що навіть в 4 класі лише незначний відсоток учнів володіє прийомами порівняння, підведення під поняття, виведення наслідків і т.п. Вчителя початкової школи у першу чергу часто використовують вправи тренувального типу, засновані на наслідуванні, не вимагають мислення.
Одним з видів такої діяльності, де розвиваються елементи логічного мислення, є малювання. У процесі малювання відбувається розвиток дитини його пізнавальних процесів, в процесі малювання з натури відбувається пізнання дитиною таких понять як колір, об'єм, простір і т.д.
Методика викладання малювання в загальноосвітніх установах на даний час розвивається дуже інтенсивно. Багато цікавих розробок у таких авторів як Е.І. Кубишкіна, Н.М. Сокольникова, Є.В. Шорохов, А.С. Хворостів, Т.Я. Шпікалова та ін Ними створені навчально-методичні та наочні посібники по малюнку, композиції і т.д. Вперше за багато років вийшли підручники з образотворчого мистецтву для початкової та середньої школи.
Все це і зумовило актуальність теми дослідження.
При вивченні психолого-педагогічної літератури нами було виявлено протиріччя між необхідністю розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку в процесі малювання та відсутністю методичних розробок з розвитку логічного мислення у молодших школярів у процесі малювання з натури.
Виявлене протиріччя дозволило визначити проблему дослідження: вивчення можливостей розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури.
Дана проблема дозволила сформулювати тему дослідження: В«Розвиток логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури В».
Об'єкт дослідження: логічне мислення молодших школярів.
Предмет дослідження: педагогічні умови розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури.
Мета дослідження: теоретично виявити і шляхом дослідно-експериментальної роботи перевірити ефективність розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури.
Вивчення психолого-педагогічної літератури з теми дослідження дозволило висунути таку гіпотезу: передбачається, що розвиток логічного мислення на уроці малювання з натури буде ефективним, якщо використовувати різноманітні прийоми малювання, давати дітям завдання, що дозволяють розвивати логічне мислення і т. д.
В Відповідно до мети і гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання:
1. Вивчити теоретичні основи розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури.
2. Розглянути педагогічні умови розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі малювання з натури.
3. Розробити та апробувати комплекс уроків, спрямованих на розвиток логічного мислення у процесі малювання з натури.
Теоретико-методологічна основа дослідження: теоретичні дослідження психічних процесів молодших школярів Л.С. Виготського, М.А. Холодного, М.М. Поспєлова, Д.Б. Ельконіна, Л.Ф. Тихомирової та інших; методичні рекомендації розвитку логічного мислення в роботах С.Л. Рубінштейна, Ж. Піаже, Л.М. Фрідмана, Н.А. Підгорецького; теорії розвитку логічного мислення П.П. Блонського, О.В. Брушлинского, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидов, А.В. Запорожець, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєва, А.Р. Лурія, О.І. Мещерякова, Н.А. Менчинской, Д.Б. Ельконіна, З.А. Зак, А.М. Матюшкіна та інших.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані наступні методи дослідження: вивчення та аналіз психолого-педагогічної, методичної та навчальної літератури з проблеми дослідження; педагогічні спостереження, тестування; проведення педагогічного експерименту, кількісна обробка та якісна інтерпретація експериментальних даних, статистична обробка отриманих даних.
Дослідно-експериментальна база дослідження: МОУ Утінская ЗОШ. В експерименті брали участь учні 4 В«АВ» та 4 В«БВ» класів.
Дослідження проводилося в три етапи.
Перший етап - Постановочний (01.02.10 - 01.03.10) - вибір і осмислення теми. Вивчення психолого-педагогічної літератури, постановка проблеми, формулювання мети, предмета, об'єкта, завдань дослідження, постановка гіпотези.
Другий етап - Власне-дослідний (02.03.10 - 02.04.10) - розробка комплексу заходів та їх систематичне проведення, обробка отриманих результатів, перевірка гіпотези.
Третій етап - Интерпретационно-оформлювальний (03.04.10 - 03.05.10) - обробка та систематизація матеріалу.
Наукова новизна дослідження: дослідження полягає в тому, що вперше експериментально перевірено ефективність розвитку логічного мислення молодших школярів в процесі малювання з натури.
Практична значимість полягає в тому, що висновки та результати курсової роботи можуть бути використані в навчально-виховному процесі загальноосвітніх установ.
Структура і обсяг роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновку, бібліографічного списку, що включає 37 найменувань, додатки (4). Робота включає таблиці (2), ілюстрована малюнками (2). Загальний обсяг...
