Зміст
Введення
Глава 1. Мислення
1.1 Основні закономірності розвитку мислення
1.2 Види мислення
1.3 Етапи розумової діяльності і ознаки її розвитку
Глава 2. Розвиток логічного мислення при вивченні розділу В«Основи алгоритмізаціїВ»
2.1 Формування понять
2.2 Розвиток алгоритмічного мислення в процесі вивчення теми В«ЦиклиВ»
Висновок
Список використаних джерел
Додаток 1
Додаток 2
Введення
Сучасні професії, пропоновані випускникам навчальних закладів, стають все більш інтелектомісткого.
Інформаційні технології, що пред'являють високі вимоги до інтелекту працівників, займають лідируюче положення на міжнародному ринку праці. Але, якщо навички роботи з конкретним технічним пристроєм можна придбати безпосередньо на робочому місці, то мислення, не розвинене у визначені природою терміни, таким і залишиться.
Тому для підготовки дітей до життя в сучасному інформаційному суспільстві в першу чергу необхідно розвивати логічне мислення, здатність до аналізу (вичлененню структури об'єкта, виявлення взаємозв'язків, усвідомлення принципів організації) і синтезу (Створення нових схем, структур і моделей).
Новий зміст навчання вимагає від учителя розробки нової методики, яка забезпечувала б не тільки повідомлення учням все зростаючого обсягу знань, але ще й більш швидкі темпи сприйняття, переробки і засвоєння наукової інформації, вироблення вміння самостійно поповнювати і здобувати нові знання, критично осмислювати їх.
Інформатика - одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби отримання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації.
Перед курсом основ інформатики, як загальноосвітнім навчальним предметом, варто комплекс навчально-виховних завдань, які визначаються специфікою її внеску у вирішення основних завдань загальної освіти людини.
1. Формування основ наукового світогляду. В даному випадку формування уявлень про інформації (інформаційних процесах) як одного з трьох основоположних понять: речовини, енергії, інформації, на основі яких будується сучасна наукова картина світу.
2. Розвиток теоретичного, творчого мислення, а також формування нового типу мислення, так званого операційного (модульно-рефлексивного) мислення, спрямованого на вибір оптимальних рішень.
Багато в чому роль навчання інформатики у розвитку мислення зумовлена ​​сучасними розробками в області об'єктивно-орієнтованому моделюванні та проектуванні, спирається на властиве людині понятійне мислення.
Уміння для будь предметної області виділити систему понять, представити їх у вигляді сукупності атрибутів і дій, описати алгоритм дій і схеми логічного висновку (Тобто те, що відбувається при інформаційно-логічному моделюванні) покращує орієнтацію людини в цій предметній області і свідчить про його розвиненому логічному мисленні.
З найпростішими В«ПрообразамиВ» інформаційно-логічного моделювання людина має справу навіть в бескомпьютерном побуті: кулінарний рецепт, керівництво по експлуатації пилососа - все це спроби дати опис реального об'єкта або процесу. Чим точніше опис, чим легше з ним мати справу іншій людині. Чим більше в ньому помилок і невизначеностей, тим більше простору для В«творчих осяяньВ» виконавця і тим вище вірогідність неадекватного результату.
У галузі інформатики кінцевим споживачем подібного опису стає не людина, а комп'ютер, позбавлений інтуїції і осяянь. Тому опис має бути формувати, тобто складеним з дотриманням певних правил.
Таке формалізоване опис і є інформаційно-логічною моделлю.
Вивчення курсу інформатики передбачає вироблення в учнів логічного мислення і розв'язання задачі з використанням алгоритмічного та евристичного підходів, із застосуванням обчислювальної техніки в якості засобу автоматизації роботи з інформацією.
Отже, розвиток логічного мислення учнів - одне з важливих і актуальних проблем педагогічної науки та практики навчання в школі.
Метою даної роботи є дослідження існуючих прийомів розумової діяльності учнів на уроках інформатики.
В ході дослідження перед автором були поставлені наступні завдання:
вивчити основні закономірності розвитку мислення учнів загальноосвітніх шкіл;
провести класифікацію різних видів мислення, використовуваних учнями в залежності від поставленої перед ними завдання;
виділити основні етапи вирішення проблемної ситуації;
провести огляд основних типів завдань для розвитку логічного мислення на уроках інформатики.
Глава 1. Мислення
1.1 Основні закономірності розвитку мислення
Розвивальне навчання в широкому сенсі слова означає сукупне формування розумових, вольових і емоційних якостей особистості, що сприяють її самоосвіті, тісно пов'язаному з удосконаленням процесу мислення: тільки самостійно осмислюючи навчальну або життєве завдання, школяр виробляє свій власний спосіб розумової діяльності, знаходить індивідуальний стиль роботи, закріплює навички користування розумовими операціями. [1]
У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється спеціальному формуванню мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних умінь, інакше кажучи, навчанню розумовим діям, прийомам пізнавального пошуку.
У завдання мислення входить правильне визначення причин і наслідків, які можуть виконувати функції один одного залежно від умов і часу.
До прийомів розумової діяльності відносяться аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація. Основними є аналіз і синтез. Решта ж - Похідні від перших двох. Які з цих логічних операцій застосує людина, залежатиме від завдання і від характеру інформації, яку він піддає розумовій переробці. [2]
Аналіз - це уявне розкладання цілого на частини або уявне виділення з цілого його сторін, дій, відносин.
Синтез - зворотний аналізу процес думки, це - об'єднання частин, властивостей, дій, відносин в одне ціле. Аналіз та синтез - дві взаємозв'язані логічні операції. Синтез, як і аналіз, може бути як практичним, так і розумовим.
Аналіз і синтез сформувалися в практичній діяльності людини. У трудовій діяльності люди постійно взаємодіють з предметами і явищами. Практичне освоєння їх і привело до формування розумових операцій аналізу і синтезу.
Порівняння - це встановлення подібності та відмінності предметів і явищ. Порівняння засноване на аналізі. Перш ніж порівнювати об'єкти, необхідно виділити один або декілька ознак їх, по яким буде вироблено порівняння.
Порівняння може бути одностороннім, або неповним, і багатобічним, або більш повним. Порівняння, як аналіз і синтез, може бути різних рівнів - поверхневе і глибоке. В цьому випадку думка людини йде від зовнішніх ознак схожості і відмінності до внутрішніх, від видимого до прихованого, від явища до сутності.
Абстрагування - це процес уявного відвернення від деяких ознак, сторін конкретного з метою кращого пізнання його. Людина подумки виділяє яку-небудь ознаку предмета і розглядає його ізольовано від всіх інших ознак, тимчасово відволікаючись від них. Ізольоване вивчення окремих ознак об'єкту при одночасному відверненні від всіх інших допомагає людині глибше зрозуміти сутність речей і явищ. Завдяки абстракції людина змогла відірватися від одиничного, конкретного і піднятися на найвищий ступінь пізнання - наукового теоретичного мислення.
Конкретизація - процес, зворотний абстрагуванню і нерозривно пов'язаний з ним. Конкретизація є повернення думки від загального і аб...
