Зміст
Введення
Глава 1. Розумовий розвиток дітей в процесі ознайомлення з природою
1.1 Особливості мислення дітей 6 - 7 років
1.2 Особливості мислення дітей 6 - 7 років у зв'язку з екологічною освітою
1.3 Організація педагогічного процесу
Глава 2. Вплив ігор природознавчого характеру на розумовий розвиток дітей
2.1 Розвиток інтересу дітей до природи через гру
2.2 Вплив дидактичних ігор на розумовий розвиток дітей 6 - 7 років
Висновок
Список літератури
Введення
Безперервно зростаючий потік інформації, а також погляд на освіту як на засіб розширення можливостей розвитку особистості, визначили в Росії нове напрямок політики суспільного дошкільної освіти. Замість адаптивно-інструктивної моделі виховання, коли пріоритетною метою виховного процесу є формальне засвоєння дитиною суми знань і умінь, виховні установи орієнтуються на пошуково-діяльнісну модель, при якій створюються умови для пізнання дітьми картини світу за допомогою творчої діяльності.
Світ входить в життя дітей поступово. Спочатку дитина пізнає те, що оточує його будинку, в дитячому садку. З часом його життєвий досвід збагачується. Чималу роль у цьому відіграють щоденні враження від спілкування з людьми, світосприйняття дитини визначається і тією інформацією, яку він отримує по радіо і телебаченню. Дошкільнику не властива споглядальність, він прагне до активної взаємодії з навколишнім його середовищем. Безпосередній контакт дитини з доступними йому предметами дозволяє пізнати їх відмінні особливості. Але це ж породжує у дитини і безліч питань. Значить, світ, відкривши свої таємниці, пробуджує допитливість у дитини, бажання дізнатися більше.
У вихованні мислення дошкільника основне значення мають педагогічні впливу, спрямовані на розвиток образного мислення, збільшення його абстрактності і узагальненості, озброєння дітей способами використання образних засобів (наочних моделей) для самостійного вирішення розумових завдань. Розвиваюче значення дошкільного навчання може бути істотно посилена, якщо в його ході спеціально знайомити дітей з новими видами наочних моделей і, головне, вчити дітей активному моделюванню, тобто самостійного побудові та використанню наочних моделей в різних видах діяльності. Таке навчання може починатися вже в молодшому дошкільному віці.
Враховуючи, що провідною діяльністю в дошкільному дитинстві є гра, стає особливо важливим збагачення змісту картини світу у дошкільнят, організоване в процесі підготовки і проведення гри. Завдяки грі діти засвоюють культурні норми, способи індивідуальної та групової поведінки.
Задовольнити дитячу допитливість, залучити дитину в активне освоєння навколишнього світу, допомогти йому оволодіти способами пізнання зв'язків між предметами і явищами дозволить гра.
Дослідженням даної проблеми займалися Люблінська А.А., Венгер Л.А., Мухіна В.С., Виноградова Н.Ф., Аванесова В.М., Миколаєва С.М., Урадовскіх Г.В., Фрейдкін Н.С. та ін
Об'єктом дослідження курсової роботи є розумовий розвиток дітей 6 - 7 років.
Предметом дослідження - дидактичні ігри природознавчого характеру, що впливають на розумовий розвиток дітей 6 - 7 років.
Таким чином, метою курсової роботи є аналіз впливу дидактичних ігор природознавчого характеру на розумовий розвиток дітей.
У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити наступні завдання:
- вивчити літературу по темою дослідження;
- на основі аналізу літератури визначити особливості розвитку мислення дітей 6 - 7 років;
- проаналізувати особливості розвитку інтересу до природи у дошкільнят 6 - 7 років;
- обгрунтувати вплив дидактичних ігор на розумовий розвиток дітей 6 - 7 років.
Методом дослідження даної курсової роботи є метод теоретичного аналізу літератури.
Глава 1. Розумовий розвиток дітей в процесі ознайомлення з природою
1.1 Особливості мислення дітей 6 - 7 років
У дітей старшого дошкільного віку вже сформована досить висока компетентність в різних видах діяльності і у сфері стосунків. Ця компетентність проявляється, перш за все, в здатності приймати власні рішення на основі наявних знань, умінь і навичок.
У дитини розвинене стійке позитивне відношення до себе, впевненість у своїх силах. Він в змозі виявити емоційність і самостійність у вирішенні соціальних і побутових завдань,
При організації спільних ігор використовує договір, вміє враховувати інтереси інших, в деякій мірі стримувати свої емоційні пориви.
Розвиток довільності і вольового початку виявляється в умінні слідувати інструкції дорослого, дотримуватися ігрових правил. Дитина прагне якісно виконати якесь завдання, порівняти зі зразком і переробити, якщо щось не вийшло.
Спроби самостійно придумати пояснення різних явищ свідчить про новий етап розвитку пізнавальних здібностей. Дитина активно цікавиться пізнавальної літературою, символічними зображеннями, графічними схемами, робить спроби використовувати їх самостійно.
У старшого дошкільника уяву потребує опори на предмет в меншою мірою, ніж на попередніх етапах розвитку. Воно переходить у внутрішню діяльність, яка проявляється в словесній творчості (лічилки, дражнилки, вірші), у створенні малюнків, ліплення і т. д.
Дітям старшого дошкільного віку властива перевага суспільно значимих мотивів над особистісними. Відбувається поступове дозвіл протиріччя між егоцентризмом і колективістської спрямованістю особистості на користь децентрації. У процесі засвоєння моральних норм і правил формується активне ставлення до власного життя, розвивається емпатія, співчуття.
Самооцінка дитини старшого дошкільного віку достатньо адекватна, більш характерно її завищення, ніж заниження. Дитина більш об'єктивно оцінює результат діяльності, ніж поведінка.
У 6-7 років розвивається наочно-образне мислення з елементами абстрактного. Тим не менш, дитина ще відчуває труднощі в зіставленні відразу декількох ознак предметів, у виділенні найбільш суттєвого в предметах і явищах, в перенесенні засвоєних навичок розумової діяльності на рішення нових завдань [15, с.77].
Здатність до використанню в мисленні модельних образів, яка починає складатися у дітей трьох-чотирьох років, стає в старшому дошкільному віці основою розуміння різних відносин предметів, дозволяє дітям засвоювати узагальнені знання і застосовувати їх при вирішенні нових розумових завдань. Ця здатність проявляється, зокрема, в тому, що діти легко і швидко розуміють схематичні зображення, пропоновані дорослими, і з успіхом користуються ними. Починаючи з п'яти років, дошкільнята навіть без спеціального пояснення розуміють, що таке план кімнати, і, користуючись відміткою в плані, знаходять в кімнаті захований предмет. Вони добре впізнають предмети на схематичних зображеннях, успішно користуються схемою шляху і т. п.
Л.А. Венгер говорить про те, що в організації засвоєння старшими дошкільниками знань про простір, про явища живої і неживої природи, у навчанні їх засадам математики грамоти та в інших видах навчання особливо ефективним виявляється використання наочних моделей [4, с.216].
Наочне зображення основних відносин кожної з цих областей дійсності дозволяє дітям, користуючись образним мисленням, засвоювати ці відносини в абстрактній і узагальненій формі, а потім застосовувати отримані подання до окремих випадків. Діючи з наочними моделями, діти легко розуміють такі відносини речей і явищ, які вони не в змозі засвоїти ні на основі словесних пояснень, ні при діях з реальними предметами. Так, при навчанні математики модель кількісних відносин допомагає дітям відокремити ці відносини від інших властивостей предметів (їх форми, величини, кольору, розташування в просторі і т. п.) і засвоїти уявлення про число, а модель відносини част...
