Зміст
Введення
Глава I. Психолого-педагогічні аспекти розвитку мислення
1.1 Мислення з точки зору психології та педагогіки
1.2 Ситуативна мислення молодшого школяра
1.3 Відмітні особливості ранніх форм дитячого мислення
1.4 Психолого-педагогічні проблеми розвитку мислення та особистості учнів в умовах інформатизації освіти
Глава II. Методика розвитку алгоритмічного мислення молодших школярів на уроках інформатики
2.1 Алгоритмічне мислення і методи його розвитку
2.2 Комп'ютерні програмні засоби, розвиваючі алгоритмічне мислення
2.3 Методика рішення алгоритмічних задач
2.4 Методичні рекомендації до вирішення алгоритмічних завдань у початковій школі
Висновок
Бібліографічний список
Введення
У сучасному світі інформатика розглядається як найважливіший компонент загальної освіти, що грає значиму роль у формуванні цілісного світогляду, системно-інформаційної картини світу, навчальних та комунікативних навичок, основних психічних якостей особистості учнів.
Інформатика в початковій школі представлена ​​з 2002/2003 навчального року як окремий предмет, що володіє власною методикою вивчення, має свою структуру і зміст, нерозривно пов'язані з мінімумом змісту предмета "Інформатика та інформаційні технології "основної школи.
В даний час діти не просто повинні знати про існування комп'ютера, а повинні мати уявлення про нього, вміти працювати, користуватися технікою. Введення з 1 класу предмета інформатики надає можливість розповісти дітям про комп'ютер, показати весь спектр його можливостей, підготувати дітей до роботи на ЕОМ. Вважається можливим навчання дітей інформатиці у віці з 6 років, якщо це навчання не обмежує творчих здібностей дітей.
Поява інформатики в початковій школі цілком природно, якщо врахувати, що саме у віці учнів початкової школи у дітей складається стиль мислення. Саме тут доречна постановка і вирішення педагогічної задачі (формування операційного стилю мислення учнів, що готуються до виходу з школи в світ інформаційного суспільства).
Одним із завдань пропедевтичного курсу "Інформатики" - напрям на формування алгоритмічного мислення. Освоюючи цей курс, молодші школярі повинні набути таких навичок і вміння, як: уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, абстрагувати, бачити структурні, ієрархічні та причинно-наслідкові зв'язки. Так як ці уміння є також і загальними навчальними, то вчителі відзначають, що при вивченні курсу "Інформатики" учні краще встигають матеріал і по інших дисциплін.
Проблема: якими ж способами слід розвивати алгоритмічне мислення учнів молодших класів при вивченні інформатики.
Об'єкт: алгоритмічне мислення.
Предмет: розвиток алгоритмічного мислення на уроках інформатики.
Гіпотеза: Якщо в процесі навчання інформатики включати аналіз і рішення алгоритмічних задач, то у молодших школярів можна забезпечити більш високий рівень розвитку алгоритмічного мислення.
Мета: дослідження способів розвитку алгоритмічного мислення у молодших школярів на уроці інформатики.
Завдання:
розглянути мислення з психолого-педагогічної точки зору;
вивчити особливості ранніх форм дитячого мислення;
вивчити методи рішення алгоритмічних задач;
дослідити способи розвитку алгоритмічного мислення на уроках інформатики.
Глава I. Психолого-педагогічні аспекти розвитку мислення
1.1 Мислення з точки зору психології та педагогіки
Одним із завдань пропедевтичного курсу інформатики є розвиток алгоритмічного та логічного мислення.
Мислення - це найбільш узагальнена і опосередкована форма психічного відображення, що встановлює зв'язки і відносини між пізнавальними об'єктами.
Мислення радикально розширює можливості людини в його прагненні до пізнання всього навколишнього ширше, аж до невидимого. Людина не тільки сприймає навколишній світ, але і хоче його зрозуміти. Зрозуміти - це, значить, прінікнуть в суть предметів і явищ, пізнати найголовніше, суттєве в них. Розуміння забезпечується найбільш складним пізнавальним психічним процесом, який називається мисленням. У своєму становленні мислення проходить дві стадії допонятійного і понятійну . Допонятійного мислення це початкова стадія розвитку мислення у дитини, коли його мислення має іншу, ніж у дорослих, організацію; судження дітей - одиничні, про даному конкретному предметі. При поясненні будь-чого все зводиться ними до приватному, знайомому. Більшість суджень - судження за подібністю, або судження за аналогією, оскільки в цей період у мисленні головну роль грає пам'ять. Самая рання форма докази - приклад. Враховуючи цю особливість мислення дитини, переконуючи його або що-небудь, пояснюючи йому, необхідно підкріплювати свою мова наочними прикладами.
При нормальному розвитку спостерігається закономірна заміна мислення допонятійного, де компонентами служать конкретні образи, мисленням понятійним (абстрактним), де компонентами служать поняття і застосовуються формальні операції. Понятійне мислення приходить не відразу, а поступово, через ряд проміжних етапів. Так, Виготський Л.С. виділяв п'ять етапів у переході до формування понять. Перший - дитині 2-3 роки - проявляється в тому, що при проханні покласти разом будь-які, вважаючи, що ті, які покладені поруч, і є відповідні один одному предмети, дитина складає разом будь-які, вважаючи, що ті, які покладені поруч, є відповідні - це синкретизм дитячого мислення. На другому етапі - діти використовують елементи об'єктивного подібності двох предметів, але вже третій предмет може бути схожий тільки на один з першої пари - виникає ланцюжок попарного подібності. Третій етап проявляється в 7-10 років, коли діти можуть об'єднати групу предметів за подібністю, але не можуть усвідомити і назвати ознаки, характеризують цю групу. І, нарешті, у підлітків 11-14 років з'являється понятійне мислення, проте ще недосконале, оскільки первинні поняття сформовані на базі життєвого досвіду і не підкріплені науковими даними. Досконалі поняття формуються на п'ятому етапі, в юнацькому віці, коли використання теоретичних положень дозволяє вийти за межі власного досвіду. Отже, мислення розвивається від конкретних образів до досконалим поняттям, позначеним словом. Поняття спочатку відображає подібне, незмінне в явищах і предметах.
Існує безліч класифікацій видів мислення.
За формою виділяють 3 види мислення:
наочно - дійове мислення - вид мислення, що спирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення ситуації в процесі дій предметами;
наочно - образне мислення - Вид мислення, що характеризується опорою на уявлення та образи; функції образного мислення пов'язані з наданням ситуації змін до них, які людина хоче отримати в результаті своєї діяльності, перетворюючої ситуацію;
словесно-логічне мислення - Вид мислення, здійснюваний за допомогою логічних операцій з поняттями. Розрізняють теоретичне і практичне, інтуїтивне і аналітичне, реалістичне і артистичне, продуктивне і репродуктивне мислення.
2) За характером вирішуваних завдань бувають:
теоретичне - це мислення на основі міркування умовиводів;
практичне - це мислення на основі перетворення матеріальних предметів.
3) За ступенем розгорнення виділяють два види:
дискурсивне - це опосередковане повне логічне міркування (більш розвинене мислення);
інтуїтивне - на основі безпосередніх сприйнять предметів і явищ навколишнього світу (менше розвинене мислення).
4) За ступенем новизни і оригінальності виділяються два види : репродуктивне (відтворення) та продуктивне (творче) мисле...
