План
Введення
ГЛАВА 1. Робота ДОП з родиною з розвитку у дітей математичних уявлень
В§ 1. Особливості психологічного розвитку дітей в перші роки життя
В§ 2. Вплив сім'ї на розвиток математичних уявлень дошкільників
Висновок
Література
Додаток
Введення
Дошкільний вік - це початок всебічного розвитку і формування особистості. Програми дошкільних освітніх установ передбачають фізичний, розумовий, моральне, трудове, естетичне виховання дітей. При цьому у всіх варіантах програм найсерйознішу увагу звертається на ігрову діяльність дошкільника: В«Завдання навчання дітей первісним математичним знанням та думок полягає в тому, щоб виділити найбільш суттєві з них, які забезпечували б загальний розвиток здібностей до самостійного знаходженню зв'язків в засвоюваних знаннях і уміннях В». [1] Оскільки у виховній філософії пріоритет залишається за сімейною системою цінностей, було б неправильно рекомендувати конкретні рішення або відповіді на часті запитання. Що можна рекомендувати-так це продуктивні загальні підходи до вирішення проблемних ситуацій і максимально можливу інформованість в будь проблемної сфері, що означає знайомство з багатьма джерелами і їх вибір з погляду застосовності до конкретної ситуації або особистості
Враховуючи актуальність і складність навчання елементарним математичним знанням важливо співпраця ДОП і батьків малюків. У роботі аналізується психологічна робота ДОП з сім'ями з розвитку у дітей математичних уявлень
ГЛАВА 1. Робота ДОП з родиною з розвитку у дітей математичних уявлень
В§ 1. Особливості психологічного розвитку дітей в перші роки життя
Викликає глибоке занепокоєння педагогів та психологів, що займаються розвитком та вихованням маленьких дітей і знаючих, до яких несприятливим психологічним наслідків призводить відсутність інтелектуальної стимуляції та психолого-педагогічної підтримки малюків в цей дуже важливий період їхнього життя
Як же підвести дітей до розуміння математичних взаємозв'язків і взаємозалежностей, до формуванню найпростіших математичних понять? Як і на коком розвитку вони можуть бути використані: В«У процесі різноманітної перцептивної і продуктивної діяльності у дітей раннього віку починають формуватися уявлення про навколишній їхній світ: про різних ознаках і властивостях предметного світу - кольорі, формі, величині, про просторове розташування предметів, про їх кількість, а також про відносини людей до самої дитини, один до одного, до оточуючих речам і т.д.) Поступово накопичується сенсорний досвід, який є основою формування елементарних математичних уявлень і перших понять В»[2]
Своєрідність навчання математичним знанням закладено ще в ранньому дитинстві дитини, коли він знайомиться з сукупностями предметів, безліччю звуків, рухів, сприймаючи їх різними аналізаторами, порівнює їх за сукупністю, розрізняє за кількістю. І як проходить процес навчання залежить в першу чергу від батьків - дитина оволодіває способами встановлювати рівність і нерівність множин, вчиться називати кількості словом - числівником. На основі формування уявлень про невизначеному кількості елементів.
Далі дитина починає розрізняти предмети за розміром, кольором, формою і просторовому розташуванню і іншими ознаками. Наслідуючи дорослих він намагається примітивно вимірювати предмети, спочатку накладаючи одне на інше, потім на око, а за допомогою батьків і інших умовно прийнятих вимірювань.
Таким чином створюються передумови для того, щоб спираючись на чуттєво-дієві сприйняття, діти навчилися не тільки розпізнавати будь величини, але і правильно відображати свої подання і сприйняття про слово, користуючись відповідними позначеннями, наприклад більше - менше; ширше - вже, вище - нижче, товще - тонше і т.д., відрізняючи ці лінійні зміни від змін загального обсягу - така диференціювання цілком доступна для дітей дошкільного віку за умови належного керівництва дорослими.
Як тільки дитина починає пересуватися, він дійсно знайомиться з простором і просторовими відносинами між речами: він то наближається до цікавлять його речам, то віддаляється від них. Виявляється одні предмети знаходяться перед дитиною, інші - позаду нього або праворуч, або ліворуч. Керівництво батьками і працівниками ДОП дозволяє маляті рано освоїти значення таких слів, як ближче - далі і тому подібне. Дитина і сам практично орієнтується в просторовому розташуванні предметів, і під керівництвом дорослого вчиться і словесно визначати їх місцеположення спочатку по відношенню до себе, а потім і по відношенню до інших предметів: В«Важливо активізувати і збагачувати виховні уміння батьків, підтримувати їх упевненість у власних педагогічних можливостях В»[3]
З часом у дитини створюється елементарне уявлення про близькому і далекому просторі, хоча і вельми конкретне: магазин - близько, а бабуся живе дуже далеко. Спираючись на власні конкретні уявлення, в результаті особистого досвіду і навчання дорослими, дитина поступово приходить до ширших узагальнень; у старшому дошкільному віці мірилом простору.
Діючи з предметами, маленька дитина рано починає розуміти і їх просторові відносини: хусточку він прибрав до кишені, ляльку посадив за стіл.
Діти запозичують з мови оточуючих прийменники та прислівники, що відображають просторові відносини між речами, але узагальнене значення цих прийменників та прислівників стають предметом їх особливої вЂ‹вЂ‹уваги й осмислювання тільки в результаті навчання.
Весь розпорядок життя дітей і дорослих є передумовою формування у дитини почуття часу і уміння користуватися наступними словами: пора, рано, зараз. Ці слова тимчасових позначень інтенсивно розвивається в процесі спілкування і діяльності дитини на протягом раннього та дошкільного віку. Малюк починає цікавитися значенням слів вчора, сьогодні, що дозволяє дорослому познайомити його з плинністю, тривалістю, періодичністю часу, тобто розвивати почуття часу. Само слів час походить від давньоруського час, що означає обертання. Минуле, сьогодення і майбутнє пов'язані між собою таким чином, що вони не можуть помінятися місцями. Властивість необоротності часу, протікання часу в одному напрямку є вираз вічного розвитку природи і суспільства по висхідній лінії, від старого до нового.
Основою сприйняття часу є чуттєве сприйняття. Комплекс різних аналізаторів сприяє чуттєвому сприйняттю тягучості часу, однак особливе значення І. М. Сєченов надавав слуховим і м'язових відчуттях
Засвоєння значення слів сприяє вмінню дітей узагальнювати властивості речей - адже всяке слово вже до певної міри є узагальненням. Крім того, дитина не пасивно сприймає речі з їх властивостями, відносинами, а активно впливає на них, перетворює їх, розпоряджається ними у часі і в просторі. І якщо в молодшому дошкільному віці знання та оцінки чисельностей тих чи інших множин були емпіричними, житейськими, що спираються на сенсорне сприйняття, то поступове засвоєння елементарних математичних знань піднімає рівень розвитку дітей до опосередкованих їх оцінок. Це в свою чергу служить основою для розвитку у дітей нової діяльності - обчислення. Обчислювальна діяльність має справу вже з числами як абстрактними поняттями, в той час як лічильна діяльність завжди має справу з конкретними множинами (Предметами, звуками, протяжність, обсягами та багато ін.), Які сприймаються різними аналізаторами.
1.2 Вплив сім'ї на розвиток математичних уявлень дошкільників
Діяльність, якою займається дитина, повинна бути пов'язана з позитивними емоціями, інакше кажучи, приносити радість, задоволення. Є ця радість - задатки розвиваються, немає радості від розумової діяльності - здібностей не буде.
Викликає глибоке занепокоєння педагогів та психологів, що займаються розвитком т...
