КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:
РОБОТА НАД Твір ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Зміст
Введення
1. Психолого-педагогічні основи розвитку творчої уяви молодших школярів при роботі над твором
1.1 Сутність уяви і особливості творчої уяви у молодших школярів
1.2 Твір як вища форма прояви творчої уяви у молодших школярів
2. Розробка і опис технології роботи над твором як спосіб розвитку творчої уяви молодших школярів
2.1 Технологія роботи над твором як спосіб розвитку творчої уяви молодших школярів
2.2 Рекомендації по технології навчання молодших школярів написання твору
Висновок
Список літератури
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Додаток 6
Додаток 7
Додаток 8
Додаток 9
Введення
Сьогодні в школах особливу увага приділяється розвитку мислення дітей. Успіх всього навчання залежить від того, як вони володіють промовою: хороше знання мови - ключ до успіху у вивченні всіх предметів шкільного курсу. Особливе місце в роботі вчителя з розвитку мовлення займає навчання твору. Навчити дітей писати твори правильно і красиво - Великий кропітка праця. Тільки повсякденна робота над засвоєнням норм літературної мови на всіх уроках дає позитивні результати. Кожна дитина пізнає навколишній світ, своїх ровесників, вчителя і батьків по-своєму. Думки учня спрямовуються в світ істини на крилах казки. І якщо біле хмарина постане перед дитиною тільки як скупчення сірих крапель, світ дитинства зблякне, дитяча думка буде млявою. Якщо ми хочемо, щоб наші спогади стали розумними, допитливими, кмітливими, треба виховувати, пробуджувати, одухотворяти, надихати його розум красою слова, думки. Краса рідного слова - його емоційні фарби і відтінки - доходить до дитини, чіпає його, пробуджує почуття власної гідності, коли серце стосується серця, розум - розуму.
В«Мова народу, - писав К.Д. Ушинський, - кращий, ніколи не в'яне і вічно знову розпускається цвіт його духовного життя ... В»[25, с.22]. Засвоюючи рідну мову, школяр вчиться розуміти природу і відносини між людьми, дізнається про радощі та прикрощі старших поколінь, про їх прагнення до боротьби, долучається до художньої творчості народу і його кращих письменників. Немає кращого вихователя, ніж рідна мова, і повагу і любов до нього виховує школа.
Твори та оповідання є якраз тим найкращим засобом, яке оживляє уроки російської мови, захоплює учнів, на ділі показує їм багатющі можливості мови і необхідність його ретельного вивчення заради справжнього спілкування, заради вираження своїх думок і почуттів, заради художньої творчості. Виховний ефект творів залежить від вибору теми, від ступеня самостійності пишучого, від того, наскільки його твір пишеться серцем, а не тільки пером. Твір допомагає дітям глибше усвідомити свої почуття, привчає до суворого і послідовному мисленню, підвищує самоповагу, розвиває інтерес до літературній творчості.
Сутність проблеми дослідження полягає у впливі твори на розвиток творчого уяви молодших школярів.
Актуальність піднятої проблеми викликана потребою психологів, педагогів, батьків в совершенствующихся методах психолого-педагогічного впливу на формується особистість дитини з метою розвитку інтелектуальних, комунікативних і творчих здібностей. Визначення проблеми та актуальності теми дозволяє сформулювати досить конкретно мета дослідження - розробити та довести ефективність твори як способу розвитку творчого уяви молодших школярів.
Об'єкт дослідження - процес розвитку творчого уяви при роботі над твором.
Предмет дослідження - робота над твором як спосіб розвитку творчої уяви молодших школярів.
Виходячи з цього можна сформулювати наступну гіпотезу : методично грамотне застосування методики роботи над твором сприяє розвитку творчої уяви молодших школярів.
З поставленої гіпотези випливають такі завдання :
1) Виявити психолого-педагогічні засади та особливості розвитку творчої уяви молодших школярів.
2) Вивчити методичну літературу з темі і розробити рекомендації з технології роботи над твором як способу розвитку творчої уяви молодших школярів.
Для досягнення поставлених цілей і підтвердження висунутої гіпотези нами обрані наступні методи дослідження:
- аналіз наукових джерел;
- розробка рекомендацій за технологією роботи над твором як способу розвитку творчого уяви молодших школярів.
Ця курсова робота представляє інтерес для початківців вчителів початкових класів.
1. Психолого-педагогічні основи розвитку творчої уяви молодших школярів при роботі над твором
1.1 Сутність уяви і особливості творчої уяви у молодших школярів
Поряд з образами пам'яті, які є копіями сприйняття, людина може створювати і зовсім нові образи. В образах можна уявити і те, чого взагалі не було в нашому досвіді, і навіть те, що в такій саме формі в дійсності не існує. Це образи уяви. З точки зору Дубровиной І.В., В«уява - це пізнавальний процес, який складається з створення нових образів, на основі яких виникають нові дії і предмети В». [4, с.157]
Процес уяви властивий тільки людині і є необхідною умовою її трудової діяльності. Уява завжди спрямована на практичну діяльність людини. Людина, перш ніж що-небудь зробити, уявляє, що треба робити і як він буде робити.
Таким чином, він вже заздалегідь створює образ матеріальної речі, яка буде виготовлятися в подальшій практичної діяльності людини. Ця здатність людини заздалегідь представляти кінцевий підсумок своєї праці, а також процес створення матеріальної речі, різко відрізняє людську діяльність від В«діяльностіВ» тварин.
Фізіологічну основу уяви складає утворення нових сполучень з тих тимчасових зв'язків, які вже сформувалися в минулому досвіді. При цьому проста актуалізація вже наявних тимчасових зв'язків ще не веде до створення нового. Створення нового припускає таке поєднання, яке утворюється з тимчасових зв'язків, раніше не вступали в поєднання один з одним. При цьому важливе значення має друга сигнальна система, слово. Процес уяви являє собою спільну роботу обох сигнальних систем. Всі наочні образи нерозривно пов'язані з ним.
Як правило, слово служить джерелом появи образів уяви, контролює шлях становлення їх, є засобом їх утримання, закріплення, їх зміни. Уява завжди є певний відхід від дійсності. Але в будь-якому випадку джерело уяви - об'єктивна реальність. [23, с.193] За допомогою уяви людина відбиває реальну дійсність, але в інших, незвичайних, часто несподіваних поєднаннях і зв'язках. Уява перетворює дійсність і створює на цій основі нові образи. Уява тісно пов'язана з мисленням, тому здатне активно перетворювати життєві враження, отримані знання, дані сприйняття і уявлення.
Уява пов'язано зі усіма сторонами психічної діяльності людини: з його сприйняттям, пам'яттю, мисленням, почуттями. Уява - пізнавальний процес і має у своїй основі аналітико-синтетичну діяльність людського мозку.
Аналіз допомагає виділити окремі частини і ознаки предметів чи явища, синтез - об'єднати в нові, досі не зустрічалися комбінації. У результаті створюється образ або система образів, в яких реальна дійсність відбивається людиною в новому, перетвореному, зміненому вигляді і змісті.
Існує велика залежність між розумом і уявою людини. Розвиток уяви нерозривно пов'язане з розвитком особистості в цілому. Уява можна тренувати і розвивати, як будь-яку сторону психічної діяльності людини. Уява розвивається насамперед у тій діяльності, в якій не можна обійтися без уяви. У кожній людині укладений якийсь В«шматочок фантазіїВ», але у кожного фантазія, або уяву, проявляється по-різно...
