Зміст
Введення
Глава 1. Психолого-педагогічні особливості дітей із труднощами в поведінці
1.1. Девіантна поведінка і його форми
1.1. Афективні діти
1.2. Психологічна характеристика дітей з афективним поводженням
1.3. Причини появи афективних дітей
Глава 2. Корекційно-педагогічна робота з важкими дітьми
2.1. Корекційна навчання і виховання дітей із психопатичними формами поведінки
2.2. Корекція афективної поведінки дітей
2.3. Методика діагностики і корекційних занять з дітьми, схильними до афективних проявів
Глава 3. Дослідно - експериментальна робота з виявлення і корекції дітей із труднощами в поведінці
3.1. Проведення констатуючого експерименту
3.2. Формуючий експеримент.
Висновок
Використовувана література
Додаток
Введення
Останнім часом проблема спілкування з "Важкими дітьми" стала надзвичайно актуальною. Відбувається це тому, що чисельність "важких дітей" неухильно зростає. Вони йдуть з батьківського дому, бродяжать, ніде не навчаються і не працюють, хуліганять, крадуть, вживають алкоголь та наркотики, або ж, навпаки, замикаються в чотирьох стінах свого будинку, майже не виходять на вулицю і цілими цілодобово просиджують за комп'ютером, нічим не цікавлячись і нічого не читаючи, подорожують по "Інтернету" або грають у комп'ютерні ігри.
Якщо в минулі роки "важкими дітьми "ставали переважно підлітки, то тепер діти потрапляють в дану категорію нерідко вже у віці 6-11 років. В даний час навіть по відношенню до дітей-дошкільнятам педагоги та вихователі використовують вираз: "Важка дитина". </p>
Варто дитині одного разу потрапити в список "важких дітей", часто за ним по життю тягнеться шлейф поганої репутації. З ним мучаться всі: і батьки, і вихователі, і педагоги, і соціальні працівники, і навіть священики. Ніхто не хоче такої дитини приймати в дитячий садок або школу, в православну гімназію або недільну школу, включати в колектив або дружню компанію. Перед ним скрізь і всюди виникає стіна, заборона або відмову.
Постійно претендуючи на прояв "Особливої вЂ‹вЂ‹уваги до себе", "важкі діти" самі справляють на дорослих своєрідне психологічні тиск, нав'язуючи їм певний спосіб спілкування і взаємодії. "Важкі діти" завжди є для дорослих якоюсь загадкою: то невпопад розсміються, то несподівано заплачуть і впадуть в істерику, то раптом нагрублять у відповідь на турботу і доброту, то зробляться апатичними і бездушними, то шокують оточуючих зухвалою зовнішнім виглядом. Вони постійно прагнуть звернути на себе увагу, а потім, добившись свого, доводять дорослих до роздратування або відрази до себе. Дивності в поведінці "Важких дітей" викликають у педагогів, вихователів та батьків страх, що вони можуть з ними не впоратися, здатися смішними і безпорадними у своїх виховних зусиллях.
Формування "Езопової і егоїстичної індивідуальності" у свідомості дитини приводить його до духовної катастрофи. Він перестає бути, людиною, відкритим для спілкування з іншими людьми і навколишнім світом.
Психолог А.І. Захаров вважає, що велику роль у формуванні В«труднощівВ» в поведінці дитини відіграє родина, особистість батьків [7,97].
Він виділяє кілька несприятливих рис особистості батьків. Серед них існує аффективность - надлишок батьківського роздратування, невдоволення або занепокоєння, тривоги, страху. Аффективность часто створює ефект В«метушливогоВ» в будинку - хаотичності, безладності, загального збудження. Потім батьки переживають те, що трапилося, випробовуючи почуття провини від нездатності впоратися зі своїми, що виходять з під контролю почуттями. Мати шестирічної дівчинки сказала: "Я розумію, як потрібно робити, але не можу себе стримувати, щоб не зробити зауваження, не підвищити голосу. Потім я довго переживаю і думаю, що це в останній раз і більше не повториться. Але ось настає ранок, і все повторюється знову В»[7,95].
Афектність виявляється у матерів з холеричним темпераментом. Тут на перший план виступає нетерплячість вимог і очікувань, легко переростає в дратівливість. А потім матір скаржиться на збудливе поведінку дитини, не слухати її з першого разу. Але чим більше вона наполягає, підвищуючи голос і часто переходячи на крик, тим більше збудливим або загальмованим ставати дитина.
Можна припустити, що діти з негативними проявами в поведінці мають неправильне, перекручене психічне розвиток і нормалізація його призведе до зникнення труднощів.
В«ВажкийВ» дитина росте неповноцінним. Він живе у своєму світі, світі переживань, фантазій, страху. Він ставати жорстоким, злим, намагаючись цим привернути до себе увагу, але за це отримує лише покарання з боку вихователя і дітей. Я хочу допомогти В«важкимВ» дітям вийти з цього стану, так як, якщо дитині не допомогти в дошкільному віці, то відхилення від нормального психічного розвитку переросте в психічне захворювання.
Тут не обійтися без допомоги психолога і педагога. Звідси метою роботи - показати технологію роботи педагога- психолога з важкими дітьми. Завдання дослідження, які випливають із мети:
В· визначити умови повноцінного психічного розвитку в дошкільному віці;
В· визначити в чому специфіка розвитку дітей із труднощами в поведінці;
В· розробити спеціальні заходи, спрямовані на нормалізацію психічного розвитку В«важких дітей В»
В· виявити характерні риси дітей з афективним поводженням;
В· показати основні психолого - педагогічні напрями в роботі з ними;
В· описати методи, форми корекційно-педагогічної роботи.
При вирішенні поставлених завдань використовувалися методи: аналіз соціально - психологічний, педагогічний методичної літератури з даної теми, а так само вивчення і узагальнення досвіду педагога з даної проблеми.
Об'єктом дослідження стала корекційна діяльність педагога з дітьми.
Предмет вивчення - зниження у дітей в процесі корекційно-педагогічної роботи афективних спалахів.
Експериментальною базою дослідження було ДОУ № р. Лабінський.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
- розглянуті концепції вітчизняних учених з проблеми девіантної поведінки;
- розроблені та науково обгрунтовані виховні технології з корекції поведінки з урахуванням вікових особливостей дошкільників;
- створена і в ході дослідно-експериментальної роботи перевірено модель системоутворюючим компонентом якої є зниження рівня афекту у дітей.
Теоретична значимість дослідження полягає у визначенні науково-педагогічних основ виховної роботи з афективними дітьми.
Практична значимість дослідження характеризується тим, що основні наукові висновки і результати можуть використовуватися в практиці в цілях виховної роботи.
Джерела дослідження: вивчення та аналіз психологічної, педагогічної літератури з теми дослідження.
Робота складається з вступу, ув'язнення, трьох розділів і літератури.
Глава 1. Психолого-педагогічні особливості дітей з труднощами в поведінці
1.1. Девіантна поведінка і його форми
Відхилення поведінки від норми називають також аномальним, асоціальною, антисоціальним, девіантною, засмученим, неправильним, викривленим, зіпсованим, деликвентного. Всі ці назви говорять про одне: поведінка дитини не відповідає прийнятій нормі, тобто є аномальним, або відхиляється. Але велика кількість перекладної психолого-педагогічної літератури, яку рекомендують читати студенту, вимагає, щоб він знав і розумів значення іноземних термінів.
Девіантна (від англ. - відхилення) поведінка - це загальна назва для різних порушень правил поведінки, використовуване в зарубіжній літературі. Девіантною зазвичай називають поведінку школярів, викликане неспецифічними (тобто не вродже...
