ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ТЕСТУВАННЯ
План
Контроль (самоконтроль), оцінка (Самооцінка) у структурі навчальної діяльності.
Психологічні особливості комп'ютерного тестування.
Особливості тестування і його місце в навчальному процесі.
Псіхологo-педагогічне обгрунтування проведення ЄДІ.
Контроль (Самоконтроль), оцінка (самооцінка) у структурі навчальної діяльності
У загальній структурі навчальної діяльності значне місце відводиться діям контролю (Самоконтролю) й оцінки (самооцінки). Це обумовлюється тим, що всяке інший навчальний дія стає довільним, регульованим тільки при наявності контролювання та оцінювання у структурі діяльності. Контроль над виконанням дії здійснюється механізмом зворотного зв'язку або зворотної аферентації в загальній структурі діяльності як складної функціональної системи (П.К. Анохін). Були виділені дві форми зворотної аферентації (або зворотного зв'язку) - напрямна і результуюча. Перша, згідно П. К. Анохін, здійснюється в основному м'язової импульсацией, тоді як друга завжди комплексна і охоплює всі аферентні ознаки, що стосуються самого результату початого руху. У будь-якому варіанті всяка інформація про процес або результаті виконання дії є зворотний зв'язок, що здійснює контроль, регуляцію і керування.
У загальній схемою функціональної системи основна ланка, де відбувається звірення В«образу результату дії В»(П.К. Анохін) та інформації про реальний його здійсненні, визначається як В«акцептор діїВ» (П.К. Анохін). Результат звірення того, що передбачалося одержати, і того, що виходить, є основа для продовження дії (в разі їх збігу) або корекції (у випадку неузгодженості). Таким чином, можна стверджувати, що контроль передбачає як би три ланки:
-->>
1) модель, образ потрібного, бажаного результату дії;
2) процес звірення цього образу і реальної дії
3) прийняття рішення про продовження або корекції дії.
Ці три ланки представляють структуру внутрішнього контролю суб'єкта діяльності за її реалізацією. Кожна ланка діяльності, кожне її дію внутрішньо контролюється по численних каналах, В«петлямВ» зворотного зв'язку. Саме це дозволяє говорити, слідом за І.П. Павловим, про людину як про саморегулюючою, самонавчається, самовдосконалюється машині. У роботах О.А. Конопкіна, А.К. Осницького та інших проблема контролю (самоконтролю) включена в загальну проблематику особистісної та предметної саморегуляції.
Значимість ролі контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки) в структурі діяльності обумовлюється тим, що вона розкриває внутрішній механізм переходу зовнішнього у внутрішнє, інтерпсихічних в интрапсихической (Л.С. Виготський), тобто дій контролю та оцінки вчителя в дії самоконтролю і самооцінки учня. Цей перехід підготовляється питаннями вчителя, фіксацією найбільш важливого, основного. Учитель як би створює загальну програму такого контролю, який і служить основою самоконтролю.
П.П. Блонським були намічені чотири стадії прояви самоконтролю стосовно до засвоєнню матеріалу. Перша стадія характеризується відсутністю всякого самоконтролю. Що знаходиться на цій стадії учень не засвоїв матеріал і не може відповідно нічого контролювати. Друга стадія - повний самоконтроль. На цій стадії учень перевіряє повноту і правильність репродукції засвоєного матеріалу. Третя стадія характеризується П.П. Блонським як стадія вибіркового самоконтролю, при якому учень контролює, перевіряє тільки головне з питань. На четвертій стадії видимий самоконтроль відсутній, він здійснюється як би на основі минулого досвіду, на основі якихось незначних деталей, прийме.
Розглянемо формування самоконтролю на прикладі його включення в оволодіння іншомовним говорінням. У наведеній далі схемі формування слухового контролю в навчанні говорінню іноземною мовою відзначені чотири рівня. На кожному з них оцінюється ставлення мовця до помилки, інтерпретація передбачуваних дій мовця, тобто механізм слухового контролю, і характер вербальної реакції мовця помилкова дія. Реакція мовця може бути співвіднесена з рівнями самоконтролю, по П.П. Блонскому.
Слід відзначити, що два перших рівня характеризуються зовнішнім контролюючим впливом вчителі, що обумовлює формування внутрішньої слухової зворотного зв'язку, два наступних - відсутністю такого впливу при виправленні помилок. Ці рівні є як би перехідними від етапу свідомо контрольованого виконання мовного дії іноземною мовою до етапу неусвідомлюваного контролю за мовної реалізацією мовної програми, тобто до етапу мовного автоматизму.
Само формування слуховий зворотного зв'язку як регулятора процесу говоріння в процесі навчання іноземної мови підкреслює зв'язок зовнішнього керуючого впливу викладача з внутрішнім керуванням цим процесом самим мовцем. При цьому механізм слухового контролю формується в самій діяльності. Важливо також і те, що слуховий контроль регулює правильність здійснення всіх ланок формування і формулювання думки за допомогою іноземної мови. Таким чином, очевидно, що, навчаючи говорінню на іноземною мовою, вчитель не може не формувати цей загальний для всієї діяльності говоріння механізм, цілеспрямовано переходячи від зовнішнього навчального контролю за мовними діями учнів до їх власного внутрішньому слуховому самоконтролю.
Аналогічно самоконтролю проходить і формування предметної самооцінки в структурі діяльності. А.В. Захарова зазначила в цьому процесі важливу особливість - перехід самооцінювання в якість, характеристику суб'єкта діяльності - його самооцінку. Це визначає ще одну позицію значущості контролю (самоконтролю), оцінки (самооцінки) для загальної структури навчальної діяльності. Відповідно вона обумовлюється тим, що саме в цих компонентах фокусується зв'язок діяльнісного і особистісного, саме в них предметне процесуальна дія переходить в особистісне, суб'єктне якість, властивість. Така ситуація ще раз свідчить про внутрішню нерозривності двох компонентів особистісно-діяльнісного підходу до освітнього процесу, його доцільності і реалістичності.
Рівні становлення слухового контролю
Рівень
Ставлення мовця до помилки
Механізм
слухового
контролю
Характер вербальної реакції
мовця на помилкове дію
I
Помилку не чує, сам не виправляє
Ні звірення мовного дії з програмою його виконання
Повільне, довільно аналізоване виконання необхідного мовного дії після вказівки на характер його виконання (необхідний зовнішній контроль)
II
Помилку не чує, сам не виправляє
Є звірення по довільно усвідомлюваною схемою виконання програми
Негайне, правильне виконання дії, але після вказівки з боку на помилку (необхідний зовнішній контроль)
III
Помилку виправляє сам, але з відставанням у часі
Є звірення, але помилка усвідомлюється в контексті, тобто після звучання цілого, - немає поточного стеження
Негайне, повторне виконання дії з виправленням допущеної помилки (включається самоконтроль)
IV
Поточне, негайне виправлення помилки
...
