Зміст
Введення
1. Теоретичний аналіз значення хореографії та його виховний аспект у формуванні та розвитку гармонійної особистості з урахуванням вікових особливостей
1.1 Вікові фізіологічні та психологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного, середнього і підліткового віку
1.2 Значення хореографії у формуванні естетичного, духовно-морального розвитку особистості
Глава 2. Практичні дослідження методів і прийомів хореографії у формуванні та розвитку особистості
2.1 Роль керівника в організації навчально-виховного процесу
2.2 Методика роботи з дітьми молодшого, середнього та старшого шкільного віку
Висновок
Список літератури
Введення
В сучасних умовах по міру просування країни по шляху прогресивних перетворень у галузі економіки, політики, культури, стає все більш очевидним, що вирішення цих масштабних завдань можливе лише при зміні особистісних якостей сучасної людини.
Сучасні перетворення вимагають конкретних дій. Тому сьогодні особлива увага повинна бути приділено дітям і відповідно всім соціальним інститутам, які мають відношення до їх освіти і виховання. Необхідно відмовитися від стереотипу в розумінні значущості кожної з цих систем, по якому школа - дає знання, спортивний колектив - розвиває фізично, художній - естетично, трудової - виховує ставлення до справи. В сучасних умовах як ніколи актуально звучить думка А. С. Макаренко про те, що людина не виховується частинами.
Кожна спільність, членом якої є дитина, повинна на основі специфіки свого функціонування розвивати його різнобічно, забезпечувати гармонійний відповідність всіх його особистісних якостей.
При такому розумінні проблеми очевидним стають ті неповторні можливості, якими володіють творчі хореографічні колективи дітей.
Природа хореографічного колективу, заснована на колективних діях, що включає органічний синтез пластичних, музичних, образотворчих та інших засобів художньої виразності, створює реальні передумови розвитку різних якостей дітей - як художньо-естетичних, так і моральних.
Однак, гармонійне розвиток дитини (згода інтелекту і почуттів, розумових і фізичних якостей, розкутості і усвідомленої дисципліни і т.д.) можливо лише при внутрішньої цілісності художньо-педагогічного процесу, коли кожен художній прийом педагогічно інструментірован, а кожна педагогічна завдання вирішується засобами, властивими художній специфіці занять.
Цілеспрямована педагогічна діяльність педагогів з формування певних рис і якостей дитини повинна бути завжди орієнтована на певну вікову групу, в Відповідно до можливостями та особливостями якої можуть висуватися конкретні виховні завдання і вибиратися певні засоби й методи виховного впливу.
Якщо на одній із вікових щаблів відбувається збій, нормальні умови розвитку дитини порушуються, в результаті чого в наступні періоди свою основну увагу та зусилля дорослі змушені будуть зосередити на корекції. Цим і визначається актуальність обраної теми. Тому правильний облік вікових особливостей, своєчасне створення сприятливих для психологічного і духовного розвитку дитини умов, не шкодуючи на це сил і засобів - і економічно вигідно, і морально виправдано.
Тема: "Психолого-педагогічні особливості дітей при навчанні основам танцювального мистецтва в умовах сучасної освіти ".
Мета дослідження випускної кваліфікаційної роботи полягає в розкритті вікових психологічних і фізіологічних особливостей дітей спрямованих на становлення і розвиток гармонійної особистості в умовах сучасної освіти.
Об'єктом дослідження є дитячий вокально-хореографічний ансамбль "Макпал" Палацу школярів г.Жезказгана
Предметом дослідження є додання гармонійності розвитку дитини на основі художніх і педагогічних засад в діяльності дитячого хореографічного колективу.
Завдання дослідження:
1. Розглянути хореографічну діяльність як об'єкт дослідження своєрідною педагогічної системи.
2. Виявити вікові характеристики та психологічні особливості учасників хореографічного колективу як об'єкта педагогічного впливу.
3. Вивчити характер міжособистісних відносин і обгрунтувати роль керівника в становленні та розвитку гармонійної особистості.
4. Узагальнити практичний досвід роботи.
Методи дослідження:
1. Метод теоретичного аналізу матеріалу з даної проблеми.
2. Метод наочності, систематичності і метод лонгетюдного спостереження.
3. Метод аналізу і обробки результатів.
Глава 1. Теоретичний аналіз значення хореографії та його виховний аспект у формуванні та розвитку гармонійної особистості з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей
1.1 Вікові, психолого-педагогічні і фізіологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного, середнього і підліткового віку
Основною метою виховання є освоєння соціального досвіду формується особистістю, її всебічне гармонійний розвиток, яке в свою чергу несе на собі печатку вікових та індивідуальних особливостей. Їх необхідно враховувати в педагогічному процесі та використовувати відповідні форми, методи і засоби виховання.
віку притаманні характер діяльності людини, особливості його мислення, коло його запитів та інтересів, соціальні прояви, а разом з тим свої можливості і обмеження в розвитку. Так, наприклад, розвиток розумових здібностей і пам'яті найбільш інтенсивно проходить в дитячі та юнацькі роки. Якщо ж можливості цього періоду в розвитку мислення і пам'яті не будуть належною мірою використані, то в більш пізні роки вже важко, а іноді й неможливо надолужити згаяне. У той же час не можуть дати ефекту і спроби занадто забігати, вперед здійснюючи фізичний, розумовий і моральний розвиток дитини без урахування його вікових можливостей.
Розвиток ідей про фактори формування особистості з урахуванням вікових особливостей у процесі виховання, знайшло відображення в прогресивної філософської та психолого-педагогічної думки наступних епох. (Е.Роттердамскій, Я.А.Коменский, К.А. Гельвецій, Д. Дідро, А.Дістерверг, К.Д.Ушинський, Н. Г. Чернишевський, К.Маркс, З.Фрейд, Д.Дьюи, Е. Торндайк, Н.К.Крупская, П. П. Блонський, А. С. Макаренко, Л. С. Виготський, Е.І.Моносзон, Л.И.Божович, С.Л.Рубінштейн, В.В.Давидов та ін)
В історії вікової психології було багато спроб побудувати періодизацію психологічного розвитку людини.
Перше обгрунтування онтогенезу на окремі віки дав П. П. Блонський, відзначивши наявність особливих, так званих "перехідних віків", що представляють в педагогічному відношенні значні труднощі (наприклад, підлітковий вік).
Л.С Виготський називає віком цілісне динамічне утворення, структуру, визначальну роль і питома вага кожної часткової лінії розвитку. Л С Виготський пише: "З'ясувавши соціальну ситуацію розвитку, що склалася до початку якогось віку та визначувану відносинами між дитиною і навколишнім середовищем, ми слідом за цим повинні з'ясувати, як з життя в цій соціальній ситуації необхідно виникають і розвиваються новоутворення, властиві даному віку ". Поняття соціальної ситуації розвитку акцентує важливе співвідношення: середа ("перш все соціальна ") і ставлення дитини до цього середовища.
У теорії діяльності А.Н.Леонтьева вік визначається через провідну діяльність і місце людини в системі суспільних відносин.
Порівнюючи визначення віку, дане в культурно-історичній теорії та теорії діяльності, зауважимо, що в першому випадку вік визначається відношенням соціальної ситуації розвитку та новоутворення, а в другому - відношенням місця дитини в системі суспільних відносин і провідною діяльністю.
В даний час в Як еталон вікової періодизації життя індивіда залишається, вікова періодизація, прийнята Міжнародним симпозіумом з вікової фізіології в м. Москві в 1965 році. В якості передумови для побудови даної пер...
