Російський державний педагогічний університет
імені А.І. Герцена
Кафедра корекційної педагогіки
Дипломна робота
Профілактика дисграфія у дошкільників із загальним недорозвиненням мови
Виконавець - Ворошилова Генрієтта Володимирівна
Студентка 5 курсу ЛОГО-16С
Факультету корекційної педагогіки
Санкт-Петербург
Зміст
Введення
Глава 1. Стан проблеми профілактики порушень письма у дітей
1.1 Аналіз клініко-психолого-педагогічної літератури з проблеми профілактики дисграфія у дошкільників з ОНР
1.2 Письмова мова, передумови її формування
1.3 Поняття фонематичної системи
1.4 Становлення механізмів мови в онтогенезі
Глава 2 Особливості порушення писемного мовлення
2.1 Етіологія і патогенез порушень писемного мовлення
2.2 Симптоматика дисграфія (Типологія та механізм специфічних помилок письма)
2.3 Класифікація дисграфії
Глава 3. Організація експериментального дослідження по розглянутої проблеми
3.1 Методика констатуючого експерименту
3.2 Аналіз результатів констатуючого експерименту
Глава 4. Логопедична робота з профілактики дисграфії у дошкільників із загальним недорозвиненням мови
4.1 Принципи логопедичного впливу
4.2 Основні завдання з профілактики дисграфії у дітей з ОНР
4.3 Ігри та вправи з профілактики дисграфії у дітей з ОНР
Висновок
Література
Додаток
Введення
Актуальність. Найбільш рання і цілеспрямована корекція мовного та психічного розвитку дошкільників є однією з найважливіших умов ефективності логопедичної роботи, забезпечення готовності дітей до навчання грамоті та шкільної адаптації в цілому, а так само служить попередженню вторинних відхилень у розвитку аномального дитини.
Значимість проблеми профілактики Дисграфія обумовлена ​​тим, що у дітей із загальним недорозвиненням мови виявляються певні особливості формування мовленнєвих і не мовленнєвих функцій і процесів, пов'язаних з оволодінням листом (8,10,13,21). Разом з тим в спеціальній літературі є лише невелике число досліджень, в яких розглядається проблема профілактики дисграфії у дошкільних логопедичних групах в загальній системі корекційно-виховної роботи (8,10,13,21).
Значною перешкодою для її ефективного вирішення служить недосконалість процесу комплектування корекційних груп. У них приймаються діти з порушеним формуванням всіх компонентів мовної системи, з різним рівнем мовленнєвого розвитку, що мають різний патогенез мовного розладу: алалія, дизартрія, ринолалія. Неоднорідність дітей, вплив мовного розладу на розвиток пізнавальної діяльності, складні взаємодії між мовними і немовними симптомами, теоретична нерозробленість диференційованого підходу в структурі зазначеної проблеми ускладнюють її практичну реалізацію.
Незважаючи на зрослий інтерес дослідників до проблеми профілактики дисграфії, не вивчена динаміка розвитку мовлення дітей з ОНР в процесі спеціально організованого навчання, не виявлено, які симптоми компенсуються легше і швидше, а які потребують подальшої корекції і з чим це пов'язано, не наведено науково обгрунтований аналіз труднощів, які відчувають діти в ході оволодіння навчальним матеріалом. Відсутні затверджені програми корекційно-виховної роботи для дітей підготовчих груп з ОНР.
У підготовчих групах для дітей з ОНР проводиться не індивідуальна, а переважно малопродуктивна фронтальні і підгрупові робота по формуванню, корекції порушених у дітей психічних функцій. Ця робота включає в себе лише узагальнені установки на розвиток пам'яті, уваги, зорово-просторових функцій, аналітико-синтетичної діяльності, формування мовного аналізу та синтезу, лексики, граматичного ладу мовлення, усунення порушень звуковимови, розвиток моторики.
За результатами дослідження ефективності логопедичної роботи з дошкільниками, що відвідували підготовчі групи для дітей з ОНР в дитячих садах Санкт-Петербурга тільки 24% від загального кількості обстежених повністю освоїли програму мовного дитячого садка і виявилися готовими до оволодіння письмом.
Отримані результати обумовлені відсутністю глибокої наукової обгрунтованості профілактичної роботи, що базується на ретельному комплексному вивченні дітей з ОНР, структури дефекту, індивідуально-психологічних особливостей, властивих дітям з даної мовної патологією і кожній дитині окремо.
Все вищесказане в цілому свідчить про те, що проблема профілактики дисграфії у дошкільників з ОНР відноситься до числа актуальних, теоретично і практично значущих, але недостатньо розроблених в логопедичної теорії та практиці.
Основною метою дослідження було обгрунтування диференційованого підходу та подолання змісту профілактичної логопедичної роботи, спрямованої на забезпечення готовності старших дошкільників з ОНР до оволодіння письмом.
Для досягнення зазначеної мети в процесі дослідження вирішувалися такі завдання:
1) аналіз логопедичної, психолого-педагогічної, нейропсихологічне літератури з проблеми.
2) теоретичні обгрунтування та розробка комплексної методики вивчення стану мовних і немовних психічних функцій і процесів, що забезпечують нормальне забезпечення листом, у старших дошкільників з важкими порушеннями мови;
3) обстеження дітей підготовчих груп з ОНР і з нормальним мовним розвитком;
4) виявлення дітей з ОНР особливостей стану передумов оволодіння письмом шляхом проведення якісного та кількісного аналізу результатів дослідження;
5) розробка основних принципів і змісту диференційованої методичної роботи з профілактики дисграфії з урахуванням виявлених особливостей;
Об'єкт дослідження - стан мовних і немовних психологічних функцій і процесів, що лежать в основі листи, у дошкільнят підготовчих груп з ОНР.
Предмет дослідження - готовність дошкільників з ОНР до засвоєння письма.
Проблема дослідження - визначення і обгрунтування оптимальних шляхів проведення корекційно-логопедичної роботи з профілактиці дисграфії в мовному дитячому садку з вказаною категорією дітей.
Гіпотеза. Враховуючи, що у дітей з ОНР комплексно порушено формування всіх компонентів мовної системи, а також має місце недорозвинення пізнавальної діяльності, можна вважати, що у них не сформовано мовні і немовні передумови оволодіння письмом. В зв'язку з цим логопедична робота з профілактики дисграфії в умовах мовного дитячого садка повинна бути спрямована на формування як мовних, так і немовних психічних функцій і процесів, які обумовлюють нормальний процес оволодіння листом. Диференційований підхід повинен враховувати різні варіанти неповноцінності розглянутих функцій і процесів, їх співвідношення, домінуючі порушення в структурі психологічних передумов листи.
Практична значимість дослідження. Для практичної роботи з дошкільниками, що мають ОНР, представляють значимість характеристики підгруп дітей, виділені з урахуванням ступеня ризику виникнення дисграфії, запропоновані напрями і зміст диференційованого профілактичного впливу. Облік результатів спеціально-організованої логопедичної роботи, відображення їх в медичних картах шляхом побудови індивідуальних маршрутів розвитку. Супроводжуваних словесної інтерпретацією, дозволяють встановлювати взаємозв'язок між початковими ступенями освіти (мовним дитячим садком і школою) і оптимізувати роботу з профілактики дисграфії.
Наукова новизна і теоретична значимість дослідження полягає в тому, що:
поставлена ​​і розроблена проблема профілактики дисграфії у дошкільнят про ОНР з урахуванням сучасного розум...
