Державна освітня установа
Вищої професійної освіти
Московський Державний Педагогічний Університет
Філія в м. Новосибірську
Дефектологічний факультет
Курсова робота
Профілактика порушень звуковимови у дітей молодшого дошкільного віку в умовах масових груп дитячого садка
Виконав:
студент 3 курсу, групи Л-32
Першаева М.Б.
Науковий керівник:
ст. викладач
Пецух О.П.
Новосибірськ - 2008
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичне обгрунтування роботи з профілактики порушень звуковимови
1.1 Характеристика звукового складу російської мови
1.2 Формування звукової сторони мови в онтогенезі
1.3 Причини порушень звуковимови
Глава 2 Система профілактики порушень звуковимови в умовах ДОУ
2.1 Виявлення дітей "групи ризику" щодо порушень звуковимови
2.2 Профілактика порушень звуковимови у дітей з несформованими моторними передумовами
2.3 Профілактика порушень звуковимови у дітей з несформованими сенсорними передумовами
Висновок
Додаток 1
Додаток 2
Література
Введення
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального оточення з перших днів життя.
При нормальному мовному спілкуванні дитини з оточуючими людьми мовні реакції у дітей утворюються шляхом наслідування і шляхом рефлекторного повторення (Н.І. Красногорський). Відомо, що для розвитку різних психічних функцій, в тому числі й мови, існують оптимальні, найбільш сприятливі строки і періоди розвитку (Н.І. Красногорський, Г.М. Ляміна, Л.І. Белякова, Е.А. Дьякова, М.Є. Хватцев).
Вивчення зародження і розвитку мови дітей переддошкільного і дошкільного віку необхідно для розробки правильних методів навчання мови і попередження появи недоліків у ній. (Ф. Фомичева, М.Є. Хватцев).
Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми розглядаються в рамках даного дослідження.
ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - профілактика порушень звуковимови.
ПРЕДМЕТ - зміст і організація роботи з профілактики порушень звуковимови у дітей в умовах ДОУ.
ЦІЛЬ - розробка рекомендацій щодо профілактики порушень звуковимови для вихователів та батьків в умовах ДОУ.
Курсова робота складається з запровадження, двох глав, висновку і додатків. У першому розділі розглянуті уявлення про формування звукової сторони мови в онтогенезі, про анатомо-фізіологічні механізми мовлення (дихальний, фонаторний, артикуляційний, відділи периферичного мовного апарату), які спільно з ЦНС і її функціями, забезпечують мовну діяльність. Далі розглядаються вікові особливості мови та причини порушень звуковимови. У другій розділі дані уявлення про виявлення дітей "групи ризику" по порушень звуковимови, система профілактики у дітей з несформованими моторними і сенсорними передумовами. У висновку розглянуті загальні висновки про системі профілактики в цілому. Додатки містять вправи для тренування основних рухів органів артикуляційного апарату та вправи на розвиток сенсорного сприйняття.
Обсяг роботи - 53 сторінки. Список літератури включає 10 джерел.
Глава 1. Теоретичне обгрунтування роботи по профілактиці порушень звуковимови
1.1 Характеристика звукового складу російської мови
У розділі "Фонетика" М.А. Теленкова [5] відзначає, що кожен звук утворюється в результаті діяльності мовного (артикуляційного) апарату людини, в складній взаємодії з центральною нервовою системою. Повітряний струмінь, що йде з легенів, моделюється коливаннями голосових зв'язок, розташованих в гортані (голосовий джерело), ​​і перешкодами, створюваними органами мови в порожнині рота і носа (змиканням губ або зближенням губ, язика та піднебіння та ін - шумовий джерело). Голосні звуки виникають при коливанні напружених голосових зв'язок: [а], [о], [у] та ін Дзвінкі приголосні утворюються за участю голосових зв'язок і змиканні або зближенні артикуляційних органів порожнини рота і носа: [б], [в], [г] та ін Глухі приголосні утворюються без участі голосових зв'язок, лише завдяки змиканню або зближенню артикуляційних органів порожнини рота і носа: [п], [ф], [к].
Акустичні властивості (звуковий ефект) звуків залежать і від розміру і форми надгортанних порожнин, що грають роль резонатора.
М.А. Теленкова [5] в цьому ж розділі дає наступну характеристику голосних звуків. Голосні звуки - це звуки мови, утворені вільним проходом повітряного струменя через голосові зв'язки, складаються головним чином з голосу (голосового тону) при майже повній відсутності шуму. В основу класифікації голосних за їх артикуляції кладеться:
ступінь підйому спинки язика (спосіб освіти): голосні верхнього підйому: [і], [и], [у]; голосні середнього підйому: [Е], [о]; гласний нижнього підйому: [а].
місце підйому спинки язика (місце освіти): голосні переднього ряду: [і], [е]; голосні середнього ряду: [и], [а]; голосні заднього ряду: [у], [о].
участь або неучасть губ: голосні лабіалізований (обвуглені): [о], [у]; нелабіалізованние (неогубленние): [а], [Е], [і], [и].
За широтою розчину рота (що пов'язане зі ступенем підйому спинки язика), голосні поділяються на широкі (акустичні найбільш звучні): [а]; середні (акустично середньої дзвінкості): [е], [о]; вузькі (Акустично найменш звучні): [і], [и], [у].
М.А. Теленкова [5] дає визначення згодним звуків, як звукам мови, що складаються або з одного шуму, або з голосу і шуму, що утворюється в органах вимови, де видихуваному з легких струмінь повітря зустрічає різні перешкоди. В основу класифікації приголосних кладуться наступні ознаки.
1. Участь голосу і шуму:
1) приголосні сонорні, утворені за допомогою голосу і незначного шуму: [м], [н], [л], [р], [j];
2) приголосні галасливі, підрозділяються на галасливі дзвінкі, утворені шумом у супроводі голосу: [б], [В], [г], [д], [ж], [з], і галасливі глухі, утворені тільки за допомогою шуму, без участі голосу: [п], [ф], [к], [т], [ш], [щ], [з], [х], [ц], [ч '].
2. Місце освіти:
1) приголосні губні, підрозділяються губно-губні: [б], [п], [м] і губно-зубні: [в], [ф];
2) приголосні язичні, підрозділяються на передньоязикові, до яких відносяться зубні [т], [д], [з], [з], [Ц], [н], [л], і піднебінно-зубні [ш], [щ], [ж], [ч '], [р];
3) среднеязичних (средненебний) [J];
4) приголосні задньоязикові (задньопіднебінних) [К], [г], [х].
3. Спосіб освіти:
1) приголосні вибухові (смичние): [Б], [п], [д], [т], [г], [к];
2) приголосні фрікатівние (щілинні): [В], [ф], [з], [з], [ж], [ш], [щ], [j], [х];
3) Co-art [ц], [ч '];
4) приголосні смично-прохідні, до яких відносяться носові [м], [н] і бічний [л];
5) тремтячий [р].
Відсутність або наявність палаталізації: приголосні тверді, утворені без додаткової средненебной артикуляції (всі приголосні крім [ч '] і [щ]), і м'які, утворені з такою додаткової артикуляцією (всі приголосні, крім [ц] і [ш]).
1.2 Формування звукової сторони мови в онтогенезі
На думку Л.І. Бєляковій і Е.А. Дьякова [2], анатомічні та функціональні особливості ЦНС і периферичного мовного апарату продовжують своє становлення після народження дитини і досягають зрілого рівня тільки в процесі общесоматического, статевого та нервово-психічного розвитку.
При нормальному мовному спілкуванні дитини з оточуючими людьми, мовні реакції у дітей утворюються шляхом наслідування і шляхом рефлекторного повторення. (Н.І. Красногорський, стаття "Мовні рефлекси у дітей "[1; 8с])
За твердженням Л.І. Бєляковій і Е.А. ...
