Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні аспекти професійної орієнтації старшокласників
1.1 Історія становлення профорієнтації
1.2 Особливості старшого шкільного віку й вибір професії
1.3 Зміст, форми, методи професійної орієнтації старшокласників
Глава II. Організація дослідно-експериментальної роботи з професійної орієнтації старшокласників
2.1 Організація дослідження
2.2 Аналіз і інтерпретація отриманих результатів
Висновок
Список літератури
Введення
Зрослі вимоги сучасного виробництва до рівня професійної підготовленості кадрів в ще більшою, ніж раніше, мірою актуалізують проблеми професійної орієнтації молоді, оскільки професійні наміри значної частини учнів часто не відповідають потребам народного господарства в кадрах певної професії.
Сутність профорієнтації як суспільної проблеми проявляється в необхідності подолання протиріччя між об'єктивно існуючими потребами суспільства в збалансованій структурі кадрів і неадекватно цього склалися суб'єктивними професійними спрямуваннями молоді, тобто, по своєму призначенню, система профорієнтації повинна зробити істотний вплив на раціональне розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії.
Підготовка до вибору професії важлива ще й тому, що вона є невід'ємною частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості, і її слід розглядати в єдності і взаємодії з моральним, трудовим, інтелектуальним, політичним, естетичним та фізичним вдосконаленням особистості, тобто зі усією системою навчально-виховного процесу. Таким чином, можна зробити висновок про те, що профорієнтація є важливим моментом як у розвитку кожного людини, так і у функціонуванні суспільства в цілому.
Питання профорієнтаційної роботи розглядалися вітчизняними вченими - К.М. Гуревичем, А.Є. Голомштока, Е.А. Клімовим, Т.В. Кудрявцевим, Б.Ф. Ломовим, А.К. Маркової, К.К. Платоновим, Н.С. Пряжникова, М.В. Запопадливих, В.Д. Симоненко, С.Н. Частковий і ін
Зарубіжна наука, пов'язана з проблемами професійної орієнтації підростаючого покоління, розпорядженні дослідженнями Ф. Парсонса, З. Фрейда, А. Маслоу, К. Роджерса, У. Джейда, Д. Сьюпер, А. Анастазі, Л. Тайлора, Д. Голланда та ін
Професійна трудова діяльність, якій передує правильний вибір, один з найважливіших факторів, що визначають багато чого в житті сучасної людини. Величезне перевага людини полягає в його можливості вибору.
Самостійний вибір професії - це В«друге народження людиниВ», оскільки від того, наскільки правильно вибраний життєвий шлях, залежить суспільна цінність людини, його місце серед інших людей, задоволеність роботою, фізичне і нервово-психічне здоров'я, радість і щастя.
Таким чином, професійна трудова діяльність, якій передує правильний вибір, один з найважливіших факторів, що визначають багато чого в житті сучасної людини.
Величезна перевага людини полягає в його можливості вибору.
Мета курсової роботи : виявити зміст професійної орієнтації старшокласників.
Об'єкт курсової роботи : професійна орієнтація старшокласників.
Предмет курсової роботи : зміст професійної орієнтації.
Гіпотеза дослідження : робота з професійної орієнтації буде ефективною, якщо вчитель у своїй роботі буде використовувати різноманітні форми її цілеспрямованої організації.
Завдання курсової роботи :
1. Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми професійної орієнтації старшокласників.
2. Вивчити досвід роботи вчителів з організації профорієнтації.
5. Розробити програму професійної орієнтації для старшокласників.
6. Проаналізувати отримані результати.
Методи дослідження: вивчення літератури, систематизація наукових знань (теоретичний аналіз), вивчення досвіду вчителів, анкетування.
Глава I . Теоретичні аспекти вивчення професійної орієнтації старшокласників
1.1. Історія становлення профорієнтації
Початок профорієнтації нерідко відносять до 1908 р. - до моменту відкриття першого профконсультаційних бюро в м. Бостоні (США). Однак згідно іншій точці зору профорієнтація з'явилася набагато раніше, в глибокій старовині. Виникла профорієнтація з потреб розвитку людського суспільства, а тому вона, як і суспільство, має свою історію і передісторію. Природно, що профорієнтація не могла з'явитися раніше, ніж з'явилися професії, а, отже, і потреба в орієнтації на ці професії [5].
Історія появи деяких елементів оцінки профпридатності людини йде в глибину століть. Це відноситься в основному до діагностики знань, умінь і здібностей. Вже в середині III тисячоліття до н.е. в Стародавньому Вавілоні проводили випробування випускників шкіл, які готували писарів. Завдяки великим на ті часи знанням професійно підготовлений писар був центральною фігурою месопотамської цивілізації; він умів вимірювати поля, ділити майно, співати, грати на музичних інструментах. Під час випробувань перевіряли його вміння розбиратися в тканинах, металах, рослинах, а також знання всіх чотирьох арифметичних дій.
У III тисячолітті до н.е. в Китаї існувала широко розповсюджена посаду і професія урядовця. Відповідно і тут з'явилися перші елементи профвідбору на цю посаду. Церемонії помітно сприяла атмосфера урочистості й красу навколо молодих людей, що насмілилися тримати державні іспити на заняття цієї посади. Іспити ці в китайському суспільстві сприймалися майже як свято. Тему іспиту нерідко давав сам імператор, він же проводив безпосередню перевірку знань на заключному етапі багатоступінчастого конкурсного відбору претендентів [25].
Інші приклади дає нам стародавня історія Спарти, Афін, Рима. У Спарті була створена і успішно здійснювалася система виховання воїнів, в Римі - система відбору і навчання гладіаторів.
Даних, подібних наведеним вище, є багато, і всі вони вказують на досить ранній період виникнення елементів того, що зараз прийнято називати профдіагностики та профвідбору. Якщо виходити з поширеної зараз точки зору про включеності профдіагностики та профвідбору в систему професійної орієнтації, то можна сказати, що профорієнтація виникла давно [5].
Однак якщо тепер подивитися на профорієнтацію як на суспільний процес, що включає в себе не тільки зазначені вище профдіагностику і профвідбір (підбір), але також профпросвещеніе, профконсультацію, соціально-професійну орієнтацію та професійне виховання, то стане ясно, що профорієнтація як науково осмислена діяльність людини могла з'явитися лише пізніше, з тієї пори, коли почала набирати силу тенденція диференціації і інтеграції окремих наук. Отже, наведені вище історичні дані розглядати як вказівку не на історію, а на передісторію виникнення профорієнтації. Історія почалася набагато пізніше, в період корінної ломки суспільного під натиском розвитку великої машинної індустрії, тобто в період розвиненого капіталізму з його неминучими супутниками - підвищенням інтенсивності виробничих процесів, зростанням ролі спеціалізації і професіоналізації праці, а також з вимушеною необхідністю здійснення професійної підготовки величезних мас робітників.
Саме в цей час визначилася практична потреба в залученні робочої сили, її навчанні і розподілі на різні трудові операції відповідно до індивідуальних відмінностями і здібностями людей [9].
Засновником наукового вивчення індивідуальних відмінностей вважається англійський учений Френсіс Гальтон.
У січні 1908 року в м. Бостоні, як вже зазначалося вище, почало роботу перше бюро профорієнтації молоді для надання допомоги підліткам у визначенні їх життєвого трудового шляху. Діяльність цього бюро і прийнято вважати початком профорієнтації. ...
