Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні аспекти неуспішності школярів і шляхи усунення цих причин
1.1 Поняття "неуспішність" в психолого-педагогічній літературі
1.2 Психологічні особливості невстигаючих школярів
1.3 Шляхи усунення шкільної неуспішності
Глава 2. Експериментальна робота по усуненню неуспішності дітей молодшого шкільного віку
2.1 Діагностика успішності дітей молодшого шкільного віку
2.2 Реалізація шляхів усунення неуспішності дітей молодшого шкільного віку
Висновок
Бібліографія
Введення
До цих пір одним з найбільш "Хворих" місць всіх шкіл залишається слабка успішність школярів. Причина криється не тільки в недосконалих методах роботи шкіл, але і в особливостях віку, у психологічній готовності дитини до школи.
Аналіз літературних джерел показує, що багатьма авторами вивчається проблема неуспішності школярів. Неуспішність - Це результат нашого неуваги, байдужості, нашого "авось само пройде". Досвід показує: вчасно і правильно зжиті труднощі не тільки дозволяють дитині нормально вчитися, але і зберігають його фізичне і психічне здоров'я.
Проблема шкільної неуспішності - Одна з центральних в педагогіці і педагогічній психології. Виявлено, що шкільна неуспішність може бути наслідком причин як непсихологічних характеру: родинно-побутові умови, педагогічна занедбаність, рівень освіти батьків, так і психологічного: недоліки в пізнавальній, потребностно-мотиваційної сферах, індивідуально-психологічні особливості учнів, несформованість аналізу і синтезу. Різноманіття причин неуспішності ускладнює діяльність вчителя по їх виявленню, і в більшості випадків вчитель вибирає традиційний спосіб роботи зі слабовстигаючими учнями - Додаткові заняття з ними, що складаються в основному в повторенні пройденого навчального матеріалу. При цьому найчастіше такі додаткові заняття проводяться відразу з декількома відстаючими учнями. Однак, ця робота, що вимагає великої витрати часу і сил, виявляється марною і не дає бажаного результату.
Для того, щоб робота зі слабовстигаючими дітьми стала ефективною, треба, перш за все, виявити конкретні психологічні причини, що заважають повному засвоєнню знань кожним учнем.
Проблемі шкільної неуспішності завжди приділялася особлива увага з боку, як психологів, так і педагогів (М.Н. Данилов, В.І. Зинова, Н.А. Менчинська, Т.А. Власова, М.С. Певзнер, А.Н. Леонтьєв), А.Р. Лурія, А.А. Смирнов, Л.С. Славіна, Ю.К. Бабанський). Причинами шкільної неуспішності були відзначені: непідготовленість до шкільного навчання, в крайньої своїй формі виступаюча як соціальна і педагогічна занедбаність; соматична ослабленість дитини в результаті тривалих захворювань в дошкільний період; дефекти мови, невиправлені в дошкільному віці, вади зору та слуху; розумова відсталість; негативні взаємини з однокласниками і вчителями.
В даний час для наукової миcлі характерна теорія двох факторів, тобто, прийняття як біологічних, так і соціальних теорій. Фахівці відзначають, що проблема неуспішності є і педагогічної, і медичної, і психологічної, і соціальної. Саме тому в останнє десятиліття все частіше і частіше звучать заклики до об'єднання зусиль фахівців різного профілю в справі підвищення успішності школярів. Існує думка, що для виявлення причин неуспішності необхідне комплексне обстеження. До психологічного обстеженню необхідно додати антропометричне (тип статури) і психофізіологічний (Властивості нервової системи) обстеження.
Не дивлячись на пильну увагу педагогів і психологів, науковців і практиків до проблеми шкільної неуспішності, число учнів, які відчувають труднощі в навчанні, безперервно зростає.
Все це і зумовило актуальність теми дослідження.
При вивченні психолого-педагогічної літератури нами було виявлено протиріччя між великим кількістю психолого-педагогічної літератури з проблеми неуспішності молодших школярів, з одного боку, і малою кількістю методичних розробок шляхів усунення цих причин.
Виявлене протиріччя дозволило позначити проблему дослідження: вивчення причин неуспішності молодших школярів та шляхів усунення цих причин.
Дана проблема дозволила сформулювати тему дослідження: "Причини неуспішності школярів і шляхи усунення цих причин ".
Об'єкт дослідження: неуспішність молодших школярів.
Предмет дослідження: причини шкільної неуспішності дітей молодшого шкільного віку та шляхи їх усунення.
Мета дослідження: теоретично виявити і шляхом дослідно-експериментальної роботи перевірити ефективність шляхів усунення причин неуспішності молодших школярів.
Вивчення психолого-педагогічної літератури з теми дослідження дозволило висунути таку гіпотезу: передбачається, що усунення причин неуспішності молодших школярів буде здійснюватися успішніше, якщо своєчасно проводити педагогічну та психологічну профілактику, психодіагностику причин неуспішності школярів, за наявності виховного впливу, з невстигаючими учнями повинна вестися індивідуальна планована виховна робота, яка включає і роботу з родиною школяра.
У відповідності з метою і гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання:
1. Проаналізувати наукову і методичну літературу з проблеми дослідження.
2. Розглянути поняття "неуспішність" і визначити причини неуспішності молодших школярів.
3. Виявити шляхи усунення неуспішності у дітей молодшого шкільного віку.
4. Експериментальним шляхом перевірити ефективність заходів щодо усунення неуспішності у дітей молодшого шкільного віку.
Теоретико-методологічна основа дослідження: методичні та наукові дослідження шкільної неуспішності в роботах П.П. Блонського, А.М. Гельмонта, Н.І. Мурачковский і інших.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:
Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.
Спостереження, інтерв'ювання учнів і вчителя, аналіз продуктів діяльності учнів;
Порівняння, вивчення документації;
Організація та проведення експерименту з метою перевірки гіпотези.
Дослідно-експериментальна база дослідження: МОУ СЗШ № 31 міста Ішиму. В експерименті брали участь учні 3 "В" класу.
Дослідження проводилося в три етапу.
Перший етап - постановочний (11.02.10 - 28.03.10) - вибір і осмислення теми. Вивчення психолого-педагогічної літератури, постановка проблеми, формулювання мети, предмета, об'єкта, завдань дослідження, постановка гіпотези.
Другий етап - власне-дослідний (29.03.10 - 22.04.10) - розробка комплексу заходів та їх систематичне проведення, обробка отриманих результатів, перевірка гіпотези.
Третій етап - интерпретационно-оформлювальний (23.04.10 - 29.05.10) - обробка та систематизація матеріалу.
Наукова новизна дослідження: дослідження полягає в тому, що неуспішність молодших школярів вперше розглядається як самостійна дослідницька проблема; експериментально перевірено ефективність заходів щодо усунення неуспішності у дітей молодшого шкільного віку.
Практична значимість полягає в тому, що висновки та результати курсової роботи можуть бути використані в навчально-виховному процесі загальноосвітніх установ.
Структура та обсяг роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку, включає 33 найменування, додатки. Загальний обсяг роботи 44 сторінки комп'ютерного тексту.
Глава 1. Теоретичні аспекти неуспішності школярів і шляхи усунення цих причин
1.1 Поняття "неуспішність" в психолого-педагогічній літературі
Під неуспішністю розуміється ситуація, в якій поведінка і результати навчання не відповідають виховним і дидактичним вимогам школи. Неуспішність виражається в тому,...
