Зміст
Вступ
1. Проблеми виховання в сістемі поглядів В.О.Сухомлинського та К.Д.Ушинського
1.1 Місце педагога в сістемі освіти за В.О.Сухомлинський
1.2 Сухомлинський про Розвиток мислення школярів
1.3 Проблема виховання характером людини в педагогічній спадщіні К.Д. Ушинського
2. Застосування ідей Сухомлинського та Ушинського в процесі навчання ДІТЕЙ початкової школи
2.1 морально и естетичне виховання молодших школярів
2.2 Ідея народності виховання за Ушинський
2.3 Використання спадщини В. О. Сухомлинського в сістемі сучасного родинного виховання
Висновки
Література
Вступ
У наш годину реформаційніх перетвореності в усіх сферах життя суспільства, формування Громадянська, ринкового, конкурентного середовища проблема виховання сильного характеру людини, здатно долаті труднощі, характеру підпріємлівого, морального, практичного постає особливо ГОСТР. З Оглядова на Це для педагогікі актуальним з Вивчення, узагальнення та сістематізація Усього педагогічного досвіду, пов'язаного з цією проблематикою. Тому доцільно буде звернутий до вітоків сучасної вітчізняної педагогічної думки и проаналізуваті творчість видатних українських педагогів В.О.Сухомлинського та К.Д. Ушинського.
Актуальність. Творчість Сухомлинського та Ушинського з шкірних роком залучає усе більш пільного Увага світової наукової и педагогічної громадськості Як у Нашій Країні, так и за рубежем. Розроблено ним педагогічна система не Тільки збагатіла педагогічну науку новаторськімі ідеямі и положеннями, внесла вклад Як у теорію, так и в практику утворення и виховання, альо и стала значний, революційнім етапом у роз В¬ витку вітчізняної педагогічної думки.
Мета роботи - проаналізуваті проблему виховання в педагогічній та Літературній спадщіні педагогів.
Предмет Дослідження - Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського та К.Д. Ушинського.
Об `єкт дослідження - возможности Використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського та К.Д.Ушинського в сучасній школі.
Завдання:
1. Проаналізуваті Проблеми виховання в сістемі поглядів В.О. Сухомлинського та К.Д.Ушинського.
2. Проаналізуваті возможности Використання ідей видатних педагогів в сучасній школі.
практичність значення. Глянь и педагогічні надбання В.О Сухомлинського та В.К.Ушінського набуваються Великої актуальності в наш час. Сучасні пошуки в освіті відображають вимоги, які демократичне суспільство ставити до своїх громадян. Мета ціх пошуків - максимальний Розвиток особістості у Розумна організованому, правовому суспільстві, коли держава и людина службовців один одному. У розвинення демократичному суспільстві відбувається певна гармонізація прівілеїв и зобов'язань Людина і держави. СЬОГОДНІ пропагуються Різні Концепції виховання. Велику УВАГА прівертають ті, Що спіраються на національну ідею и базуються на етнічніх засідках. Це виховання на традіціях народу, з урахування базових потреб характеру, де біологічний и географічній Чинник відіграють велику роль. Друга тенденція - орієнтація на Світовий педагогічний процес - полікультурне виховання - виховання в дусі відкрітості, толерантності, діалогу культур. Об'єднуючою ідеєю процесу виховання підростаючого Покоління, має стати Ідея національної консолідації и Ідея реального гуманізму.
1. Проблеми виховання в сістемі поглядів В.О.Сухомлинського та К.Д.Ушинського
1.1 Місце педагога в сістемі освіти за В.О.Сухомлинського
В сучасности умів віключно Важливе Значення має методологічне, теоретичне обгрунтування цілей сучасної шкільної освіти.
Актуальність Розгляд цієї Проблеми зумовлена ​​и тім, Що у багатющій спадщіні вченого, здається, не залиша жодної Галузі педагогікі, які ВІН залиша поза УВАГА. Різноманітність и вічерпність Розкриття різніх педагогічних Галузо зумовлює наше Прагнення розібратіся у цьому феномені. Що ж Як вчений-теоретик ВІН вважаєтся Головною метою освіти, а які цілі похідні.
З годиною відчутніше віявлялось розуміння Сухомлинський, виховання, Як процесу розгортання вроджених властівостей дитини у спеціально організованому соціумі.
Напрікінці 60-х РОКІВ у світогляді вченого відбувався Перехід від суто інтернаціоналістічної педагогікі до акцентування на національну, русский, от войовнічого атеїзму до опори на народну культуру педагогікі. Утвердження ідеалів комуністічного виховання відбувалось на Основі Розкриття таких загальнолюдського цінностей, Як добро, честь, Совість, повага, відданість Батьківщині ТОЩО.
У контексті цього особливий Інтерес має Розгляд однієї з останніх праць вченого "Проблемами виховання всебічно розвіненої особістості ", Що Була підготовлена ​​Як Доповідь докторської Дисертації. Як Сухомлинський розумів сутність поняття "всебічній розвиток"? "... Це Створення індівідуального людського багатства, його призначення та поєднує в собі вісокі ідейні переконань, моральні ЯКОСТІ, естетічні цінності, культуру матеріальних и духовних потреб. Міркуваті про всебічній Розвиток не можна без винятково Важливим застереження: Справжній всебічній, Розвиток - ції гармонія того, Що людина Дає суспільству и того, Що вон одержує, спожіває. Повне задоволення людських потреб немісліме без розвітку найважлівішої потреби - спожи працюваті. Виховання всебічно розвіненої особістості НЕ означає, Що Кожна людина Тільки кімсь віховується. Актівність Прагнення особістості до ідеалу-необхідна Умова, перетворення в життя и соціального, и педагогічного, аспектів Ідеї всебічного розпитку особістості ... [17].
Як бачімо, Сухомлинський візначає три рушійні, сили розвітку и виховання: саму індівідуальність, тобто її природу, спеціально організованій Соціум, и ВЛАСНА актівність людини. Застерігаючі прімітівне розуміння сутності цього Поняття Деяк педагогами, ВІН підкреслював, Що Ідея всебічного розвітку несумісна з верхоглядством и всезнайства. "Виховання всебічно розвіненої особістості - ції вміння розібратіся у Великій кількості найскладнішіх и немовби непомітніх на Перший погляд перелогових буті Мудрого вихователь - означає насамперед розуміті причинно-наслідкові зв'язки в сьомий, Що мі повсякдення бачімо, робим, Чого ми чекаємо "В. Сухомлинський вислову віключно Важливим ідею, Що гармонія виховання візначається чімось провіднім його призначення та впліває на ВСІ Інші ЯКОСТІ виховання. ЦІМ провіднім компонентом є моральність, тому Стрижня всебічнорозвінутої людини є її Духовність. Нерівність розумово здібностей розуміється частина педагогів Як перешкод всебічному вихованя. Сухомлинський оптімістічно и гуманно Розглядає Цю проблему Як Розвиток духовних сил у найслабшого Вихованця. Моральність - ції та сфера, де ВІН Може віявіті собі. "Цією сферою и є моральний розвиток. Тут жодній людіні НЕ Закрита дорога до вершин, тут Справжня и Безмежнеє рівність, тут Кожній Може буті великим и Неповторність [19] "Усе, Що робіться в школі, винне мати глибокий моральний смисл "[19].
Далі Сухомлинський візначає проблема - цілі виховання. Передусім ставлені учнів до навчання, гармонія особистого щастя и суспільного блага, уміння підкорітіся Громадському обов'язку.
Наступний - ції виховання потреб, культура бажань. Значний мірою Це візначається тім, писав Сухомлинський, Як у жітті встановлюється гармонія Між задоволенням матеріальних потреб и становлення, роз В¬ витку потреб духовних.
Василь Олександрович відмічав, Що Може буті добро Налагодження навчально-виховний процес, а духовного життя по суті Немає, тоді відбувається "збагачення розуму при зубожінні душі".
Засвоєння міцніх, Глибока, осмислення знань, віроблення на всі жіття невікорінного людського Бажання знаті Більше, Ніж я знаю Сьогодні, - така Шоста проблема реалізації Ідеї всебічного роз В¬ витку особістості [23]. Нарешті ВІН вказує, Що все виховання вімагає вісокої педагогічної культури сім'ї, в...
