Курсова робота
На тему:
Проблема гуманізації шкільної освіти
ЗМІСТ
Введення
ГЛАВА 1. Гуманізація цілісного педагогічного процесу як мета психологічної служби освіти
1.1 Гуманістична парадигма педагогічного процесу
1.2 Порівняльний аналіз гуманістичної і раціоналістичної моделей педагогічного процесу
1.3 Методологічні основи гуманізації педагогічного процесу
1.4 Роль психолога в гуманізації цілісного педагогічного процесу
РОЗДІЛ 2. Гуманізація як функція системи освіти
РОЗДІЛ 3. Проблема гуманізації шкільної освіти
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
ГУМАНІЗМ (Від лат. Humanus - людський, людяний), визнання цінності людини як особистості, його права на вільний розвиток і прояв своїх здібностей, твердження блага людини як критерію оцінки суспільних відносин. У більш вузькому сенсі - світська вільнодумство епохи Відродження, протистояла схоластиці і духовному пануванню церкви, пов'язане з вивченням знову відкритих творів класичної давнини.
Під гуманізацією розуміється визнання цінності вихованця як особистості, її прав на свободу, щастя, соціальний захист; на розвиток і прояв його здібностей, індивідуальності, а під гуманітаризацією - наукові засоби для забезпечення гуманізації.
Як і в будь-якому іншому справі, в процесі виховання є ще невикористані резерви. Над їх розкриттям працюють педагогічні колективи, соціологи. Особлива роль в цьому відношенні належить психологічній науці.
В психологічних знаннях в узагальненому виді відбиті уже пізнані психологічні закономірності навчання і виховання, формування особистості дитини на різноманітних вікових етапах в умовах різноманітних видів діяльності (гра, навчання, праця), істотні зв'язки в сфері педагогічних і психологічних явищ. Психологічна наука накопичила немало цінних фактів, використання яких спромагається збагатити зміст і організацію трудової і виробничої праці школяра, понад повно використати резерв його особистості, забезпечити в трудовому вихованні систему і тим самим підвищити його виховну цінність. Про можливості психології у галузі трудового навчання і виховання багато каже самий перелік досліджуваних нею проблем.
Однією з таких проблем є проблема гуманізації шкільної освіти. Освіта - процес розвитку і саморозвитку особистості, пов'язаний з оволодінням соціально значущим досвідом людства, втіленим у знаннях, уміннях, творчої діяльності та емоційно-ціннісному відношенні до світу; необхідна умова збереження і розвитку матеріальної і духовної культури. Основний шлях отримання освіти - Навчання і самоосвіта. Так як шкільна освіта дає базу для подальшої життєдіяльності, формує людське світогляд, особливо важливе увагу варто приділяти проблемі гуманізації шкільної освіти, так як дана проблема є досить актуальною для подальшого успішного розвитку суспільства.
Таким чином, основний метою даної курсової роботи є розгляд проблеми шкільного освіти.
Для досягнення заданої теми були поставлені наступні завдання:
В· Розглянути поняття гуманізації;
В· Розглянути гуманізацію цілісного педагогічного процесу як мета психологічної служби освіти;
В· Розглянути гуманізацію в якості функції освіти;
В· Розглянути основні проблеми гуманізації шкільної освіти.
ГЛАВА 1. ГУМАНІЗАЦІЯ Цілісний педагогічний процес ЯК ЦІЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОСВІТИ
1.1 Гуманістична парадигма педагогічного процесу
Гуманізм розглядається як певний світогляд, гуманність як якість особистості, гуманізація як процес, що характеризує його якість.
Гуманізм як світогляд є соціально ціннісний комплекс ідей, які стверджують відношення людини до людини як до найвищої цінності, які визнають його право на свободу, щастя, розвиток і творче прояв своїх сутнісних сил, ідей, виражають своє ставлення до природного і соціального середовища, оцінку свого місця в ній і зв'язку з іншими людьми.
Гуманність як якість особистості це сукупність морально-психологічних властивостей, що виражають усвідомлення і співпереживати ставлення до людини як найвищої цінності. Гуманізація як процес є формування гуманістичного світогляду та гуманістичних якостей розвитку особистостей - суб'єктів взаємодії - педагогів і вихованців.
Гуманітарна культура педагога - оптимальна сукупність загальнолюдських ідей і цінностей, універсальних способів пізнання і гуманістичних технологій педагогічної діяльності. Гуманістичні ідеї про цілі, способі, формах, психологічних умовах, відносинах вихователя і вихованця, принципи організації педагогічного процесу були реалізовані в педагогічних системах ХІХ-ХХ століть:
Гуманістична концепція навчання К. Роджерса виникла в кінці 50-х початку 60-х років як реакція на бездуховність і механістична в системі освіти, поступово втрачала людини в купі знань.
1.Школьная програма передбачає створення емоційно-стимулюючої навчального середовища.
2. Вчення має відбуватися в позитивній обстановці і в атмосфері теплоти, емоційної щирості, взаємної приязні, відсутності упереджених суджень і загроз.
3. Навчальний процес структурується на солідарній основі (загальна згода в намічуваних цілях).
4. Кожен учень отримує реальну можливість вибору пізнавальних альтернатив, а вчитель заохочує дітей до самореалізації в тій чи іншій формі в залежності від рівня розвитку.
5.Основние критерієм оцінки освітньої програми є її можливості в розвитку потенціалу дитини і стимулювання її творчих здібностей.
6.Сущность процесу вчення розглядається як накопичення суб'єктивного досвіду пізнань, пронизливих людське життя, збагачення його все новими гранями і змістовними елементами.
7.Учітель не використовує оцінки як форму тиску на учнів, утримується від критичних суджень, якщо учень не просить про це.
Оцінки спільно обговорюються. Основною метою і призначенням сучасної психологічної служби є загальна гуманізація навчально-виховного процесу в сім'ї, дитячому садку і школі в умовах якої постійно дотримується принцип педагогічної екології.
Гуманістична орієнтація педагогів і батьків сприяє формуванню позитивного образу "Я" кожної дитини, яка включає тверду переконаність у импонирование іншим людям, впевненість у здатності до тієї чи іншої діяльності, почуття власної значимості.
1.2 Порівняльний аналіз гуманістичної і раціоналістичної моделей педагогічного процесу
Аналіз оцінок раціоналістичної (Технократичної) і гуманістичної моделей педагогічного дозволяють представити їх порівняльну характеристику.
Гуманізація педагогічного процесу на підставі порівняльного аналізу існуючих концепцій представляється
В· у зміні його стратегічних орієнтирів (гуманізм, педоцентрізм, творчість);
В· особистісно-рольових позицій його учасників (педагог і дитина);
В· способів їх взаємодій, що визначають характер педагогічних
В· технологій і педагогічних впливів (емпатія, вільний вибір, співпраця, співпереживання).
Зміна соціальних орієнтирів нашого суспільства наприкінці 80-х початку 90-х років викликало активний інтерес вчених і практиків до проблеми гуманізації освіти.
Вищим результатом виховної системи визнається цілісний людина, дитина в єдності його фізичного, духовного і морального розвитку, здатності до саморозвитку, інтенсивної самореалізації, ефективному служінню соціальному прогресу.
Визначаючи методичні принципи виховання в сучасних умовах,
А.Г. Асмолов називає в їх числі включення особистості в значущу діяльність, демонстрацію наслідків діяльності для референтної групи, створення успіху в соціальних діях, зміну соціальних ролей, облік провідних мотивів особистості.
Різні моделі, реалізовані педагогами, відрізняються не тільки процесуально...
