Принцип міжпредметних зв'язків при вирішенні хімічних задач. Розбір основних способів вирішення розрахункових завдань
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ШЛЯХИ І МЕТОДИ реалізації міжпредметних зв'язків
1.1 Міжпредметні зв'язки при вирішенні розрахункових завдань
2. ЯКІСНІ ЗАВДАННЯ ПО ХІМІЇ
3. РОЗРАХУНКОВІ ЗАВДАННЯ ПО ХІМІЇ
4. Алгебраїчним способом РІШЕННЯ ХІМІЧНИХ ЗАВДАНЬ
ВСТУП
Рішення хімічних задач сприяє здійсненню зв'язку навчання з життям, виховує працьовитість, цілеспрямованість, виробляє світогляд, так як в задачах легко реалізуються міжпредметні зв'язку.
Велика розвивальна функція вирішення завдань, яка формує раціональні прийоми мислення, усуває формалізм знань, прищеплює навички самоконтролю, розвиває самостійність.
Освітня роль задач виражається в тому, що, наприклад, розрахункові задачі розкривають перед учнями кількісну сторону хімії як точної науки. Через задачі здійснюється зв'язок теорії з практикою, в процесі їх вирішення закріплюються і вдосконалюються хімічні поняття про речовинах і процесах. На основі вирішення завдань, особливо якісних, легко організувати проблемне навчання. Процес рішення задачі - це сходження від абстрактного до конкретного. У методологічному аспекті - це перехід від абстрактного мислення до практики, зв'язок приватного із загальним.
Необхідно пам'ятати, що вирішення завдань - це не самоціль, а засіб навчання, що сприяє міцному засвоєнню знань.
1. ШЛЯХИ І МЕТОДИ Реалізація міжпредметних зв'язків
Питання про шляхи і методи реалізації міжпредметних зв'язків - це один з аспектів загальної проблеми вдосконалення методів навчання. Відбір методів навчання вчитель виробляє на основі змісту навчального матеріалу і на підготовленості учнів до вивчення хімії на рівні міжпредметних зв'язків.
На перших етапах навчання учнів прийомам встановлення міжпредметних зв'язків переважає пояснювально-ілюстративний метод. Учитель весь матеріал міжпредметного змісту пояснює сам. Коли в учнів сформуються вміння роботи з матеріалом міжпредметного змісту, можна застосовувати репродуктивний і частково-пошуковий методи та творчі міжпредметні задачі.
Засоби реалізації міжпредметних зв'язків можуть бути різні: питання міжпредметного змісту: направляючі діяльність школярів на відтворення раніше вивчених в інших навчальних курсах і темах знань та їх застосування при засвоєнні нового матеріалу міжпредметні завдання, які вимагають підключення знань з різних предметів або складені на матеріалі одного предмета, але використовувані з певною пізнавальною метою у викладанні одного іншого предмета. Вони сприяють більш глибокому і осмисленому засвоєнню програмного матеріалу, вдосконаленню умінь виявити причинно-наслідкові зв'язки між явищами.
Використання міжпредметних зв'язків викликало появу нових форм організації навчального процесу: урок з міжпредметних зв'язками, комплексний семінар, комплексна екскурсія, межпредметная екскурсія та ін
Уроки з міжпредметних змістом можуть бути наступних видів: урок-лекція; урок-семінар; урок-конференція; урок-рольова гра; урок-консультація та ін уроки міжпредметного узагальнення або тематичні завдання - проблема педагогіки і методики як поєднати знання з практичною корисною діяльністю. Навчити застосовувати знання.
Суть тематичного планування полягає в наступному: групам учнів дається завдання розробити рекомендації з використання добрив, речовин, реакцій щодо даної місцевості. Ці завдання мають МПС і готуються спільно з вчителями біології, географії, креслення, малювання - це бінарні уроки.
Хід проведення: група з 4-6 людина вибирає керівника проекту, фахівців (біолог, агроном, креслярів, художник-оформлювач), визначає завдання кожному учневі. Групи збираються і звітують про роботу [1].
Кожній групі дається своєрідне домашнє завдання, яке буде завершено захистом своїх робіт. Спочатку такого уроку - Коротка бесіда вчителя, в ході якої ставиться мета, представляються учні, визначається порядок захисту. Потім йдуть виступ груп - у вигляді короткого звіту про виконану роботу (демонстрація малюнків, таблиць). Далі йде обговорення виступів; учитель продумує зі своїми колегами трудове завдання [1].
1.1 Міжпредметні зв'язки при вирішенні розрахункових завдань
До вивчення математики учні середньої школи приступають на 7 років раніше, ніж до вивчення хімії. За цей період навчання вони набувають значний обсяг математичних знань, умінь і навичок за рішенням алгебраїчних задач. Правильне використання вчителем хімії придбаного учнями обсягу знань, умінь і навичок є тією основою, яка в найбільшій мірі сприяє успішному навчанню їх вирішення розрахункових хімічних задач.
При складанні плану рішення дана складне завдання розчленовується на ряд простих, пов'язаних між собою загальним змістом завдання. Складаючи план розв'язання задачі, використовують два основні методи:
а) синтетичний;
б) аналітичний.
Суть кожного з цих методів розглянемо на прикладі складання плану вирішення конкретного завдання.
Задача. Почесний гірник Митрофанов за 30 років роботи бурильником в рудниках Криворізького залізорудного басейну добув 1 млн. т залізної руди, яка містить в середньому 80% оксиду заліза (III). Скільки велосипедів можна виготовити з цієї руди, якщо прийняти, що на виготовлення одного велосипеда витрачається 20 кг заліза?
Синтетичний метод
1. Знаючи масову частку (у %) Оксиду заліза (III) в залізній руді, знаходимо його масу, що міститься в 1 млн. т руди.
2. Дізнавшись масу оксиду заліза (III), обчислимо масу міститься в ньому заліза.
3. Дізнавшись масу заліза в добутої руді і знаючи масу заліза,
переробленого в сталь і потрібну на виготовлення одного велосипеда, визначимо число велосипедів.
Виходячи з цих міркувань, складають такий план вирішення завдання:
1. Скільки тонн оксиду заліза (III) складають 80% від 1 млн. т залізної руди?
2. Скільки тонн заліза міститься в обчисленої масі оксиду заліза (III)?
3. Скільки велосипедів можна виготовити з обчисленої маси заліза?
Аналітичний метод
Виходять з питання завдання. Щоб дізнатися число велосипедів, необхідно знати масу заліза, а щоб обчислити масу заліза, потрібно знати масу оксиду заліза (III), в якому воно міститься.
Синтетичний метод складання плану рішення задачі має свої недоліки. Головний недолік полягає в тому, що перші кроки при рішенні задачі (вибір даних для простої задачі) не завжди відразу приводять до шуканого результату. Багато учні, не маючи навичок порівнювати і вибирати дані для простих задач, допускають помилки двох видів:
а) в порівнянні та виборі даних;
б) у складанні плану рішення.
При складанні плану рішення задачі аналітичним методом міркування будуються в протилежному напрямі - від шуканого числа до даних в умові задачі. На відміну від синтетичного, аналітичний метод складання плану рішення задачі являє собою ряд пов'язаних між собою і випливають один з іншого висновків і тому при його використанні учні допускають менше помилок логічного характеру.
При вивченні математики учні засвоюють обидва методу складання плану рішення задачі і тому вчитель хімії може користуватися будь-яким з них. Аналітичний метод складання плану доцільно використовувати при вирішенні складних завдань, умови яких містять велику кількість даних, а синтетичний - при вирішенні порівняно легких завдань. При вирішенні ускладнених, наприклад олімпіадних, завдань часто доводиться користуватися обома методами складання плану вирішення завдань.
На уроках математики учні привчаються до того, що завдання можна вважати вирішеною тоді і тільки тоді, коли знайдене рішення:
а) безпомилкове (Правильне);
б) мотивоване; ...
