Зміст
Введення. 2
Глава 1. Теоретичні аспекти розвитку зв'язного мовлення молодших школярів 5
1.1 Психолингвистические основи розвитку зв'язного мовлення молодших школярів 5
1.2 Методичні засади організації роботи з розвитку зв'язного мовлення молодших школярів. 14
Глава 2. Експериментальне дослідження рівня розвитку зв'язного мовлення 21
2.1 Діагностика рівня розвитку зв'язного мовлення. 21
2.2 Методичні прийоми розвитку зв'язного мовлення молодших школярів. 23
2.3 Статистична обробка даних досліджень розвитку зв'язного мовлення молодших школярів. 25
Висновок. 27
Список використаної літератури .. 30
Введення
Проблеми інтелектуального і особистісного розвитку дітей є фактором активізації комплексного теоретичного і практичного вивчення особливостей навчання і розвитку дітей, особливостей розвитку мови.
Поняття про сутності феноменів мови, механізми формування і загальні закономірності є головним фактором, що визначає розвиток навчальної діяльності молодшого школяра. В даному аспекті реалізується спроба зіставити особливості розвитку мови молодшого школяра на уроках літературного читання як параметра умов розвитку дитини.
Одним з базових компонентів в навчанні та вихованні дітей є розвиток зв'язного мовлення. Більшість вчених (Мовознавців, філософів, психологів, соціологів, педагогів) стурбовані зниженням загального рівня мовної культури. Отже, необхідно вести планомірну роботу по формуванню мовної компетенції.
У цьому зв'язку завданням сучасної школи є досягнення найбільш ефективної суспільної форми організації навчальної діяльності дітей.
Проблемі становлення мовної діяльності учнів завжди приділялася велика увага. В даний час встановлені загальні тенденції мовленнєвого розвитку школярів, обгрунтована ідея розвитку мови на межпредметном рівні, розкриті проблеми мовного спілкування, визначено можливі шляхи формування мовної компетенції школярів, представлений аналіз монологічного та діалогічного форм мовного висловлювання, виявлено психологічні особливості формування зв'язковою усній і письмовій мовлення молодших школярів.
У даному руслі однієї з актуальних і відповідають сучасним вимогам проблем стає вивчення зв'язного мовлення, пошук відповідних способів і прийомів, форм і засобів розвитку мовленнєвої діяльності у дітей.
Діти опановують рідною мовою через мовну діяльність, через сприйняття мови і говоріння. Ось чому так важливо створювати умови для добре зв'язковий мовленнєвої діяльності дітей, для спілкування, для вираження своїх думок. Цим пояснюється актуальність теми, визначається вибір проблеми, об'єкта і предмета дослідження.
Проблеми мовної діяльності привертають увагу вчених. Про це говорить потік наукових досліджень. Роботи Б.Г. Ананьєва, Л.А. Венгера, Б.Ф. Ломова, В.В. Богословського, Л.С. Виготського, В.А. Крутецкого, А.Н. Леонтьєва, А.Р. Лурія, С.Л. Рубінштейна та ін дозволяють створювати науково-обгрунтовані передумови для виявлення умов індивідуалізації діяльності в розвитку мовної діяльності у дітей.
Однак, як показує практика, незважаючи на підвищений інтерес до проблеми, рівень мовного розвитку дітей молодшого шкільного віку недостатній. У зв'язку з цим велике значення набуває сучасна і методично грамотно організована робота по розвитку мовлення. Одним із шляхів такої організації є робота з розвитку зв'язного мовлення на уроках літературного читання.
У вітчизняній педагогіці завжди приділялася велика увага методично доцільно організованим занять по літературному читання. Це пов'язано з важливістю літературних творів як факторів морального, естетичного, соціального і мовного розвитку та виховання дітей.
Для ознайомлення дітей з тим чи іншим літературним твором вчителю необхідно побудувати навчальний процес в відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів, вміти методично грамотно організувати сприйняття того чи іншого виду літературних творів.
У зв'язку з вище сказаним ми можемо виявити актуальність цієї проблеми. Актуальність даного дослідження визначається тим, що вивчення механізмів розвитку зв'язного мовлення є важливою завданням системи освіти.
Як організувати роботу по формуванню умінь і навичок зв'язного мовлення, як навчити дитину повно, грамотно і точно висловлювати свої думки, які напрями і етапи роботи з розвитку зв'язного мовлення, які види робіт є найбільш ефективними? Ці питання послужили підставою для вибору теми представленої роботи.
Об'єктом дослідження є зв'язна мова молодшого школяра.
Предметом дослідження є процес розвитку зв'язного мовлення молодшого школяра.
Основна мета роботи - вивчити прийоми роботи з розвитку зв'язного мовлення молодших школярів.
Завдання дослідження полягають у наступному:
1. Вивчити теоретичні аспекти розвитку мовлення молодших школярів.
2. Визначити рівень розвитку зв'язного мовлення.
3. Підібрати методичні прийоми для розвитку зв'язного мовлення і застосувати їх на практиці.
Методи дослідження: аналіз літератури, опитування, аналіз результатів, отриманих в ході дослідження.
Глава 1. Теоретичні аспекти розвитку зв'язного мовлення молодших школярів
1.1 Психолингвистические основи розвитку зв'язного мовлення молодших школярів
У психолінгвістиці кінця XIX - початку XX ст. мова розглядалася в першу чергу як застигла система, узята в абстракції від реальної мовної діяльності. До теперішнього часу між психологією і лінгвістикою утворилося свого роду розмежування предмета дослідження. Воно дійшло до того, що одна і та ж проблема іменується психологами "мислення і мова", а лінгвістами - "мова і мислення". Однією з центральних проблем психолінгвістики є мовна діяльність.
Специфіка мовної діяльності (Або, вірніше, мовної поведінки) людини обумовлюється виключно організацією зовнішніх проявів мовної поведінки, умовно-рефлекторним об'єднанням реакцій організму на мовні стимули. А це означає, що такий специфіки немає, бо відмінність мовної поведінки людини і близьких до нього видів поведінки у тварин чисто кількісне, але ні трохи не якісне. Між тим насправді мовна діяльність може забезпечуватися різними, принципово різними механізмами; це залежить від конкретного змісту і цілеспрямованості того чи іншого мовного акту. Кожне мовне висловлювання, кожен акт породження або сприйняття мови багатосторонньо обумовлений. З одного боку, є цілий ряд факторів, що впливають на те, який зміст буде виражено у висловленні (кажучи про зміст, ми маємо на увазі не тільки семантику, але і такі особливості висловлювання, як його модальність і т.д.). Це чинники передусім психологічні. З іншого боку, є безліч факторів, що обумовлюють те, як певний зміст буде реалізовано в мови (сюди відносяться, крім психологічних, чинники власне лінгвістичні, стилістичні, соціологічні та ін.) Характер усіх цих факторів і спосіб, яким вони зумовлюють породження конкретного мовного висловлювання, можна описати за допомогою різних теорій або моделей. Під мовною діяльністю слід розуміти діяльність (поведінка) людини, в тій чи іншій мірі опосередковану знаками мови. Більш вузько під мовної діяльністю слід розуміти таку діяльність, в якій мовний знак виступає в якості "стимулу-засоби" (Л.С. Виготський), тобто таку діяльність, в ході якої ми формуємо мовне висловлювання і використовуємо його для досягнення деякої заздалегідь поставленої мети.
Дії можуть бути як зовнішніми (Наприклад, практичними), так і внутрішніми (розумовими). Розумові дії генетично походять від зовнішніх, як це показано, зокрема, психологами в особливості Ж. Піаже та А. Валлоном [5, 24]. Відповідно до теорії, розвинутої проф.П.Я. Гальперіним, існує певний алгорит...
