ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. Соціально-правові основи захисту прав дітей
1.1 Нормативні основи захисту прав дітей
1.1.1 Конвенція про права дитини як один з найважливіших міжнародних документів в області захисту прав дітей
1.1.2 Закон Республіки Білорусь "Про права дитини" - основа соціально-правового та педагогічного механізмів щодо захисту дітей
1.2. Особливості прилучення дошкільників до морально-правової культури
1.3 Узагальнення досвіду педагогів по залученню дошкільнят до правової культури
РОЗДІЛ II. Експериментальне виявлення рівня правової культури у дітей дошкільного віку
2.1 Опис і проведення діагностики рівня правової культури дошкільників
2.2 Робота з підвищення рівня правової культури в рамках групи випробуваних шляхом проведення серії занять
2.3 Вивчення рівня правової культури дошкільнят після серії проведених занять
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК 1
ВСТУП
Специфіка і основна спрямованість соціальної політики в області дитинства в сучасних умовах полягає в пом'якшенні для дітей негативних наслідків, що відбуваються в суспільстві, процесів і створення умов для видозміни діючих і виникнення нових інститутів, покликаних задовольняти потреби, реалізувати інтереси дітей.
Теоретичні розробки у сфері прав дитини спрямовані на забезпечення її гармонійного розвитку. Щоб вижити в соціальному і духовному відношенні, діти і підлітки повинні вміти орієнтуватися і діяти в постійно мінливому соціумі, не втративши при цьому самобутності, здатності до самопізнання та самовдосконалення.
В Нині однією з проблем, що стоїть перед системою дошкільного освіти, є використання правових і педагогічних можливостей дитячого садка по захисту дитини від насильства і жорсткого поводження в родині
Аналіз літератури показує, що в сучасній науці до вивчення правового виховання виділяється кілька підходів. Так, одні вчені розглядають дану категорію з позиції її структурних компонентів, визначаючи при цьому право як систему норм, що виражають державні веління (С.С. Алексєєв, Л.С. Явич, і ін), правосвідомість як сферу духовного відображення всієї правової дійсності, (І.А. Ільїн, В.І. Камінська, П.І. Новгородцев, А.Р. Ратінов та ін), моральність як внутрішній регулятор правомірної поведінки (B.C. Олейников).
Інші ж акцентують увагу на правах людини як загальнолюдської цінності (В.А. Караковський, М.А. Лазутова, Е.А. Лукашева, Г.В. Мальцев, А.Ф. Нікітін, З.К. Шнекедорф та інші), на моральних і етичних цінностях (А.Н. Гусєв, Ю.М. Смоленцев, А.Н. Титаренко та ін), на морально-правовому вихованні школярів (Г.П. Давидов, Г.А. Кузнецов, О.Г. Шапіева та ін), правовому вихованні студентів (І.А. Дерягин, Ю.П. Козюбра).
Організацію та ефективність правового виховання вивчали Д.А. Керімов, Н.Г. Кобець, А.В. Міцкевич, А.Я. Сухарєв. Під правовим вихованням вони розуміють строго упорядкований процес, що складається з ряду взаємозалежних і взаємопроникних стадій. Безсумнівно, що в процесі правового виховання необхідно враховувати весь комплекс вікових особливостей дітей.
Методику правового виховання учнів розробили В.В. Берман, В.А. Кіщін, Л.В. Лазарєва, А.В. Міцкевич, В.М. Обухова, Л.А. Пек., Я.В. Соколова, В.В. Тищенко. Соціально-педагогічні основи правового виховання учнів, коло юридичних знань, форми позакласної та позашкільної роботи розглядали Г.П. Давидов А.Ф. Нікітін, З.К. Шнекедорф та ін
В даний час зріс інтерес до правового виховання і в дошкільному віці. С.А. Козлова відзначає, що потрібно сформувати у дитини уявлення про самого себе, про його права й обов'язки та необхідно не тільки повідомляти йому ці знання, а й формувати оцінне ставлення до соціальних явищам, фактам, подіям і вчити застосовувати отримані знання в різноманітних формах власної діяльності дошкільника.
Білоруські вчені вивчаються проблеми соціально-правового розвитку сім'ї та сімейного виховання в самих різноманітних аспектах: Я.Л.Коломінскій, Е.А.Панько, Н.А.Циркун - психологія взаємин і спілкування в сім'ї; С.С.Бубен, Л.І.Смагіна, Т.В.Кабуш, В.В.Чечет - правові та соціально-педагогічні основи захисту прав та інтересів дитини в сім'ї; В.Ф.Володько, В.Г.Сенько, В.В.Чечет - питання педагогічної культури батьків; В.П.Дуброва, Т.М.Коростелева, Г.І.Куцебо - співпраця дошкільного закладу і сім'ї.
Метою дослідження в даній курсовій роботі було вивчення і аналіз процесу виховання правової культури у дітей дошкільного віку.
У відповідності з метою, представляється можливим виділити завдання даної курсової роботи:
- вивчити психолого-педагогічну літературу по темі дослідження;
- виявити рівень правової культури дошкільників;
- розробити методику виявлення рівня правової культури дошкільнят.
Об'єкт дослідження - процес правового виховання старших дошкільнят.
Предметом дослідження з'явилися безпосередньо методи і прийоми ознайомлення дошкільників з основами правової культури.
ГЛАВА I. Соціально-правові основи захисту прав дітей
1.1 Нормативні основи захисту прав дітей
Право - це сукупність встановлюваних і охоронюваних державною владою норм і правил, що регулюють відносини людей у ​​суспільстві.
Завдяки праву людина отримує можливість не тільки небудь робити, чинити будь-яким чином, але і вимагати дотримання своїх прав.
Вже в XIX столітті на сторінках газет і журналів педагоги, лікарі, вчені, літератори, громадські діячі заговорили про єдність і рівноправність, про гідність людини та необхідності захисту прав дорослих і дітей.
Найбільш ж значущою подією було прийняття в 1923 р. Радою неурядової організації Міжнародний союз порятунку дітей Декларації "Про права дитини" (Женевська декларація), де вперше була сформульована і відображена думка про необхідності особливого захисту дітей "зважаючи на їх фізичної і розумової незрілості ", що в подальшому повторювалося у всіх наступних документах.
Створеній Організацією Об'єднаних Націй (ООН) у 1945 році була розроблена і прийнята "Загальна декларація прав людини ", в якій проголошені і сформульовані всі основоположні для людської сім'ї права і свободи, взаємини особистості і держави. "Загальна декларація прав людини" послужила розвитку і прийняттю міжнародних документів, в яких особливу увагу було направлено на необхідність огородження найслабших - старих, жінок і дітей - Від напастей війни. Були прийняті такі правові акти як: Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни, Декларація про захист жінок і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів, Додаткові протоколи до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р та ін
Необхідність розробки заходів з охорони прав дітей, в силу їх фізичної і розумової незрілості, зажадала виділення особливого напряму. Так, було створено Дитячий фонд ООН - ЮНІСЕФ, який здійснює міжнародний захист прав дитини по кількома напрямками:
- розробка декларацій, резолюцій, конвенцій з метою підготовки міжнародних стандартів у галузі прав дитини;
- створення спеціального контрольного органу по захисту прав дитини;
- сприяння приведенню національного законодавства у відповідність з міжнародними зобов'язаннями;
- надання міжнародної допомоги через Дитячий фонд ООН;
Особливе місце в діяльності ЮНІСЕФ займає нормотворча діяльність.
До основним міжнародним документам ЮНІСЕФ, що стосуються прав дітей, відносяться:
1. Декларація прав дитини (1959);
2. Конвенція ООН про права дитини (1989);
3. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990).
Найбільш повний спектр прав людини відображений в даний час в Міжнародному біллі про права лю...
