Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні основи проблеми готовності до навчання грамоті розумово відсталих дітей
1.1 Передумови навчання грамоті при нормальному розвитку
1.2 Визначення поняття розумової відсталості
1.3 Характеристика мовлення розумово відсталих дітей
1.4 Особливості готовності до навчання грамоті розумово відсталих
Глава II. Діагностика сформованості готовності до навчання грамоті розумово відсталих дітей
2.1 Організація, завдання і методи констатуючого експерименту
2.2 Аналіз результатів констатуючого експерименту
Глава III. Особливості підготовки до навчання грамоті розумово відсталих дітей
3.1 Напрямки та організація формуючого експерименту
3.2 Результати контрольного експерименту
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії і практики особливу увагу приділяється переосмислення концептуальних підходів до навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами та вдосконаленню змісту їх навчання з метою підвищення ефективності корекційного впливу (М.М. Малофєєв, Е.Л. Гончарова, О.І. Кукушкіна, Е.А. Стребелева, Г.В. Чиркина та ін.) Однією з умов здійснення цього процесу є врахування вікових закономірностей і специфічних особливостей розвитку дітей з різними відхиленнями в розвитку.
Розумова відсталість увазі групу надзвичайно різнорідних станів, в самій різного ступеня і з різних причин порушують відповідну віку життєдіяльність людини в суспільстві внаслідок дефекту пізнавальних здібностей.
У людей, страждаючих розумовою відсталістю, інтелектуальний розвиток нижче норми; вони відчувають труднощі з навчанням і соціальною адаптацією. Поширеність розумової відсталості досягає 1%.
Від рівня сформованості мовлення в значній мірі залежить успіх навчання в школі і подальша доля дитини. Формування мовної системи в нормі триває протягом багатьох років, ось чому не можна з цим зволікати у випадках розумової відсталості.
Систематично проведена робота по загальному і мовному розвитку розумово відсталих дітей, супроводжувана медикаментозною терапією, в більшості випадків призводить до формуванню мовної системи до рівня, що дозволяє дитині навчатися у допоміжній школі.
Порушення мовлення у розумово відсталих школярів досліджувалися М. Є. Хватцевим, Р. Є. Левиной, Г. А. Каші, Д. І. Орлової, М. А. Савченко, Є. Ф. Соботович, Є. М. Гопіченко, Р.І. Лалаевой, К. К. Карлепом та ін
В зв'язку із загальним недорозвиненням аналітико-синтетичної діяльності у них утруднене формування всіх мовних узагальнень, уповільнено і якісно інакше, ніж нормальні діти, засвоюють вони закономірності мови.
Обмеженість уявлень про навколишній світ, слабкість мовних контактів, незрілість інтересів, зниження потреби в мовному спілкуванні являють собою значущі фактори, що обумовлюють уповільнене і аномальний розвиток мовлення у розумово відсталих дітей.
Навчання грамоті розумово відсталих дітей має багато спільного з навчанням грамоті дітей, не мають відхилень у розвитку мови, але має і багато особливостей, навчанню грамоті (читання та письма) належить важлива роль у корекційно-розвиваючому процесі, тому тема даної роботи актуальна.
Питання підготовки дітей до оволодіння читанням і письмом є частиною проблеми готовності до навчання в школі. Психологи і педагоги надають особливу значущість навчанню дітей письмовій мові і називають її операціональні компоненти (лист і читання) провідними в будь свідомої діяльності людини.
Мета даного дослідження - Визначення специфіки підготовки до навчання грамоті розумово відсталих дітей.
Об'єкт - передумови до оволодіння грамотою розумово відсталими дітьми.
Предметом дослідження є особливості підготовки до навчання грамоті розумово відсталих.
Гіпотеза : ми припускаємо, що рівень розвитку готовності до навчання грамоті у розумово відсталих дітей підвищиться, якщо: 1. своєчасно виявити рівень готовності до навчання грамоті у цих дітей; 2. провести цілеспрямовану логопедичну роботу по підготовці розумово відсталих дітей до навчання грамоті з урахуванням онтогенетичних закономірностей і специфічних особливостей розвитку дітей досліджуваної категорії.
В ході дослідження нами вирішувалися наступні завдання :
1. Вивчити літературу з проблеми підготовки до навчання грамоті розумово відсталих дітей.
2. Провести емпіричне дослідження готовності до навчання грамоті розумово відсталих дітей.
3. Проаналізувати отримані результати.
4. Визначити напрямки корекційно-логопедичної роботи з підготовки до навчання грамоті розумово відсталих дітей.
5. В ході контрольного експерименту виявити ефективність корекційної роботи.
Методи дослідження: теоретичний аналіз психологічної, педагогічної, психолінгвістичної літератури; вивчення медико-психолого-педагогічної документації дітей; емпіричні методи - тестування; експериментальні методи: розробка та проведення констатуючого, формуючого та контрольного експериментів, спрямованих на вивчення особливостей готовності та процесу підготовки до навчання грамоті розумово відсталих дітей, кількісний і якісний аналіз результатів дослідження.
Глава I . Теоретичні основи проблеми готовності до навчання грамоті розумово відсталих дітей
1.1 Передумови навчання грамоті при нормальному розвитку
Вивченню читання і письма, підготовці дітей до оволодіння грамотою присвячено низку фундаментальних і різнобічних досліджень. Аналізуючи дані питання з позицій різних наук, вчені виділяють необхідні для оволодіння письмовою мовою психофізіологічні компоненти, що є В«передумовами засвоєння письмаВ» (Р.Е. Левіна, 1961; І.М. Садовникова, 1995; Е.А. Логінова, 2004; Е.Н. Російська, 2005), В«передумовами до можливості розпочати навчання дітей грамотіВ» (Л.Ф. Спірова, Р.І. Шуйфер, 1962), В«передумовами до освоєння шкільних навичокВ» (Д.Н. Ісаєв, 2003) і т.п.
Так для нормального протікання процесів читання і письма необхідна схоронність і повноцінне функціонування центральних та периферичних відділів аналізаторних систем, їх координована робота (Б.Г. Ананьєв, А.Р. Лурія, Л.С. Цвєткова та ін); хороший стан зорових і моторних функцій (Е.В. Гурьянов, М.М. Безруких, С.П. Єфімова, Є.В. Новікова, Н.В. Новоторцева та ін); усвідомлення власної мови і оволодіння нею (Л.С. Виготський, К. Д. Ушинський, М.Є. Хватцев, Р.Є. Левіна, Д.Б. Ельконін, Р.І. Лалаева та ін); достатній рівень сформованості уваги, пам'яті, мислення, різних розумових операцій (Л.С. Виготський, Р.Е. Левіна, Л.І. Айдарова, М.М. Алгазина, І.В. Пріщепова і ін), емоційно-особистісна зрілість дитини (Л.С. Виготський, В.В. Холмовская, І.А. Домашенко, В.С. Мухіна, М.І. Лісіна та ін).
Перераховані психофізіологічні компоненти є необхідними передумовами готовності до оволодіння письмовою мовою, а збій у їх формуванні може послужити причиною виникнення труднощів в оволодінні читанням і письмом [37] [51] [55].
Для успішного навчання грамоті у дитини ще в дошкільному віці повинні бути сформовані основні передумови, які допоможуть їм правильно засвоїти навички читання та письма [25, c.16].
Успішне навчання дитини в школі може здійснюватися на основі певного рівня дошкільної готовності, яка передбачає формування у дітей фізичних, розумових і моральних якостей, загальну психологічну та спеціальну підготовку. Для навчання в школі необхідний досить високий рівень загального розвитку дитини, наявність у нього відповідних мотивів навчання, розумової активності, допитливості, достатньої довільності, керованості поведінки і т.д. І звичайно, він повинен бути гот...
