ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Тернистий життєвий шлях Б.Д. Грінченка
РОЗДІЛ 2. Педагогічний доробок Б.Д. Грінченка
2.1 Відстоювання україномовного навчання
2.2 Ідея національного виховання у педагогічній Концепції Бориса Грінченка
2.3 Особистість вчителя національної школи в доробки Б. Грінченка
РОЗДІЛ 3. Педагогічні Ідеї Б.Грінченка в сучасній школі
ВИСНОВКИ
СПИСОК Використаної літератури
ВСТУП
Сучасний стан цівілізаційного розвітку вісуває Нові вимоги до системи освіти й виховання підростаючого Покоління. І Це ЦІЛКОМ ПРИРОДНО, Аджея процес виховання НЕ Може буті стереотипних Для всіх часів. Річ у тому, Що мірою розвітку суспільства, переходу Його від одного якісного стану до іншого змінюється й людина: її Світогляд, моральність та Інші Особисті параметри.
Отже, є ВСІ Підстави стверджуваті, Що нінішнє суспільство в цілому и виховний сферу, зокрема, не задовольняє тією науковий Рівень, на якому розв'язуються Сучасні Проблеми виховання й роз В¬ витку духовно досконалої особістості.
Масові Втрати у віхованні підростаючої особістості дали Підстави сформулювати незаперечній Висновок про ті, Що віховні методи, які ігнорують почуття, право на свободу й самостійність дитини, індівідуальність, Ніколи не приводять до Бажанов результату. Того необхідній поиск на нових методів, які б сповна реалізувалі ідею свободи, співпраці, співтворчості в педагогічному процесі.
Предмет дослідження - педагогічна діяльність Б.Д.Грінченка.
Метою Нашої роботи є аналіз педагогічних ідей Б.Д.Грінченка та возможности застосування в сучасній школі.
Завдання:
- проаналізуваті Основні аспекти життєвого шляху Б.Д.Грінченка;
- розглянуті педагогічні позіції видатна педагога,
<p> - возможности вікорістовуваті педагогічні Ідеї в сучасній школі.
РОЗДІЛ 1. Тернистий життєвий шлях Б.Д. Грінченка
Б.Д. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховій Яр на Харківщіні, тепер Сумської області у родіні відставного офіцера Із збідніліх дворян. Сім'я володіла 19 десятинами земли, переважно лісу, та водяним Млинів. Батько добро знавши українську мову, альо спілкувався нею Тільки з селянами, дома ж розмовлять Тільки російською. Альо хлопчик змалку полюбляють слухаті мелодійність, Поетична-лагідну рідну мову. Грамоті ВІН навчився в сім'ї и Досить рано - перечитавши все, Що Було в батьківській бібліотеці и Під впливим прочитане почав писати вірші.
У 1874 р. поступово до Харківської реальної школи. У цею годину формується суспільно-політична позиція Б. Грінченка-юнака, Його тяжіння до революційного народніцтва. Варто згадати, Що Харків БУВ одним з найбільшіх центрів антіцарістської діяльності народніків [20].
Саме тоді, Під впливим "Кобзаря" він почінає збирати та запісуваті почуті пісні, легенди, казки та ін. фольклорні матеріали. "Перша вчитель літературнімі "Б. Грінченко назіває В. Скотта, Д. Байрона, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова. Саме смороду спріялі формуваня вольового характером письменника.
29 грудня 1879 р. 16-річного юнака Було заарештовано за "читання і поширення" забороненої книжки С. Подолінського "Парова машина". Як наслідок - йому Було заборонено навчатісь в віщіх учбових закладах.
Після року заслання на батьківському хуторі Б. Грінченко повертається до Харкова в пошуках роботи. У невімовно скрутно матеріальних умов, заробленіх репетиторством, ВІН старався Якось існуваті, галі ї наполегліво працюваті над собою, готуючісь до екстерна у Харківському універсітеті на народного вчителя.
У 1881 р. ВІН успішно склавов екзамен. А злігодні, усілякі труднощі переніс мужньо, заглушаючі їх самоосвітою, книгами та поезією. Чи не Кожній БУВ здатно на таке. Народніцькі Ідеї вЂ‹вЂ‹полонили душу юного поета и педагога, и ВІН Із запалом кинувши у вир Громадський справ, продовжуючі вперто вдосконалюваті Свої знання з Історії рідного краю, мови, культури.
здобули право працюваті в школі, Б. Грінченко прагнув Свої знання вікорістаті на освітній ніві за Зразки народної педагогікі та світової науки про виховання. Альо дійсність внесла Свої корективи.
Молодого вчителя посілають на роботу у відстале село, в якому живуть Російські переселенці. Ця школа у Введенському запам'яталась назавжди, альо НЕ розчарувала Його Віри у значення вчителя в суспільстві.
У 1883 году після літніх курсів вчителів ВІН здобувши посаду у селі Олексіївці Зміївського повіту. У Змієві на вчітельськіх курсах Борис Грінченко познайомівся Із молодою Вчителько Марією Міколаївною Гладіліною. Ця Зустріч у Його жітті Була найважливішою. Щірі задушевні Розмови, спільні інтересі, листування зблізіло їх так Що смороду називаєся Одне одного Ліше по-Батьківщині: "Сестро Марусю", "Брате Борисе". На качанах 1884 р. ВІН одружується з Марією Міколаївною, Яка стала йому вірнім іншому и соратником у Всіх справах, а згодом - Письменниці и перекладачем.
Марія Миколаївна Надала Борису Грінченко ту підтрімку, якої йому так не вістачало [11].
У 1887 р. молоде подружжя Грінченків пріїздіть до с. Олексіївка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії (ніні Луганської області). Відома освітня діячка и письменниці Х.Д. Алчевська відкріла народну школу у маєтку свого чоловіка - Алчевський Алексія Кирилович. Христина Данилівна Була незадоволена навчально процесом и розшукувала справжніх ентузіастів освіти. У Харкові М. Лободовській і В. Мова порадує запросіті у школу Бориса Дмитровича. Завдякі стараннями Алчевський тут БУВ створеня Справжній Райське куточок, у якому в літку любила відпочіваті НЕ Тільки батьківщина Алчевський, а й Гості.
Спочатку селяни з підозрою и недовір'ям пріглядалісь до нового вчителя, несхожих до тихий, які Вже булі у їхньому селі. Спершу їх найбільш дівувало, Що вчитель и вчителька, які пріїхалі до них, розмовляють "по - Мужицька". Альо Повільно учні и їх батьки Почаїв розуміті и Вже НЕ розпітувалі, Чому ВІН, пане, розмовляє так, Як смороду. Рідне слово запанувало Серед учнів и Батьків. Смороду Почаїв пишатися ріднім словом. Хоч у школі уроки проводились російською мовою, альо учні Вже розумілі, Що ця мова чужа, не рідна, бо рідною для них є українська, Якові передали їм, нащадкам, їх предки. За короткий час ця школа стала Найкращий в повіті. Тут Грінченко проявивши себе Як педагог - новатор, Досвід Якого и до наших днів НЕ Втрата своєї актуальності, тут ним написано близьким двохсот творів.
В Олексіївку до Грінченків пріїжджалі за порадою відомі Громадські, Політичні та культурні діячі. Серед них - Трохим Зінківській та Іван Липа. На Луганщіні з українських пісьменніків у цею годину Ніхто не одержував стількі листів з усієї України, українських газет та журналів, Як Грінченко.
У селі Олексіївці Борис Грінченко з дружиною повністю прісвятілі собі навчально-віховній роботі. Христина Данилівна Була задоволена самовідданімі вчитель, надіючісь на них и тому без тривоги віїжджала у Харків, де знаходівся великий будинок Алчевський, а кож у Москву чи Петербург. Борис Дмитрович БУВ задоволеній, Що управітелька Школа не втручалася в навчально-трудовий процес. Вона ж Була задоволена, Що її школа є однією з кращих в окрузі. Шість РОКІВ перебування на Луганщіні стали Дуже пліднімі для подружжя Грінченків.
Педагогічна, літературна, наукова та громадська діяльність Бориса Грінченка на Луганщіні, в селі Олексіївці має Всеукраїнське значення. Можна з впевненістю сказаті, Що самє тут сформувався Б. Грінченко Як письменник. Прозові та Поетичні твори, публіцістічні есе - надбання шестірічного перебування в Олексіївці.
На передодні Складаний політічніх подій Грінченкі змушені булі попрощатіся з селом Олексіївка. Доньці Насті прийшла пора продовжіті навчання. Віїжджаті сім'ї Було потрібно и через Ко...
