Курсова робота
В«Патріотичне виховання на уроках російської мови і літератури в 5 - 8 класах В»
Введення
Зміни в російському суспільстві викликали зміни і в соціальному замовленні суспільства до освітніх установам. Освіта ставить і, головне, вирішує завдання розвитку особистості, перетворюючись тим самим у дієвий чинник розвитку суспільства. У цих умовах очевидна невідкладність вирішення проблеми виховання патріотизму, так як патріотичне виховання спрямоване на формування і розвиток особистості, що володіє якостями громадянина - патріота Батьківщини. Всі основи майбутнього громадянина закладаються в школі. Тому розробка нових концептуальних підходів до організації патріотичного виховання гімназиста є актуальним завданням для педагога. Цим і визначається необхідність організації виховного процесу в класі через створення довгострокових творчих справ, середовища спільних дитячо-дорослих проектів, на яких сходяться навчальна і поза навчальна життя. Представлений проект виховної системи класу орієнтований на реальне життя, проблеми, які вирішує суспільство, а саме забезпечити історичну спадкоємність поколінь, збереження, розповсюдження та розвиток національної культури; виховання патріотів Росії, громадян правової, соціальної, демократичної держави, які поважають права і свободи особи і володіють високою моральністю (згідно В«Національній доктрині освіти в Російській Федерації В»).
Центральне місце у виховній системі школи займає цивільно-патріотичне виховання: формування громадянськості, патріотизму, працьовитості, моральності, формування соціально значущих цінностей, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім'ї, навколишньої природи; розвиток пізнавальних інтересів потреб. Принципово новим є підхід до виховання в цілісному освітньому процесі: не підготовка до життя, а реальне включення в життя (тобто соціалізація особистості).
Концептуальні основи
1. формування провідних якостей особистості; практична спільна діяльність педагога, батьків і учнів;
2. оптимальне поєднання індивідуального виховання, виховання в колективі та самовиховання;
3. нерозривний зв'язок з виховними чинниками середовища: позашкільними виховними установами та організаціями безперервна педагогічна діагностика.
Предметом даного дослідження є виховання патріотизму на уроках російської мови та літератури.
Мета : створення системи патріотичного та духовно-морального виховання дітей для формування соціально-активної особистості на уроках російської мови і літератури. Створення умов для різнобічного розвитку особистості на основі засвоєння загальнолюдських цінностей; виховання особистості, що володіє почуттям національної гордості і цивільної відповідальності за своє майбутнє.
Завдання:
1. Навчальна. Умінню виділяти основні положення в досліджуваному матеріалі, оформленню конспектів, рефератів, критичного співставлення різних точок зору.
2. Просвітницька. Долучити до історії культури і літератури, розкрити дивовижні людські долі.
3. Естетична. Донести неминущий характер художніх цінностей.
4. Лінгво-комунікативна . Збагатити усну і письмову мову.
5. Виховна . Розвинути у школярів почуття патріотизму, ввести навички науково-дослідної роботи. Сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів.
Актуальність в тому, що це патріотичне виховання більше впроваджується в навчальну діяльність школи, в гуманітарні предмети. І ведуться багато досліджень по патріотичному вихованню.
1. Загальне поняття патріотизму
Розуміння патріотизму має глибоку теоретичну традицію , що йде корінням в глиб століть. Вже у Платона є міркування про те, що батьківщина дорожче батька й матері. У більш розробленому вигляді любов до батьківщини, як вища цінність, розглядається в працях таких мислителів, як Макіавеллі, Крижанич, Руссо, Фіхте.
За Останнім часом все більшого поширення в рамках даного напрямку набуває погляд на патріотизм як на найважливішу цінність, інтегрується не тільки соціальний, але і духовний, моральний, культурний, історичний і інші компоненти. Узагальнюючи можна дати таке визначення:
В«Патріотизм - одна з найбільш значущих, вічних цінностей, притаманних усім сферам життя суспільства і держави, є найважливішим духовним надбанням особистості, характеризує вищий рівень її розвитку і проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Вітчизни В».
Патріотизм уособлює любов до своєї Вітчизни, нерозривність з його історією, культурою, досягненнями, проблемами, привабливими і невіддільними в силу своєї неповторності й незамінності, складовими духовно-моральну основу особистості, що формують її громадянську позицію і потреба в гідному, самовідданому, аж до самопожертви, служінні Батьківщині.
Найважливішою складовою частиною виховного процесу в сучасній російській школі є формування патріотизму та культури міжнаціональних відносин, які мають величезне значення в соціально-цивільному та духовному розвитку особистості учня. Тільки на основі прославляють почуттів патріотизму та національних святинь зміцнюється любов до Батьківщини, з'являється почуття відповідальності за її могутність, честь і незалежність, збереження матеріальних і духовних цінностей суспільства, розвивається гідність особистості.
Багато мислителі і педагоги минулого, розкриваючи роль патріотизму в процесі особистісного становлення людини, вказували на їх багатостороннє формуюче вплив. Так, наприклад, К.Д. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, але і могутнім педагогічним засобом: В«Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами В».
Істинний патріотизм по своїй суті гуманістічен, включає в себе повагу до інших народам і країнам, до їх національних звичаїв і традицій і нерозривно пов'язаний з культурою міжнаціональних відносин. У цьому сенсі патріотизм і культура міжнаціональних відносин найтіснішим чином пов'язані між собою, виступають в органічній єдності і визначаються в педагогіці як В«таке моральне якість, яка включає в себе потребу віддано служити своїй батьківщині, прояв до неї кохання і вірність, усвідомлення і переживання її величі і слави, своєї духовної зв'язку з нею, прагнення берегти її честь і гідність, практичними справами зміцнювати могутність і незалежність В».
Наведене визначення дозволяє усвідомити зміст поняття патріотизму. Воно включає в себе:
почуття прихильності до тих місць, де людина народилася і виросла;
шанобливе ставлення до мови свого народу;
турботу про інтереси Батьківщини;
усвідомлення обов'язку перед Батьківщиною, відстоювання її честі та гідності, свободи і незалежності (захист Вітчизни);
прояв громадянських почуттів і збереження вірності Батьківщині;
гордість за соціальні і культурні досягнення своєї країни;
гордість за свою Вітчизну, за символи держави, за свій народ;
шанобливе ставлення до історичного минулого Батьківщини, свого народу, його звичаїв і традиціям;
відповідальність за долю Батьківщини і свого народу, їхнє майбутнє, виражене в прагненні присвячувати свою працю, здібності зміцненню могутності і розквіту Батьківщини;
гуманізм, милосердя, загальнолюдські цінності.
Істинний патріотизм припускає, як видно з його визначення, формування та його тривалий розвиток цілого комплексу позитивних якостей. Основою цього розвитку є духовно-морал...
