Особливості розвитку особистості обдарованої дитини
Зміст
Введення
1. Обдарованість як предмет дослідження
1.1 Загальне поняття обдарованості
1.2 Історія вивчення проблеми обдарованості
2. Розвиток особистості обдарованої дитини і його проблеми
3. Проблеми обдарованого дитини в сім'ї
4. Особливості розвитку обдарованої дитини
Список літератури
Введення
Питання обдарованості є одним з найбільш цікавих і загадкових в педагогіці і психології. Проблемою обдарованості цікавилися педагоги, психологи, батьки на Протягом сторіч. Однак, саме в цей час спостерігається значний ріст і розвиток нових технологій, а тому зросла потреба суспільства в людях, що володіють нестандартним мисленням, вміють ставити і вирішувати нові завдання, що відносяться до майбутнього. Можна говорити про те, що сьогодні наше суспільство відчуває брак творчих, що володіють нестандартним мислення особистостей. Обдарованого ж, талановиту людину, в свою чергу, відрізняють принципова новизна та оригінальність підходу. Обдарованого, таким чином, прийнято називати того, чий дар явно перевершує середні можливості, здібності більшості.
Особливості, властиві обдарованим, збагачують наше життя у всіх її проявах і роблять їх внесок в неї надзвичайно значущим. По-перше, обдарованих відрізняє висока чутливість у всьому, у багатьох високо розвинене відчуття справедливості; вони здатні чуйно вловлювати зміни в суспільних відносинах, нові віяння часу в науці, культурі, техніці, швидко і адекватно оцінювати характер цих тенденцій в суспільстві.
Друга особливість - безперервна пізнавальна активність і високо розвинений інтелект дають можливість отримувати нові знання про навколишній світ. Творчі здібності тягнуть їх до створення нових концепцій, теорій, підходів. Оптимальне поєднання у обдарованих дітей інтуїтивного і дискурсивного мислення (у переважній більшості випадків при домінуванні першого над другим) робить процес отримання нових знань дуже продуктивним і значущим.
третє, більшості обдарованих властиві велика енергія, цілеспрямованість та наполегливість, які в поєднанні з величезними знаннями і творчими здібностями дозволяють втілювати в життя масу цікавих і значущих проектів
Актуальність теми нашого дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день проблема виявлення і розвитку обдарованості у дітей, а також умови їх виховання на рівні школи та сім'ї стоїть дуже серйозно і насущно.
Проблемою обдарованих дітей продуктивно займалися наступні вітчизняні психологи: Н.С.Лейтес, В.Е. Чудновський, В.С.Юркевіч, А.І. Савенков, О.В. Хуторський, Е.С. Бєлова, А.М. Матюшкин, Л.В. Матвєєва, О.П. Котикова.
Предметом дослідження виступає обдарованість як риса особистості. Об'єкт дослідження - обдаровані діти дошкільного віку.
Мета нашого дослідження можна сформулювати наступним чином: вивчити особливості розвитку особистості обдарованої дитини і докладно проаналізувати існуючі в ході даного розвитку проблеми.
Виходячи з мети можна поставити ряд завдань:
1. Вивчити існуючу на сьогоднішній день літературу з даної проблеми;
2. Проаналізувати основні погляди вчених на проблему розвитку особистості обдарованої дитини;
3. Провести дослідження з проблеми розвитку особистості обдарованої дитини.
1. Обдарованість як предмет дослідження
1.1 Загальне поняття обдарованості
Проблема обдарованості виникає у зв'язку зі зростаючими потребами суспільства, зумовленими змінами економічних і політичних систем, з гострою необхідністю в обдарованих, талановитих фахівцях. Сьогодні освіта висуває високі вимоги до розуму, волі і здібностям дитини. Побачити в кожній дитині особистість, допомогти їй сформуватися, розвинутися і вдосконалюватися, розпізнати індивідуальність, а також створити систему роботи з обдарованими дітьми, в повній мірою сприяє розвитку їх здібностей, - завдання педагогів, сім'ї.
Існує безліч підходів до визначення поняття В«обдарованістьВ», тому до цього часу немає його чіткого формулювання. Обдарованість включає величезну кількість ознак, зачіпають різні її сторони. Як явище обдарованість існує в людській природі, з ним зустрічаються вчителі, вихователі, батьки. Поняття В«ОбдарованістьВ» вживається по відношенню до дітей, чиї дарування виражені менш явно, але в певній галузі науки, мистецтва можуть розвинутися й дати результат.
Обдарованість має кілька різних значень: як уявлення про спадкових передумови, рівні розумового розвитку, що характеризує кожної людини. В основному, в науковій літературі термін В«обдарованістьВ» використовується в найбільш вживаною його значенні, маючи на увазі високий рівень розвитку здібностей - загальних і спеціальних.
Обдарованість визначається наявністю у людини явно виражених здібностей з дитинства. Обдарованість індивідуальна: у різних дітей, що виконують один вид діяльності обдарованість різна. У той же час одна й та ж діяльність може бути реалізована дітьми з різними одаренностями. Необхідно також відзначити існування поняття В«Геніальна обдарованістьВ», яке позначає різнобічну обдарованість, при цьому внутрішньо неодмінно позначається на результатах геніальної діяльності - як особливе багатство, багатогранність створюваного. Якщо розглядати обдарованість з позицій різних наук, то можна відзначити, що з позиції соціальної педагогіки, наприклад, обдарованість - В«комплексна характеристика сфери здатностей до видатному виконанню якої-небудь діяльності; інтеграція здібностей, яка обумовлює широту можливостей людини; розумовий потенціал, цілісна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей; талановитість, наявність внутрішніх умов для видатних досягнень В»[17; 64].
В енциклопедії зустрічаємо наступне визначення обдарованості: В«вона визначає можливість досягнення успіху, а цим визначається, якою мірою будуть розвинені здібності В»[13; 592].
З психологічної точки зору обдарованість розглядається багатоаспектно:
1. Своєрідне поєднання здібностей, що забезпечує успішність виконання діяльності. Спільне дія здібностей, що представляють певну структуру, дозволяє компенсувати недостатність окремих здібностей за рахунок переважного розвитку інших;
2. Загальні здібності, або загальні моменти здібностей, що обумовлюють широту можливостей людини, рівень і своєрідність його діяльності;
3. Розумовий потенціал, або інтелект; цілісна індивідуальна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей до навчання;
4. Сукупність задатків, природних даних, характеристика ступеня вираженості і своєрідності природних передумов здібностей;
5. Талановитість; наявність внутрішніх умов для видатних досягнень у діяльності.
Поняття В«обдарованістьВ» дослідник А.І. Еремкін визначає наступним чином: В«це властивість людської індивідуальності, що виявляється в сукупності її духовних сил і природних здібностей, що забезпечують високий рівень творчості, результати якого певним чином змінюють й перетворюють навколишній світ В»[5; 38]. На його думку, обдарованість є нормою для будь-якої людини, а її відсутність пов'язано невірним вихованням і освітою. Паростки обдарованості існують в кожному, дають кожному можливість творити, розвивати цей дар в собі, сприяти створенню умов для розвитку творчого потенціалу в інших людях.
Потрібно відзначити, що більшість вчених включають в структуру обдарованості як когнітивні (інтелект, спеціальні здібності, креативність), так і некогнітивне особистісні (мотиваційні, емоційні, вольові) і соціальні (умови виховання і навчання) фактори.
А.М. Матюшкин запропонував ...
