Курсова робота
на тему:
"Особливості лексико-граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку з ОНР (III рівня) "
Введення
Актуальність теми. Порушення мовлення у дітей різноманітні за своїми проявами. Одні недоліки стосуються тільки вимови, інші зачіпають процеси фонемообразования і виражаються не тільки в дефектах вимови, але і в утрудненнях звукового аналізу.
Існують порушення, що охоплюють як фонетико-фонематичну, так і лексико-граматичну системи, що виражається в загальному недорозвиненні мови.
Діти із загальним недорозвитком мовлення, є основним контингентом логопедичних груп дошкільних освітніх установ, складають складну, різнорідну групу по тяжкості прояви дефекту і по природі його виникнення.
Порушення лексико-граматичного ладу мовлення є провідним дефектом в структурі ОНР, так як у дітей пізніше формування мови, убогий запас слів, аграматизмів, дефекти вимови і фонемообразования, неправильне вживання в мові дієслів, відмінкових закінчень, прийменників, спілок, а також неправильне узгодження в роді і числі, що впливає на спілкування дітей з оточуючими. При загальному недорозвиненні мови спостерігається складні і стійкі порушення письма, пов'язані з порушеннями всіх компонентів мовлення та їх взаємодії.
Мовне розвиток розглядається в психології та педагогіці як загальна основа навчання та виховання. Одним із головних завдань розвитку мовлення є формування її лексико-граматичного ладу мовлення. Вже в дошкільному віці дитина повинна оволодіти обсягом словника, достатнім для того, щоб розуміти мову дорослих і однолітків.
Таким чином, порушення лексико-граматичного ладу мови веде до того, що дитина не правильно опановує власною промовою і неправильно формулює власні мовні висловлювання. Не правильне засвоєння закономірностей мови призводить до порушень морфологічної структури слова і синтаксичної структури пропозиції.
Мета : Теорія вивчення особливостей порушення лексико-граматичного ладу мовлення у дітей з ОНР III рівня.
Об'єкт дослідження : Процес вивчення лексико-граматичної строни мовлення у дітей старшого дошкільного віку з ОНР III рівня.
Предмет дослідження : Особливості лексико-граматичної сторони мовлення у дітей з ОНР III рівня.
Завдання :
1. Проаналізувати причини порушення лексико-граматичного ладу у дітей з ОНР III рівня.
2. Вивчити психолого-педагогічні особливості дітей з ОНР III рівня.
3. Порівняти розвитку лексико-граматичного ладу мовлення при нормальному та порушеному мовному розвитку.
4. Розглянути роботу з усунення порушення лексико-граматичного ладу.
1. Проблема становлення лексико-граматичної системи у дітей в працях вітчизняних учених
1.1 Становлення лексико-граматичної системи у дітей в нормі
Під лексико-граматичної стороною промови розуміють словник і граматично правильне його використання.
Слова - основна лексична одиниця, що виражає поняття. У кожному слові можна виділити його значення або ув'язнений у ньому сенс, звуковий склад (звукове оформлення), морфологічну структуру.
Словник - це слова (основні одиниці мовлення) позначають предмети, явища, дії та ознаки навколишньої дійсності.
Розрізняють словник активний і пасивний.
Активний словник - це слова, яке мовець не тільки розуміє, але й вживає. Активний словник багато в чому визначає багатство і культуру мовлення.
В активний словник дитини входить загальновживана лексика, але в окремих випадках - ряд специфічних слів, повсякденне вживання яких пояснюється умовами його життя.
Пасивний словник - це слова, які мовець на даному мовою розуміє, але сам не вживає. Пасивний словник значно більше активного, сюди відносяться слова, про значення яких людина здогадується з контексту, які спливають у свідомості лише тоді, коли їх чують. [12]
Граматичний лад - система взаємодії слів між собою в словосполученнях і пропозиціях.
Розрізняють морфологічний і синтаксичний рівень граматичної системи.
Морфологічний рівень передбачає вміння володіти прийомами словозміни і словотворення; синтаксичний - вміння складати речення, граматично правильно поєднувати слова в реченні.
До 1 року життя у дитини з'являються аморфні, лепетние слова, що складаються з ударних складів. Так звані В«слова - корінняВ» не поєднуються за правилами граматики і означають в тій чи іншій ситуації, як дії, так і предмети.
До 2-му році життя словник дитини містить близько 300 слів, де кожне слово співвідноситься з конкретним предметом або дією. На даному етапі пасивний словник більше активного: дитина добре розуміє звернену мову і виконує інструкції дорослого.
Граматична структура пропозиції засвоюється дитиною поетапно. Першими з'являються наступні форми слова: Називний відмінок однини і множини, Знахідний відмінок іменників; наказовий спосіб. Форма третьої особи однини теперішнього часу дієслів. Пропозиція включає до 3-4 слів.
До 3 років в словнику дитини налічується більше 1000 слів. Формуються слова - узагальнення, позначають родові поняття. Уточнюється значення слів. Обсяг словника збільшується за рахунок збагачення життєвого досвіду дитини, узагальнення з оточуючими дорослими. Діти засвоюють загальні правила формоутворення, в їхній мові з'являються прості прийменники: в, на, у, с. Пропозиція складається з 5-6 слів, відносини в ньому виражаються за допомогою прийменників і флексій. Закріплюється узгодження прикметників з іменниками в непрямих відмінках.
До 4 років словниковий запас зростає до 1600-1900 слів. З них за даними А.Н. Гвоздєва, 50,2% становлять іменники, 27,4% - дієслова, 11,8% - прикметники, 5,8% - Прислівники.
На даному етапі формується дієслівне управління. З'являються складні прийменники: через, під. Закріплюються узгодження прикметника з іменником. Пропозиція стає більш поширеним, з'являються складносурядні і складнопідрядні речення з союзом щоб, тому що, який.
До 5 років діти опановують набором слів, що позначають основні геометричні форми, знають вимірювання деяких величин, просторові відносини визначають диференційовано і точно. Словник складається з 2200 слів.
При нормальному мовному розвитку діти до 5 років опановують всіма типами відміни іменників. Окремі труднощі стосуються вживання іменників у родовому і місцевому відмінках множини. До цього часу діти засвоюють основні форми узгодження слів.
Після 5 років діти виділяють частини предметів, порівнюють їх за загальним і приватним ознаками, засвоюють властивості предметів, починають вживати слова, що позначають абстрактні поняття.
Таким чином, до кінця дошкільного періоду, до моменту надходження школу, діти мають досить різноманітний словник і в достатній мірі володіють граматичним ладом рідної мови. [20]
1.2 Психолого-педагогічна характеристика дітей з ОНР (етіологія, класифікація)
Вперше наукове пояснення такому відхиленню у розвитку, яким є загальне недорозвинення мови (ОНР), було дано Р.Е. Левиной і колективом наукових співробітників НДІ дефектології АПН СРСР (Г.Н. Жаренковой, Г.А. Каші, Н.А. Никашина, Л.Ф. Спірова, Т.Б. Філічева та ін) в 50-60-і рр.. 20в.
Під ОНР у дітей з нормальним слухом і первинно збереженим інтелектом, слід розуміти таку форму мовної аномалії, при якій порушено формування всіх компонентів мовної системи, що відносяться як до звукової, так і смисловий сторону мови.
Під рівнем недорозвинення мови Р.Е. Левіна, виділяла В«відсутність загальновживаної мови В», яке характеризується повним або майже повним невмінням користуватися звичайними мовними засобами спілкування (алалія, слухонемота).
Загальне недорозвинення мови - різні складні мовні розлади, при як...