Федеральне Агентство з освіти
Державне освітня установа вищої професійної освіти
В«Челябінський державний педагогічний університет В»
Факультет корекційної педагогіки
Кафедра спеціальної педагогіки, психології та предметних методик
Випускна кваліфікаційна робота
В«ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ВИМОВИ У ГЛУХИХ ШКОЛЯРІВ 11 - 12 РОКІВ В»
Виконала:
студентка денного відділення
група 545
Вінницька Катерина Сергіївна
Науковий керівник:
Ст. преп. кафедри СПП та ПМ
Сошникова Наталія Григорівна
Кваліфікаційна робота
допущена до захисту
Зав. кафедрою спеціальної
педагогіки, психології та предметних методик
д. п. н. професор
Молчанов С. Г.
Челябінськ 2008
Зміст
1. Проблема произносительной боку промови в роботах вітчизняних і зарубіжних фахівців ................................................................. 5
1.1 Поняття произносительной боку промови ........................................... 5
1.2 Розвиток произносительной сторони мовлення у дітей в онтогенезі ............. 9
1.3 Висновки по 1 главі ..................................................................... 20
2. Категорія глухих дітей .................................................................. 22
2.1 Психолого-педагогічна характеристика глухих дітей .................... 22
2.2 Особливості произносительной сторони мови глухих дітей ................. 28
2.3 Висновки по 2 чолі ..................................................................... 31
3. Вивчення произносительной сторони мови глухих школярів ............. 33
3.1 Методика обстеження произносительной сторони мови глухих
3.2 Стан произносительной сторони мови глухих школярів 11 - 12
3.3 Напрямки роботи з формування произносительной сторони мови глухих дітей ................................................................................. 40
3.4 Висновки по 3 чолі ..................................................................... 59
Література .................................................................................. 61
Додаток 1 ............................................................................... 65
Додаток 2 ............................................................................... 66
Введення
Важко переоцінити роль, яку відіграє в нашому житті усне мовлення. Виступаючи в якості найбільш вживаного способу спілкування, усне слово одночасно служить для нас носієм мови, найважливішим інструментом мислення. Через всю історію сурдопедагогіки червоною ниткою проходить прагнення сформувати навіть у повністю позбавленого слуху дитини В«словесну мова не тільки в більш доступному йому письмовому або пальцевому вигляді, але неодмінно у вигляді усного слова В»[40, стор 149]. Одним з основних завдань школи глухих є формування вимови учнів. Корекційна робота з формування произносительной боку мови і розвитку мовного слуху грунтується на попередньому обстеженні вимови на початку навчального року. Необхідно додати, що проблема обстеження вимови в учнів середньої ланки в спеціальній літературі майже не відображена. Однак, саме на етапі переходу дітей в середнє і старше ланка важливо правильно побудувати корекційну роботу по формуванню произносительной боку промови. Рау Ф.Ф. зазначав, що В«сформувати у глухого усну мову - значить забезпечити засвоєння їм необхідного словника, граматичного ладу мови, навичок сприйняття усної мови і вимови, а також навичок спілкування з оточуючими за допомогою усного слова В». Саме тому обстеження вимови даної вікової групи набуває особливої значимість і актуальність.
Проблемі обстеження вимови глухих школярів присвячені багато роботи сурдопедагогів: Є. І. Андрєєвої, Н. І. Бєлової, Е. І. Леонгард, Є. Ф. Рау, Ф. Ф. Рау, М. Д. Шматко. Для всіх досліджень даних авторів характерні пошуки оптимальних умов навчання глухих дітей і прагнення підвищити ефективність педагогічного процесу з формування їх усного мовлення.
У цьому полягає і актуальність обраної нами теми: В«Особливості обстеження вимови у глухих школярів 11-12 роківВ».
Мета даної роботи - виявити особливості обстеження произносительной сторони мови глухих школярів 11 - 12 років.
Об'єктом нашої роботи буде процес обстеження вимови глухих школярів 11-12 років.
Предметом дослідження - специфіка обстеження вимови глухих школярів 11-12 років. У відповідності з поставленою метою можна позначити завдання дослідження:
- Проаналізувати психолого - педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження.
- Обстежити произносительную сторону мови глухих школярів 11 -12 років і проаналізувати отримані дані.
- Розробити напрямки роботи по формуванню произносительной сторони мови глухих дітей.
База дослідження МСКО школа-інтернат I виду (для глухих дітей) № 10, 5а клас, 6 осіб з діагнозом двостороння глухота.
1. Проблема произносительной боку промови в роботах вітчизняних і зарубіжних фахівців
1.1 Поняття произносительной боку промови
З психологічної точки зору произносительная сторона мовлення, тобто усне мовлення є специфічною для людини формою спілкування людей за допомогою мови. Лінгвістика визначає мову як систему знаків, одиниць різного рівня [12]. Лінгвістичними одиницями мови є фонеми (Смислоразлічітельную звуки мови, специфічні для кожної мови), лексеми (Слова і словосполучення, що утворюють поняття), сукупність слів, фраз, текст.
За визначенням Ф. Ф. Рау, фонемою (від грецького phone - звук) називається найменша одиниця звукового ладу мови, здатна служити для освіти і розрізнення значущих одиниць мови - морфем і слів [40, стр. 8].
Існує різне розуміння природи фонеми. Чи не вдаючись у подробиці дискусії про фонемі, слід зазначити дві крайні точки зору, з яких одну відстоюють представники В«ленінградської фонетичної школи В»[Л. В. Щерба і його послідовники Л. Р. Зіндер, М. І. Матусевич], іншу - Представники В«московської фонетичної школиВ» [Р. І. Аванесов, В. Н. Сидоров, Б. Р. Кузнєцов, А. А. Реформатський та ін].
Обидві точки зору мають різні аргументи на свою користь. Однак, треба віддати перевагу розумінню фонеми в дусі Л. В. Щерби. Роз'яснюючи поняття фонеми, видатний радянський лінгвіст Л. В. Щерба писав: В«У живій мові вимовляється значно більша, ніж ми це звичайно думаємо, кількість різноманітних звуків, які в кожному даному мовою об'єднуються в порівняно невелике число звукових типів, здатних диференціювати слова і їх форми, то Тобто служити цілям людського спілкування. Ці звукові типи і маються на увазі, коли говорять про окремі звуки. Ми будемо називати їх фонемами В»[40, стор 16].
У російській мові є 42 фонеми: а, і, о, у, и, е, б, б ', в, в', г, г ', д, д', ж, з, з ', (ї), до, до', л, л ', м, м', н, н ', п , п ', р, р ', з, з', т, т ', ф, ф', х, х ', ц, ч, ш, щ. Зазвичай фонеми самі по собі не вдягнулися значенням і служать лише матеріалом для утворення знаменних одиниць мови - слів, морфем [40, стор 9].
Також, поряд з фонемами, які складають основний елемент фонетичної системи мови, суттєвими її елементами є словесний наголос та інтонація.
Основою словесного наголосу є складовий будова слів. Слог менше ніж слово і більше ніж фонема. Слог визначається як найменша природно вимовна і сприймана одиниця. Звуки, що входять до слог, володіють артикуляторного і акустичним єдністю.
У складі виділяють інтенсивні та неінтенсивні звуки. Вимова слога супроводжується єдиним м'язовим напругою, в якому виділяють 3 фази: посилення напруги, максимальна напруга і ослаблення. В російською мовою словесний наголос зводиться до виділення одного із складів, складо...
