ПЛАН
Введення
1. Значення праці в розвитку дитини
2. Ознайомлення дітей з працею дорослих
3. Живий приклад оточуючих дорослих
4. Методи ознайомлення дітей з працею дорослих
4.1 Екскурсії та бесіди з людьми різних професій
4.2 Спостереження
4.3 Спільна діяльність
5. Гра як засіб знайомства з працею дорослих
Висновок
Список літератури
Практичний матеріал
Введення
Макаренко А.С. у своїй роботі відзначав, що правильне виховання це обов'язково трудове виховання, так як праця завжди був основою життя.
Обов'язкове якість всебічно розвиненої людини - велике працелюбство. Формуючи це найважливіше якість характеру, не слід забувати одну з аксіом педагогіки: виховувати працьовитість лише словесними сентенціями неможливо. Рішення багатьох питань трудового виховання підростаючого покоління істотно залежить від правильного розуміння функцій, цілей і психологічного змісту дитячої праці.
Праця дошкільника має свою специфіку. Підготувати дитину до праці - це значить сформувати у неї психологічну готовність трудитися. Психологічна готовність до праці означає рівень розвитку особистості, що є достатнім для успішного освоєння будь-яким видом виробничої праці.
Формування вищих людських почуттів, відбувається в процесі засвоєння дитиною соціальних цінностей, соціальних вимог, норм, прийнятих у суспільстві. Дитина набуває своєрідну систему еталонів: оцінює їх емоційно як привабливі або відразливі, як добрі чи злі, як красиві або потворні. Діти завжди виявляють цікавість до соціальної дійсності. Першим значущим засобом є сама соціальна дійсність, впливаюча на дитину, яка живить його розум і душу. Головне - показати дітям соціальний світ "зсередини" і допомогти дитині нагромадити соціальний досвід, зрозуміти своє місце в цьому світі. Праця - теж соціальне явище. Праця - це прояв турботи людей одне про одного. Різноманітна дійсність дозволяє дитині безпосередньо пережити, відчути необхідність виконання певних норм і правил для досягнення важливих і цікавих цілей. Найбільш сильні емоційні переживання викликають у дитини його взаємини з дорослими, засновані на спільних діях. Емоційний і мовний контакт є центральною ланкою, що формує у дитини мотиви для ділової форми спілкування. Спілкування і діяльність служать школою почуттів і передачею соціального досвіду життя серед людей. Дитина вчиться співпереживання, переживання, опановує умінням виявляти своє ставлення до навколишнього, проявляти свої здібності.
Одне з головних завдань трудового виховання дошкільників - ознайомлення з працею дорослих, виховання поваги до нього. Починаючи з дитячого садка, діти вчаться поводитися з найпростішими інструментами, вивчають властивості різних матеріалів, набувають навичок самообслуговування, стежать за чистотою і порядком у групі, доглядають за квітами, допомагають накривати на столи, прибирати іграшки. Удома вони допомагають батькам, виконуючи як постійні, так і тимчасові посильні доручення. Важливу роль у трудовому вихованні дітей відіграє сім'я, сила прикладу батьків. Сприятливі умови трудового виховання створюються в тих сім'ях, де батьки успішно трудяться за своєю спеціальністю, люблять свою професію, розповідають дітям про роботі. Нехай батьки глибоко усвідомлюють, що їх власне сумлінне відношення до трудових обов'язків, підкреслено шанобливе ставлення до праці оточуючих чинять на дітей величезний вплив. Бадьора трудова атмосфера, особистий приклад дорослих - це для дитини дуже важливий стимул.
Звичайно, переважна більшість дітей не мають можливості спостерігати працю своїх тат і мам на суспільному виробництві, але у дорослих і без того чимало справ, які можуть і повинні відбуватися на очах у дітей. Бачачи, як працюють старші, вони з радістю займуться з ними прибиранням приміщення, пранням, готуванням обіду, будуть копатися в саду, на городі. Маючи перед собою приклад своїх батьків, діти прагнуть бути працьовитими, приносити користь людям.
1. Значення праці в розвитку дитини
Існує достатньо багато форм праці, які всебічно розвивають дитячий організм, загострюють розум, зміцнюють здоров'я дитини. Праця грає велике значення в розвитку здібностей дитини.
Здібності розвиваються, головним чином, в умовах провідної діяльності: в дошкільному віку - в грі, в молодшому і середньому шкільних віку - в ученні, в юнацькому - в професійно-трудовій підготовці.
Справжній праця - це завжди подолання. І малюка теж треба вчити долати - долати опір матеріалу, власне невміння, непривабливість роботи, втому.
Доросла людина здатна до такого подолання, тому що у нього достатньо розвинене почуття обов'язку (і по відношенню до членів своєї сім'ї, і по відношенню до суспільства), тому що він здатний побачити привабливий кінцевий результат, тому що в праці він стверджує себе, знаходить самовираження. І ще з багатьох причин дорослий здатний впоратися з безпосереднім спонуканням кинути роботу, якщо вже воно виникне.
У малюка всієї цієї системи підтримок поки ще просто немає. Ми повинні її поступово - всім вихованням - виробити. Але зробити це можна, спираючись на те, що у дитини Тобто, на ті можливості, які дані йому в силу законів вікового розвитку.
Виховуючи в дітях звичку до праці, ми повинні пам'ятати не тільки про те, щоб вони виросли працьовитими, але і щоб спонукають їх до діяльності мотиви були високоморальними. Тому що тільки високі мотиви змушують нас ставити великі і серйозні завдання в житті, допомагають впоратися з тимчасовими невдачами, долати труднощі.
Працьовитість - одне з найважливіших моральних якостей особистості. Людина, що не володіє цією якістю, - Моральний каліка. Але сенс і зміст трудового виховання складаються саме в тому, щоб разом із звичкою трудитися прищеплювати дитині високоморальні мотиви, які спонукають до праці.
Громадські мотиви повинні грати у вихованні працьовитості переважну роль. Праця для інших, для суспільства, частиною якого є і ти, робить благотворний вплив на формування особистості. Він приносить глибоке моральне задоволення, свідомість своєї потрібності, необхідності, надихає людину на великі звершення, піднімає його у власних очах.
Суспільне життя дитини починається ще в дошкільному дитинстві. Доручення, які виконує він в дитячому садку, будинку, пов'язані з інтересами дитячого колективу або родини, спрямовані на суспільну користь.
Тому одна з основних завдань сім'ї - всіляко підтримувати прагнення дитини брати участь у суспільного життя, намагатися, щоб він жив інтересами колективу, щоб зайняв в ньому своє місце.
По-перше, дитина в віці вже чотирьох-п'яти років багато чого може зробити своїми руками; це не значить, зрозуміло, що до того про працю малюка не варто думати, - просто в цьому віці результати його праці можуть бути цілком реальними, він може, скажімо, стати справжнім помічником дорослих в їх домашніх справах. (Хоча спочатку, звичайно, клопоти про те, щоб налагодити працю дитини, навчити його тим чи іншим трудовим навичкам, безпосередньо себе не окупають: дорослому легше було б зробити щось самому. Але це тільки спочатку!)
друге, праця не збіднює життя дошкільника, а, навпаки, збагачує її - новими враженнями, новими приводами для гри, новими мотивами художньої творчості, новими гранями відносин з людьми.
Виховання для праці і в праці - найважливіша, нічим не замінні засіб всебічного розвитку особистості.
Завдання трудового виховання не зводяться до вироблення якогось кола (нехай навіть досить широкого) навичок і вмінь; пронизуючи все життя дитини, воно різноманітне. І хоча в повсякденному сімейному бутті різні боки його сплавлені воєдино, назвемо ці сторони одну за іншою.
2. Ознайомлення дітей із працею дорослих
Ми готуємо свою дитину до т...
